Блискуче, блідо чи просто?

Мене завжди дивувало залихватське бездумне захоплення грою Динамо одних фанатів і нищівна критика цієї ж гри іншою частиною фанатів. Так було завжди. Цікавило ж інше: чому Динамо грає саме так: чи блискуче, чи блідо, чи просто…

А нині взагалі ніяк не можу зрозуміти і врозуміти як грає Динамо: блискуче, блідо чи просто.

Що ж - буває. Не виправдовую - ні, але ж попереду ще вся гра без цих 11 секунд. Все одно потрібно забивати голи. Тільки більше, чим один. Все арифметично просто…

І Динамо пішло забивати. Сімдесят відсотків володіння м’ячем, 583 передачі, 21 удар по воротам з вірогідністю в 2,45 xG. Як наслідок – забито два голи. Здавалось, що Олександрія буде зметена з поля. Клас... Клас... Ну майже клас....

Але чомусь (хоч чому - чомусь) після другого забитого м’яча Динамо вирішило відпочити і покрасуватись для своїх інстаграмних красунь. Лише один (один!!!!) удар по воротам після 63 хвилини і то на 91 –ій, коли вже рахунок був рівним. Не знаю, чи знають динамівці, що під лежачий камінь вода не тече, а пасивність ніколи не принесе результат.

Чому так відбувається, чому після 63 хвилини динамівці вирішили відпочити: втома? зарозумілість? зверхність? чи віра в те, що суперник здався?

Чому концентрація на гру починається після 11 секунди і закінчується з 63 хвилини. Чому Михавко ніяк не виросте з коротких штанець дитясель, а Біловар не може вивчити навіть азбуку футболу, не кажучи вже про його алгебру? Якби ж це було вперше, пробачили б. Так ні ж, аварії в центрі захисту виникають постійно: і вчора, і позавчора, і завжди…

Проблеми з центральними захисниками знають і знали всі, крім мабуть ТШ, бо тільки після провалів в єврокубках з’явились нові обличчя: Буртник і Тіоре. Та чи достатньо цього і чи зможуть ці поки ноунейми посилити вічно дірявий захист киян. Хто зна? Ніхто?

Ми постійно згадуємо про цих промахи двох захисників. Та хіба тільки вони? А Бражко? … Коли Володимир починав грати, то здавалось, що у нас з’явився новий Вєрємєєв. Але новий Вєрємєєв чомусь залишився в Зорі зразка ван Левена, а в Динамо грає Бражко, який хоч і забив дивний до безглуздості гол, але нічого не зумів зробити зі своїм візаві – Булецою. А той і гол забив, і виконав асист на Хусейна.

Нічим на полі не запам’ятася і проросійчений молдован з Румунії, який за 50 хвилин гри (з додатковим часом) лише 9 раз доторкнувся до м’яча, зробив 6 передач, програв дві повітряні дуелі з двох і, вступивши лише раз боротьбу, програв її. Чотири рази втрачав м’яча і наніс один удар. І все… 2,5 млн. євротугриків ридають. Думаю, що Пономаренко, в велич якого я також чомусь не вірю, зіграв би не гірше.

І так далі, і так гірше…

В минулій грі запам’ятався Шола. А сьогодні зник з радарів. Так, він значно менше, ніж Волошин отримував м’яча, але отримавши його, що робив новачок Динамо? Два навіси і обидва не точні (у Волошина три – один точний), 60% виграної боротьби за позицію ( у Волошина – 67%), нуль ключових пасів ( у Волошина - 3), виграв дві з трьох спроб дриблінгу ( у Волошина три з чотирьох), наніс один неточний удар по воротам ( у Волошина – один точний).

Я все - таки чекав чогось більш успішного… Не знаю, як Ви, колеги…

І наостанок: провальний вихід на поле зубрів Динамо: Ярмоленко і Буяльського. За 19 хвилин майбутній спортдиректор 12 раз доторкнувся до м’яча і зробив 10 точних передач з 12-ти. І це все, що можна написати про пана Андрія а у вчорашній грі. Буяльський запам’ятався трохи більше. Але все одно – ніяк.

Можливо все -таки і Ярмоленко, і Буяльський повинні починати гру, а не закінчувати її. В стартових складах, особливо Андрій, ветерани куди краще виглядають, ніж, коли виходять на заміну.

Не хочу і не буду висловлювати свою думку про дію тренерського штабу. Просто не хочу.

З повагою,
Скіф.