Зараз перерва в грі між Поліссям і Шахтарем. Красива гра. На жаль, поліщани не забили поки що…
Але я про іншу сьогоднішню гру: про матч Руху з Оболонню. Не буду приховувати, що вболівав за винниківців: неодноразово, буваючи у Львові, зупинявся в готелі Галактика в Винниках.
Але сіре і принизливе 1:3 дома від аутсайдера.
Я неодноразово і зле писав, що молода і здібна команда Рух ПЕРЕРОСЛА свого тренера, що заради розвитку Козловський повинен призначити тренера не з українського тренерського болота, а тренера, який мислить (хай буде так) сучасним інтелектуальним футболом: чи українського, чи іноземного – все одно. Тим більше, що молоді футболісти з Винників готові були вчитись грати не в бий –біжи, не в лонгбольний вертикальний футбол вчорашнього дня, а в гру, що будується на білд апі за рахунок точних коротких і швидких передач, які б зруйнували автобус суперників.
Але сьогодні повинен написати – ПІЗНО. Рух, ще рік тому перспективний Рух, ОПУСТИВСЯ до рівня свого тренера.
Україна знову, на жаль, втратила команду, що подавала надії. А Григорій Козловський, почесний президент Руху, займається комплексом відпочинку Emily Resort, приймаючи там високоповажних осіб з ОП.
З повагою,
Скіф.
Ви абсолютно праві, що грали колись.
Нині в умовах позиційного футболу за рахунок постійної насиченості гравців на кожному клаптику поля, довгі передачі можуть бути загрозливі в основному лише в ході контратак, коли суперник ще не встиг перегрупуватись з атаки на захист і є вільні зони.
У більшості ж інших випадків довгі передачі закінчуються втратами м'яча.
"довгі передачі можуть бути загрозливі в основному лише в ході контратак" - в єврокубках з топами і навіть із середняками ми можемо грати тільки на контратаках. Тільки в такий футбол можемо мати шанс на позитивний результат. В 97 році з Барселоною ми володілили мячем , якщо мені не зраджує пам\ять, десь 25 відсотків ігрового часу, намагались робити швидкі контатаки. Грати в інший футбол - було б самогубство. Те що дана модель працює і зараз довів і Вернидуб у матчі Шерифа з Реалом.
Нині ця нагода втрачена: гравці звикли грати в наш простенький пересічний лонгбольно-вертикальний футбол і не навчились і вже не бажають вчитись грати позиційно інтенсивно, зламуючи редути автобусного захисту. Пономарьов, на мою думку, так і залишився тренером молодіжної команди.
Ще рік тому вони могли б навчитись грати в сучасний футбол, а нині вже ні.
Де нині Квасниця, де нині Федор, де нині Підгурський і інші?
Вони вже, на жаль, втрачені для українського футболу, як колись чемпіони світу серед 20-ти річних.
Згадайте хто з тих чемпіонів світу заграв на достойному рівні: можливо лише Різник з Луніним та з натяжкою Конопля. Все. Бо цих молодих діамантів не було кому гранулювати. Де Булеца, найперспективніший з них? За сезон 2024/2025 років в Лехії, що йде на передостанньому місці в Екстраклясі, зіграв лише 105 хвилин в семи матчах. От і все...
:-)
А тим часом Леганес на 4-ій хвилині забив Барсі...
Залишається радіти за успіхи Рубчинського, Малиша, Степанова у Байєрі.