Спасибо Фесюну за подсказку!

маніпуляції, підстави - це старе як світ. Подивіться наприклад на склад Києва проти Тбілісі у листопаді 1969 року 17-річний Блохін і ще купа дублерів, більшість з яких потім і близько до основи не підходила. 0:2, грузини беруть третє місце.

Так есть более яркий пример: торжественная передача Нефтчи третьего места в чемпионате 1966 года :).

Разница в том, что в те времена не было и не могло быть нынешней системности.

Раньше такое делалось более топорно: например, из всех сил упирались против одной команды, а потом сливали другой в пять мячей. И на вопрос тренеру "как же так", последний, потупив глазки, невнятно бормотал "я не знаю, что случилось с командой".
Теперь действуют более тонко: и не придерешься.

Це як подивитись. Бо в Правилах гри та різних регламентах (у тому числі УПЛ) наголошується про принципи чесної гри Fair Play. То, якщо підійти з цієї точки зору, що ж порушила Александрія? Всім добре відомо, що Калюжний є гравцем їх команди, тренується в системі клубу, був заявлений раніше (до оренди), має контракт, регулярно отримує заробітну плату (в тому числі після відзаявки з оренди). Єдиним порушенням є суто технічна відсутність відповідного прапорця у відповідному місці, що ніяким чином не вплинула ні на спортивний принцип змагання, ні на принцип Fair Play. (Проблема виникнення подібної ситуації легко вирішується не самим просунутим кодером за 15 хвилин з двома перервами на каву, але то зрозуміло далеко лиш не всім.) Коли кротівні зменшували термін дискваліфікації гравця під белькотіння про видовищність, то було яскравим прикладом порушення Регламенту та Fair Play, але рішення було прийняте. То ж маючи на увазі цей прецедент, рішення: покарати відповідних функціонерів УПЛ, фінансово покарати клуб, та залишити спортивний результат у силі, було б абсолютно справедливим та закономірним. В іншому випадку це порушення принципу рівності перед законом, та всіх принципів, що декларуються у сучасному футболі. Ось до чого можу причепитися я.