Повертаючись до дискусії

Знаєте, коли я писав попередній допис про футбол як видовище я навіть гадки не мав, що він викличе такий шквал коментарів. Різних, неоднозначних, позитивних, негативних, лайливих і підтримуючих, але цікавих. 123 коментаря на 8 годину 17 лютого – це для мене, мабуть, рекорд.

Дякую всім!

Читаючи коментарі, спіткнувся на одному з останніх - коментарі мого давнього колеги Роллана Вентури.

Все так, абсолютно вірно. Але якщо Лобановський когось і навчив, то чого навчив? Намагаюсь розібратись і ще більше заплутався...

Наприклад, видання FourFourTwo («4-4-2») в своєму рейтингу від вересня 2023 року відмітило «внесок фахівця у розвиток гри, порахувало його титули та визнало, що багато гравців завдячують своїми досягненнями Метру українського футболу: від Ігоря Бєланова до Андрія Шевченка». Тобто це видання вивело Лобановського на 10 місце в своєму рейтингу в першу чергу за 12, 5 чемпіонських титулів Валерія Васильовича(0,5 титула тому, що ділю чемпіонство 1990 року між Лобановським і Пузачем). Якщо, хто вважає, що 13 титулів – його право, заперечувати не буду.

Видання ж «Таймс» в 2007 році поставило Лобановського лише на 32 місце в своєму рейтингу, відмітивши, що ВВЛ є «ключовою постаттю радянського футболу в епоху домінування "Динамо" Київ у 70-80-х роках. Безкомпромісний лідер, який вивів СРСР у фінал ЄВРО-88». І все…
Це видання на перше місце поставило Рінуса Міхелса, засновника тотального футболу: з другої половини 60-их років його Аякс громив всіх як дома, так і в Європі, а в фіналі 1988 році Міхелс обіграв нашого Метра.

Франс Футбол в своєму рейтингу в 2019 році поставив Лобановського найвище – на 6 місце. "Під час складання рейтингу враховувалися досягнення тренерів з клубами, особисті якості, тривалість кар'єри і вплив" пише Lb.ua. Але ж знову за які - такі особисті якості і який вплив на кого чи на щось? До речі, перше місце Франс Футболом знову ж таки віддано Рінусу Міхелсу.

Підсумуємо, різні поважні видання (будемо вважати, що і FourFourTwo є поважним, бо у нас вважаються чомусь поважними виданнями ті, що нас хвалять) Лобановського вважають одним з найкращих тренерів в діапазоні від 6 до 32 місця.

Але колеги – за що, чому? Невже за те, що Лобановський виграв 12,5 титулів і взяв два другорядних європейських кубка?Не вірю і не думаю, що це є основною причиною визнання Лобановського.

Я не фахівець футболі. Я вже 50 років займаюсь силовими гідравлічними агрегатами (насосами, гідромоторами, гідропідсилювачами і т.д.). Про них я знаю якщо не все , але багато. А в футболі я звичайний аматор, для якого краса гри є основою прийняття футболу.

Поважаючи ім'я Метра, знову і знову хочу запитати, що такого конкретного ВВЛ дав футболу, що його ім’я досі на слуху?

По мені футбол від Лобановського – це прагматична організація гри і фізична підготовка. Хацкевич в недавньому інтерв’ю Sport.ua навів слова Лобановського на одному з перших тренувань після його повернення в Україну: «Сучасний футбол — добре. Але ми не зможемо перемогти Реал за рахунок класу. Найперше маємо всіх перебігати». Якщо це правда (а це здається схожим на правду), то ВВЛ швидше вбивав футбол як гру, а не розвивав його. Якщо це правда…

Тому, не відкидаючи заслуг нашого Метра в радянському і українському футболі (хоч футбол Лобановського для мене, чесно кажучи не є взірцем), мені все ж таки цікаво за що ці видання та й визначні фахівці від футболу поважають Валерія Васильовича. Підкажіть мені…

На завершення, ще одне, вже не торкаючись дискусій, зміщуючи гримучий коктейль 2 в 1.

Вчора спостерігав гру Динамо з РФШ. Про гру не буду, та й що про неї казати…
Я про Матвія Пономаренка. Вибачте, але я чомусь не вірю, що Пономаренко закріпиться в Динамо та й у великому футболі. Цей молодий талант, як його називають, нині грає і забиває, на мою думку, лише за рахунок фізики. На фоні ще з недозрілими однолітками він виглядає велетнем, але що буде, коли він вийде грати проти таких же дорослих велетнів навіть в УПЛ, наприклад проти Калюжного чи Чоботенка з його 1,93 м. Не вірю, що він буде забивати не тільки Шахтарю, але й Олександрії з ЛНЗ. На жаль, достатнім для Динамо технічним оснащенням, координацією рухів, читанням гри, швидкістю, знову ж таки на мою думку, цей важкуватий гравець не володіє. Можливо я помиляюсь. Але тоді чому після того як Матвій вичухався від травми шиколотки Шовковський з вересня 2024 року ні разу його не випускав на поле в іграх УПЛ. Можливо щось проясниться після цих зимових зборів, але я все - таки не дуже вірю в зірку Пономаренко. Матвій, на мою думку, – це такий собі Бєсєдін на мінімалках.

Критикуйте.

З повагою,
Скіф.