Це замітка з газети "Радянський спорт" від 28 червня 1948 року про ідейно - політичне виховання футболістів ленінградського Динамо, яку написав старший тренер Михайло Бутусов (до речі за рік до цього він тренував наше з вами Динамо і вивів його на четверте місце після останнього, 12-го, в сезоні 1946 року).
Читаю, що воротар В. Набутов (батько нинішнього спортивного коментатора і іноагента) доповідає команді про пріоритет російських вчених в розвитку науки і техніки. Мабуть про Попова і Лодигіна (куди там до них Марконі з Суоном і Едісоном).
Виявляється, що росія не тільки батьківщина слонів, але й чудових науково-практичних досягнень (наприклад, літакобудування, хоч літак Можайського так і не злетів, наприклад, винахід парового двигуна Ползуновим, що пропрацював півтори місяці і років 10-ть стояв без діла, хоч паровий двигун Ньюкомена вже працював багато роів і т.д.).
А як цікаво для футболістів ленінградського Динамо зразка 1948 року футболіст М. Суворов розказував про оперні традиції російського мистецтва. Мабуть так, як нинішній гравець будь-якої футбольної команди буде знайомити в офіційній обстановці своїх колег про класичні традиції українського репу на прикладі Альони Альони.
Але найцікавішим, мабуть, була доповідь захистника команди Зяблікова, як росія "мирно, лагідно, по - доброму і душевно" доносила свою культурну спадщину папусам Нової Гвінеї зусиллями знову ж таки російського мандрівника - етнографа Миколи Міклухо - Маклая (мабуть через те, що тільки що - в кінці 1947 року - про нього вийшов фільм). До речі, Маклай був таким же росіянином, як я папуасом.
І так далі.
Читаєш таке і не відпускає питання: як назвати ту країну в якій ми жили? Чи великою, чи, навпаки, лицемірною? Швидше, друге. Бо впевнений, що після такого ідейно-політичного виховання футболісти натхненні рішенями цк тоді ще вкп(б) і біографією товариша сталіна культурно і колективно пішли пити пиво, а можливо і щось міцніше, замислившись про прогресині традиції російської опери і науки.
Але як же хтось мріє про повернення в ті часи...
З повагою,
Скіф.
В принципе?
МАТЧ ИЛИ ДРАКА?
Спортивная атмосфера перед матчем была накаленной. "Динамо", вернувшись домой, жаждало реабилитации за разгромный счет в игре против ЦДКА, а торпедовцам победа была также крайне необходима. Москвичи вышли на поле без Пономарева, замененного Петровым. Состав ленинградцев обычный.
"Динамо" предложило хороший темп, начало игру энергично и активно. Лишь через 6-7 минут положение на поле выравнялось. Обе защиты играют без ошибок. Вратарь "Торпедо" Акимов на 18-й минуте отбивает мастерский удар в угол Сазонова, а на 25-й минуте берет, казалось, безнадежный мяч от Викторова. Набутов, игравший на этот раз очень сильно, принимает труднейший мяч от Г. Жаркова и броском в ноги ликвидирует прорыв Севидова.
На 32-й минуте непрерывные атаки "Динамо" заканчиваются голом. В сутолоке у ворот Архангельский забивает мяч. До перерыва инициатива у хозяев поля. Игра резкая, но без грубостей.
Совершенно противоположную картину являл собой второй тайм. Колтунов не смог должным образом охладить пыл, и игра превратилась в драку. Уже на 4-й минуте Алов прыгает на ногу Севидову, и того уносят с поля с тяжелой травмой колена. Вскоре после столкновения с Орешкиным серьезное повреждение лица получает Панфилов. "Торпедо" также начинает грубить.
Набутов берет три трудных мяча. На 18-й минуте вблизи ворот "Динамо" собралось 11-12 игроков. Набутов, отбивая мяч, не успевает парировать удар Пономарева (он заменил Севидова). 1:1. Но вратарь не подымается с земли, и его уносят с поля.
В ворота становится Василенко. На 20-й минуте он бросается в ноги Г. Жаркову, получает травму лица и второго вратаря ленинградцев уносят с поля. В воротах... защитник Забелин. Колтунов удаляет с поля Жаркова.
На последних минутах Акимов каким-то чудом выбивает мяч из угла. В итоге этот матч, скорее напоминавший драку, заканчивается вничью. Помимо трех унесенных с поля, ряд игроков получил помощь тут же и играл с повязками.
Оба последних матча, которые прошли при судействе И. Колтунова, внушают серьезные сомнения в его подготовке к проведению ответственных игр. В матче "Торпедо" - киевское "Динамо" И. Колтунов не смог разрядить нервную обстановку на поле, а в последнем матче выпустил команды из рук, что повлекло за собой грубую игру и три несчастных случая.(Совєтский спорт"23/05/1946.)
И Вратарь Макарова, где автор радуется революции в Египте. Хотя из-за закрытия аэропорта самолет с динамовцами чуть не навернулся.
Поэтому они были не против этих вставок.
Ибо возражения могли быть расценены как подрыв политики партии.
Со всеми возможными последствиями.
В принципе?