Анігіляція

Зайшов після гри на наш любимий сайт і постійно читав «ганьба», «гантьба», «ганьба» і знову ж таки «ганьба».

Ні, друзі, це не ганьба – це гірше. Це запущений президентом стабільний процес анігіляції. Це акція самознищення, саморуйнування популярного футбольного клубу. На жаль, нашого клубу, нашого Динамо.

Як не дивно, але цей процес запущений саме через надмірну любов президента до команди, коли замість необхідності різати по –живому, президент вважає, що достатньо і терапевтичних процедур. Але ні пігулка аскорбінової кислоти, яку в народі називають «аспіріном», ні клізма, не можуть допомогти, коли потрібно брати скальпель і видаляти нарив, пухлину, яка ще не стала злоякісною, але вже на межі. І тоді пізно пити боржом.

Здається є все; і база, і тренувальні збори за кордоном (в часи війни з північним сусідом на знищення держави), але немає головного: стратегії розвитку клубу. І цієї стратегії немає тому, що менеджмент Динамо замість того, щоб вести президента, заглядає в рот президенту і постійно питає «чаво изволите?». Пам'ятаєте одіозне рішення Суркіса-джуніора, коли Динамо не поїхало в Маріуполь, ...щоб втратити чемпіонство.

В Динамо одна з найкращих спортивних шкіл. Чесно. Але - в Україні. Хто керує нею: збиті пілоти і керівники, що з надією дивляться в минуле, а не в майбутнє. Була надія, що Кравець, щось та й зможе трансформувати в цій академії, але його туди просто не допустили, хоч на весь Хрещатик було заявлено, він буде керувати школою. Та Іщенко … самі знаєте, що таке Іщенко. І де Кравець?

Ось і грають випускники динамівської спортшколи в багатьох, дуже в багатьох клубах України і декільком в основному плінтусових клубах Європи (за декількома виключеннях).

Тренер…

Пам’ятаєте знаменитий наполеонівський афоризм про барана, що очолює левів і про лева, що керує баранами. Не хочу ображати ні Шовковського, ні звеличувати гравців, але вже чверть віку президент Динамо не може попасти в мішень при виборі тренера. Навіть влучання в Луческу було пізнім і привело лише до миттєвого ефекту, який вже через рік успішно вмер від самолюбування. Всі іншу потуги призначення тренера лише підтверджували думку про нездатність Суркісом – молодшим управляти клубом. Мені здається, що в Монте-Карло він частіше вгадував щасливе число, чим в Україні призначуючи коучів.

Динамо повинен сильний, вмілий, розумний, далекозорий президент, який зможе делегувати свої повноваження такій же вмілій і метикуватій команді, що зуміє вибудувати стратегію розвитку команди і виконати. Такий власник як був колись Щербицький.

Вчора ж, дивлячись на гру Динамо, більше хотілось ридати, чим захоплюватись. Скажіть мені хто–небудь, що дала відсутність лівого вінгера, крім того, що Дубінчак був абсолютно не схожий на себе, загнав себе, як втомлений одноденним стоверстовим походом кінь і в вирішальний момент був обіграний, як малюк з дитячого садка вихованцем академії Динамо.

До речі, не тільки Дубінчак провалився в цій іпостасі, але і Піхальонок, і Шапаренко. На мою думку з Шапаренко лівий вінгер, це щось з Незнайки на Місяці. У нього зовсім інші скіли. …

Далі, скажіть мені: навіщо Шовковський замінив Михайленко, єдиного опорника, який хоч якось намагався цементувати опорну зону. Після того, як Михайленко пішов з поля кіпріоти як ніж по маслу стали проходити наш центр поля, що і стало початком кінця. Тим більше, що тренер кіпріотів випустив атлетичних і досить таки справних футболістів. А Бражко, який залишився одним в центрі, впоратись з ними не міг, бо ніколи не був і ніколи не стане пристойним опорником. Саме він повинен був при тому проклятому кутовому грати в підбір м’яча, але Бражко знаходися там, де опорник не повинен бути ніяким чином: чорт знає де, а точніше в карному майданчику біля 11-ти метрової відмітки. До того, не вступив в боротьбу з Андерсеном коли вже наздогнав його і лише дивився як бразилець з Пафосу спокійно відправляє Дубінчака за пивом.

Однозначно, Шовковський , саме Шовковський, наш улюблений СаШо, в першу чергу програв цю гру, яку неможливо було програвати. Висновки після гри з Вересом не були зроблені і здавалось, що гравці вийшли грати третій тайм з рівнянами. Пам’ятаєте, що основною стратегією гри з Вересом було чекання помилки суперника. В суботу, на стадіоні Авангард, дочекались. А вчора в Люблині - ні і помились самі. Інших тактик в грі Динамо я не бачив, ні в суботу, ні вчора.

До речі, пану Шовковському вже давно потрібно ставати Олександром Шовковським, а не СаШо. Гляньте, яка абревіатура вибита на футбольці нашого коуча: SSH - Саша Шовковський. Який до чорта Саша? Якщо ти керівник, якщо тобі ввірена команда, то який Саша, тільки Олександр (читайте Карнегу). Себе потрібно поважати, а бавитись з вболівальниками – не справа коуча. Саша програє все. Перемагає Олександр.

Одним словом, анігіляція команди успішно продовжується. Щось рветься в душі, хочеться, як дитинстві плакати, але сліз вже немає. Лише є спогади…

Гадаю все-таки, що Динамо зуміє пройти Пафос. Шкребеться така думка. Але що далі?

З повагою,
Скіф.