Страницы истории: 554 гола и клеймо предателя

Забив 554 голи і перейшов на бік Гітлера: як Польща зненавиділа свого першого футбольного генія

"Його справжнє ім'я Ернст Отто Праделла. Матір – із сілезців. Батько – німець, що воював за кайзера і загинув у 1918-му. Малий його не пам'ятав.

Вже скоро матір вийшла заміж вдруге – тепер за патріота Польщі й учасника Сілезьких повстань Романа Вілімовського, який і дав пацану своє прізвище.

Типовий шлюб з розрахунку – сім'я жила ситно і недружно.

Коли у Ернеста прорізався талант до футболу, матір віддала його в пронімецький Катовіце, звідки його скоро забрав вітчим, аби перевести в патріотичний Рух."

"21 травня 1934-го він став наймолодшим дебютантом у збірній Польщі в матчі з Данією (2:4), а вже за 2 дні за неї забив – у ворота Швеції (2:4).

Паралельно за Рух Вілімовський забив 34 голи в 21 матчі у першому ж сезоні."

" Лише феєрична гра змусила таки включити Вілімовського до заявки на ЧС-1938, де той прославився вже на весь світ.

У матчі з Бразилією нападник хожувського Руха оформив покер і заробив пенальті, який реалізував Фредрік Шерфке. Лише ціною надзусиль "Селесао" пройшли далі – 6:5."

"Якщо хтось мені скаже, що поляки не вміють грати футбол, я плюну йому в лице", – казав лідер Бразилії Леонідас.

Одразу кілька бразильських клубів кликали Вілімовського до себе, і він погодився. Також він підмахнув контракт і з паризьким Расингом, проте на ранок польська федерація все відмінила, заявивши, що Єжи просто напився.

Він дуже на те образився.

Приїхавши додому, Вілімовський забив шість голів в одному матчі, а тоді кричав до репортерів:

"То напишіть, що ці голи забив п'яниця, давайте!"

Хоча й це ще була не межа. 21 травня 1939-го він забив одразу 10 голів у ворота клубу Юніон Турінг Лодзь – рекорд, який точно не поб'ють в Екстракласі.

Останній же матч за збірну – це 26 серпня 1939-го проти віцечемпіонів світу угорців, яких Вілімовський розтоптав, як заштатного середняка, забивши тричі. Останній гол – сольний прохід і удар в пусті ворота."

Полностью материал можно прочесть по ссылке в начале поста.

И вот что интересно: матчей тогда играли намного меньше, чем теперь. Точной статистики здесь нет. Но получается, что коэффициент результативности у Эрнста Праделлы-Вилимовского должен превышать единицу: такого показателя не бывало ни у кого в мире. Настаивать на этой цифре не буду, но оценочно получается примерно так.

В том коротеньком ролике кинохроники выше можно разглядеть типичные для футболистов любых эпох движения при работе с мячом. То есть техника игроков никогда не зависела от эпохи и тем более выдуманной "теории эволюции". А уж техника ударов по воротам - и подавно. Поэтому 554 гола сами по себе забиваться не могли: требовалось умение.

Жаль, что в те времена не существовало современной техники отображения. А то, глядишь, пришлось бы пересмотреть очень многие представления о футболе и умении в него играть...