Перший гол. 1:0
Розпочалося все з роботи проти м'яча Ваната. Він перекриває пасову лінію на голкіпера, проте відкриває австрійцю ганського походження шлях праворуч від себе.
Пас на воротаря криють тоді, коли сам гравець із м'ячем знаходиться під тиском і позбавлений можливості просування, а крити воротаря, натомість відкриваючи супернику можливість просунути м'яч у простір – помилка. Далі ця дія Ваната за ефектом доміно порушує інші процеси – ДК зустрічає у цій зоні суперника один в один. Всі центральні півзахисники мають по одному візаві: Шапаренко грає по Капальдо, Піхальонок – по К'єрсгору, Бражко – по Бідструпу (а також за Глухом піднявся вище Тимчик).
Акцентую увагу саме на ЦПЗ, бо Байду рухатиметься саме через центр і для того, аби його зустріти, команді бажано мати вільного гравця у центрi, якого немає. Тож це зумовлює спроби півзахисників, які вже мають суперників по епізоду, ризикувати, залишаючи їх у намаганнях завадити просуванню Байду. А конкретно це спробував зробити Піхальонок.
Але йому не вистачило тут рішучості та наполегливості – він перекрив австрійцю прохід центральною зоною, дещо витиснув на фланг, але не дотиснув, і тому таки вдалося віддати передачу вперед. Тимчик тут теж почав розриватися між зоною і гравцем, по якому грав, віддав пріоритет зоні, тому залишив у себе за спиною Глуха.
Чи міг Тимчик тут зіграти краще? Скоріше, що так. Відстань Байду до нього була достатньою, аби не поспішати кидати Глуха та продовжувати приставними кроками витримувати таку ж відстань, це би могло дозволити Піхальонку вирівнятися із захисником РБ та перекрити можливість для передачі вперед. Натомість, передача проходить у дуже не бажану ділянку – за весь цей простір відповідає один Бражко, це i буде однiєю з двох ключових точок, якi мене обурили найбільше.
1️⃣ Минулого разу у своєму ТГ хвалив Бражка за гру у подібних ситуаціях. Він добре розподіляв свою увагу між орієнтирами та холоднокровно витримував зону, не вилітаючи з усіх ніг на суперника. А ось цього разу якраз це і зробив. Дивіться на перший стоп-кадр. Бражко залишається останнім рубежем перед лінією ЦЗ. Між ним та цією лінією доволі великий простір, який Я позначив. Цей простір у його зоні відповідальності та в моменті він атакується одразу трьома гравцями. Тим, що знаходиться з м'ячем та двоє, що набирають темп майже паралельним курсом і утворюють собою загрозу. Таким чином, правильне рішення Володимира тут – по максимуму намагатися не бути відіграним, гальмувати атаку суперника, розташовуючись трохи ближче до гравця із м'ячем, але при цьому не надаючи багато свободи його партнерам. Ключове: не викидатися! Як ви зрозуміли, він обрав інше рішення.
Сам Оскар Глух (той, що із м'ячем, #30) навіть трохи допоміг Динамо – він міг віддавати пас на лівий фланг атаки, де Попов програв позицію Кунфлоло-Єо, перед яким була повністю порожня від гравців Динамо бровка, але не зробив цього. Натомість, йому вдалося вивести м'яч у не менш небезпечну зону, яку якраз залишив Бражко.
2️⃣Далі суперник не атакував глибину (той гравець, який міг це зробити через центральну зону, якраз був разом із Поповим на фланзі), тож РБ довелося розгортати атаку флангом, що дозволило лінії захисту киян вирівнялася та навіть мати чисельну перевагу у власній штрафній.
І ось тут звертаємо увагу на ситуації 2 в 1 між ЦЗ (Попов, Михавко) та Бідструпом (#18), який прибіг у штрафну.
Найкращий варіант тут – це Михавку передати Бідструпа Попову та намагатися перекрити простір перед штрафною. Це важливо, адже від Дагіма (#28) ітиме зміщення саме у цю зону, а також К'єрсгор знаходиться поряд із нею та може отримати пас, маючи достатньо часу, щоб обробити під робочу ліву та завдати з неї удар. Замість цього, обидва ЦЗ ДК забігли разом із Бідструпом ще глибше, позбавивши себе шансів на те, аби заблокувати удар Дагіма
Другий гол. 1:1
Якщо розіграші киян від воріт австрійці накривали високим пресингом, то вже коли м'яч опинявся у другій третині, РБ сідав за лінію м'яча усією командою і чинив лише формальный тиск на гравця, що перебував зi знаряддям. Зазвичай це робив Кунфлоло-Єо, якщо не встигав переміститися між володіючими м'ячем гравцями – не біда, адже простір у гравця є, а ось вільних зон немає, всі найбільш небезпечні австрійці перекривали. Захищалися вони за схемою 4-1-2-2-1, думаю, коректно буде цю структуру називати саме так.
Плюс у тому, що є багато ліній, тобто декілька ешелонів захисту, хороша компактність та насичений центр поля, адже вінгери теж намагалися триматися ближче до центру. В контексті Динамо це означає невелику ймовірність отримання м'яча інсайдами. Можете подивитися на скрін – доки м'яч дійде до Кабаєва, правий вінгер встигне опинитися до воріт ближче за нього, Шапаренко буде під наглядом Бідструпа, а опорник залишиться вільним та готовим страхувати партнера.
Є ще варіант, коли після нападника один із ЦПЗ зближується із володіючим м'ячем, але найчастіше це робилося в останній момент, але не щоб прям пресингувати, а скоріше задля перекриття легких передач (так i було в моментi з голом, доступною була тiльки "складна" передача, яку i вiддав Михавко). Основний сенс такої структури приблизно у цьому.
Знаходити вільні зони та отримувати перевагу Динамо за таких умов було простіше через фланги, що ми і бачили впродовж матчу, але наявність простору у гравця із м'ячем надає ще одну перевагу – це можливість атакувати глибину довгими передачами, що і сталося в епізоді з Ванатом. Звісно, в першу чергу кидається в очі висока лінія захисту РБ. Також можете бачити, що Піхальонку через складність дистрибуції довелося іти за м'ячем до захисників, але тут це ні на що не вплинуло. Сама по собі передача Михавка вийшла дуже розумною за задумом (хоча i не iдеальною за виконанням). Зверніть увагу на положення Ваната та двох ЦЗ при високій лінії захисту.
Ванат відкривається перед Байду. Той тримає його у полі зору, знаходиться ближче до своїх воріт, і якщо передача піде у зону за його спину, то зможе вчасно зреагувати та бути першим на м'ячі. Тепер дивимося на його сусіда по центру захисту - Піонтковскі. Той зосереджений тільки на м'ячі і, що важливо, розгорнутий до м'яча через своє праве плече, таким чином лише контролюючи те, що відбувається праворуч від нього. Тому його очима ситуація чудова – у тій зоні, яку він вирішив контролювати, нема ніяких вбігань, "тишь да гладь", проте передача Михавка піде якраз у сліпу для нього зону – просто за спину Піонтковскі, і таким чином йому буде важко дістатися до м'яча першим – він не знає та не розуміє, де зараз знаходиться Ванат, а його партнеру до зони відповідальності Піонтковскі бігти трохи довше, ніж Ванату. (вiн туди ближче по горизонталi) Тому Владислав до нього дістанеться швидше. Проте сама передача була парашутоподібною, отже на останньому рубежі м'яч дуже втрачає у швидкості, тому і Ванату треба сповільнюватися, адже той темп, який він набрав, вже не актуальний – м'яч підскакує, що робить його приборкування важчим.
Тож Владу доводиться підлаштовуватися під ці відскоки вiд землi. Це дозволяє Байду наздогнати та вирівнятися з Ванатом, і Владу доводиться одним рухом відкидати м'яч вбік, щоб виграти ще трохи часу та мати простір для замаху. Так, кут тепер гостріший, але зате часу більше. Ну і далі саме виконання – думаю, Ванат свідомо бив під м'яч, аби надати польоту такої складної для воротаря траєкторії.
Тому виконання тут на чудовому рівні, Владислав отримує лайк за цю дію
Автор: Телеграм-канал про неочевидну сторону футболу SpielRate | Інший Футбол
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 19
Загрузка комментариев
