Партизан загнали в болота...

Давно так не дивували нас кияни і давно так не насолоджувався грою динамівців, як вчора. Здається ще з часів першого сезону Реброва, тобто років з 10 назад.

Дякуємо, хлопці. І це головне, що хотілось сказати.

Наскільки ж легко і красиво вдавалось конструктувати свої атаки українцям. Навіть груба, далеко за межами джентльменства, майже бандитська гра сербів (вчаться в своїх російських друзів) не зупинила ні жагу киян до перемоги, ні їх тактичні вишукування на цю гру.

Навіть гол після безглуздого привозу Караваєва не зупинив киян. Той дурний гол не зупинив моєї віри, що кияни ще своє візьмуть. Наскільки ж добре грали вони в ці хвилини. І кияни своє взяли. І взяли так, що ніхто навіть в мріях на таке диво не сподівався. Партизан загнали в їх любі московські болота, куди вони з насолодою недавно їздили. Надіюсь, тепер сербський коуч зможе об’єктивно порівняти силу дійсного і справжнього Динамо з московськими командами…

Хто сподобався і що сподобалось?

Професор Шапаренко вів гру як футбольний принц, що вже значно переріс своє королівство.

А Кабаєв вчора здивував так здивував. Для мене він майже все своє футбольне життя був вершником без голови. А вчора Влад не тільки читав гру, але й писав її. За часів Шовковського Кабаєв досяг того, щоб бути не тільки заміною Мудрика в збірній, а зайняти місце Михайла в нашій основній команді країни, бо при меншій технічній оснащеності, він грає нині наголову корисніше і мудріше за немудрого Мудрика. На мій погляд Кабаєв став гравцем матчу.

Сподобався Бражко, який на очах стає серйозним гравцем основи. Якщо в минулому чемпіонаті здавалось, що він ще навіть не доріс до рівня Сидорчука, то нині таких хвилювань вже немає. Хоч обрізки і неточні паси нікуди не зникли.

Чесно кажучи, ще дуже сподобався Піхальонок, що замінив Буяльського, який чомусь не зумів ввійти в цю, здавалось, що ідеальну для нього гру. Піхальонок, як мені здалось, грав трохи нижче за Шапаренко, розв'язавши тому руки в атаці. Сама ж зв’язка Піхальонка з Шапаренко була не тільки ефективною, але й ефектною.

Колеги, все більше і більше і більше подобається перебудова Шовковським гри Динамо. Якщо раніше я про цю перебудову говорив з обережністю, більше казав про спрощення гри, то нині все більше і більше кидається в очі високий пресинг киян, намагання позиційно атакувати більшими силами, підлючаючи до атак не тільки фулбеків, але й центральних захисників, з появою Піхальонка Шапаренко став більше грати попереду і це йде на користь атаці (хоч при цьому в таку гру не вписується чомусь Буяльський).
23 удари по воротам, з них 10 в ствір, про щось та й кажуть. Такої змістовної гри Динамо ми з давно, дуже давно, не бачили.

Що ще сподобалось?

Мій провайдер, який в умовах відключення світла видає сигнал по оптико-волоконним лініям на мій ноут.

Що не сподобалось?

Захист… За відсутності Тимчика виявилось, що в Динамо не має надійного правого захисника: Караваєв ніколи не був і не буде надійним захисником, а Малиш ще не доріс. Згадайте другий гол в наші ворота, коли Навін дивися футбол, замість, того, щоб грати в нього. Хоч в тому голі винен не один Малиш, а і центральні захисники з Бущаном.

Знову і знову не зовсім сподобався Вівчаренко. Незважаючи на його неймовірно безмежну працьовитість, його передачі в кінцевій фазі атаки знову і знову були в нікуди. Костя мені все більше і більше нагадує Лозинського: так само працьовитість зашкалює, а точних передач в карний майданчик - обмаль.

І останнє. Насамкінець. Я б поки не переоцінював цю суперважливу і ефектну гру киян. Бо, чесно кажучи, для себе ще не зробив висновку: чи то кияни під орудую Шовковського значно посилились, чи то багаторічний чемпіон Югославії і Сербії, колишній фіналіст Кубку європейських чемпіонів став хлопчиськом для биття?

Але Динамо провело все-таки класну гру….