Истоки скорости принятия решений в футболе

Не зрозумів що автор хотів донести. Якщо швидкість прийняття рішень (хай буде ШПР) мається на увазі робота з м’ячем (скажімо - виконання (В)), то я не згоден. В у кожного гравця індивідуальне і тренується переважно в дитячому/підлітковому віці + генетика, а ШПР є результатом тренувань колектива, коли ще до зустрічі з м’ячем в голові гравця повинна вже бути думка (або рефлекс) куди цей м’яч потрапить "після", воно невід’ємне від тактичних тренувань, саме автоматизм дій додає швидкості до гри команди (відпрацьований напрямок, точність руху м’яча, тактичні переміщення приймаючих гравців), а коли в наявності є ще й гравці які думкою випереджають події на полі ми отримаємо не тільки ШПР а ще й несподівані дії на прорив оборони суперника, звичайно без техніки важко одні й ті самі рухи виконувати на високій швидкості на відміну від "стоячи", але якщо мова йде не про аматорів то достатня техніка присутня майже у всіх професійних футболістів вищих ліг, а от тренування "автоматизму" залежить виключно від тренерського процесу

Устал спорить со знатоками "тренерского процесса".

Пример скорости принятия решения наш Шапоренко. Если получает мяч между своей штрафной и серединой поля, начинает его тянуть при том в сторону свободных впереди игроков, потом Коля думает кому дать, а соперник уже оттянулся назад, Николай все еще ищет кому же дать. А дать уже некому. Пока думал все перекрыли, накрыли.

Опять напомнили пример с потугами Мансити преодолеть защиту Реала :).
Это общая картина скоростей принятия решений в современном футболе. Ибо нет скорости ИСПОЛНЕНИЯ.