Чи можна вимагати неможливого?

Чи можна вимагати неможливого?

Виступи національної збірної - це як хворий зуб. Біль то загострюється, то вщухає, і ти наче забуваєш про нього, думаєш, якось воно минеться. Але ні, клятий зуб не дає спокою, варто лише куснути щось тверде, чи в нашому випадку, напоротися на сильного суперника, і опа, згадуються всі слова нецензурного алфавіту.

У К Р А Ї Н А

ЧС - 2006 - ¼ фіналу.

ЧЄ - 2012 - група; 2016 - група; 2020 - ¼; 2024 - група.

ЛН - 2019 - 14 місце; 2021 - 13; 2023 - 22; 2025 - 24 місце.

Х О Р В А Т І Я

ЧС- 1996 - 3 місце; 2002 - група; 2006 - група; 2014 - група; 2018 - 2 місце; 2022 - 3 місце.

ЧЄ - 1996 - ¼; 2004 - група; 2008 ¼; 2012 - група; 2016 - ⅛; 2020 - ⅛; 2024 - група.

ЛН - 2019 - 9 місце; 2021 - 12; 2023 - 2. 2025 - 6.

П О Л Ь Щ А

ЧС - 2002 - група; 2006 - група; 2018 -група; 2022 - ⅛ фіналу.

ЧЄ 2008 - група; 2012 - група; 2016 -¼ фіналу; 2020 - група; 2024 - група.

ЛН 2019 - 10 місце; 2021 - 10; 2023 - 11; 2025 - 15.

С Л О В А Ч Ч И Н А

ЧС 2010 - ⅛.

ЧЄ 2016-⅛; 2020 - група; 2024 - ⅛.

ЛН 2019 - 21 місце; 2023 - 43; 2025 - 37.

Р У М У Н І Я

ЧС 1990 ⅛; 1994 - ¼; 1998 - ⅛.

ЧЄ 1996 - група; 2000 - ¼; 2008 - група; 2016 - група; 2024 - ⅛;.

ЛН - 2019 - група С; 2021 - група В; 2023 - група В.

У Г О Р Щ И Н А

ЧС ...

ЧЄ 2016 - т1/8; 2020 - група; 2024 - група.

404

ЧС 1994 - група; 2002 - група; 2014 - група; 2018 - ¼.

ЛЄ 1996 - група; 2004 - група;2008 - ½; 2012 - група; 2016 - група; 2020 - група.

ЛН 2019 - група В; 2021 - група В.

Отже, висновок можна зробити досить невтішний - збірна України протягом трьох десятиліть, тобто протягом майже трьох поколінь футболістів, з різними тренерами і концепціями, стабільно виступає на посередньому рівні.

Ми досягаємо результатів гірших, ніж поляки, румуни. Хорватія, яка виборола свою незалежність у війні, стала для нас взагалі недосяжною. І це при тому, що на клубному рівні Україні була вище всіх цих країн, входила, як знаємо до першої сімки-десятки у рейтингу УЄФА. Футбол з початку нового століття став улюбленою іграшкою багатьох олігархів, і навіть всі президенти вважали за необхідне відвідувати стадіон, коли грала національна збірна. На футболістів пролився золотий дощ.

І що? Максимум один вихід на ЧС, черезпеньколодні виступи на ЧЄ, ну і один єврокубок. Так, були якісь спалахи в окремо взятих матчах, але не більше.

2012 рік, який міг стати початком нового підйому нашого футболу, взагалі завершився фіаско для збірної, коли О.Блохін, якому зрадив футбольний фарт, залишив команду і вона провела наступних три матчі (два офіційні) з в.о головного тренера.

І це при тому, повторюю, що тоді вистачало і грошей, і гравців, щоб вкомплектувати пристойну збірну. А. Коньков, тодішній президент ФФУ, як відомо, був земляком самого Президента України і міг "порішати" через Банкову будь-які питання.

А чого ж не вийшло? Звісно, тут у кожного з нас є свої погляди на цю історію, свої варіанти і версії, але куди дінешся від фактів. І нас знову допікає хворий зуб, що з ним робити і як?

Збірна знову стоїть перед черговим дуже непростим відбором на ЧС. Хоча з іншого боку все очевидно. Обійти Францію, на мою скромну нефахову думку, зовсім нереально, зрештою нам не дадуть цього зробити уважні діячі з контори під назвою УЄФА. І ми знову упремося у стикові матчі.

Перцю і солі в цій ситуації додає той факт, що нинішні керівники УАФ і національної збірної є по суті гастролерами у рідній країні, працюють тут наїздами. Більшість гравців цього складу теж забули, коли востаннє були в Україні.

Це болото треба сколихнути. Мантри про "ми граємо завдяки і для ЗСУ" це лише слова. А от заміна ГТ національної збірної була б відчутною дією. Вона аж ніяк не погіршить рейтинг, потенціал команди. А нову свіжу хвилю принесе. Інакше Україна ризикує пропустити вже пятий (!) за рахунком ЧС.