Кабаєв, який не хоче ходити з опущеною головою, очевидно, забув. в якій команді він грає. Ну, гаразд, якщо йому пх на ті перемоги. які здобувалися в Динамо потом і кровю попередніх поколінь. що ж, буває. Не будемо тут займатися, прости Господи, ейджизмом, чи розяснювати різницю між Привозом і Бесарабкою.
Але ж нинішні керівники і тренерський штаб за кожної нагоди не втомлюються прилюдно повторювати, що Динамо кожен матч грає лише на перемогу. Ми, вболівальники клубу. сприймаємо такі заяви як основу філософії київського Динамо. Ну або як солодку пігулку в гіркі часи.
Водночас уже нерідко з вуст нинішніх гравців, які носять футболку з трьома зірками, можна почути після невдалих матчів - та нічого трагічного не сталося, це футбол, програли і забули, готуємося до наступних поєдинків.
Ця платівка уже набридає.
Очевидно, що певна частина гравців добряче занурилися у теплу ванну і ніяк не хоче звідки вилазити. І ті слова Кабаєва не просто його особиста позиція, схоже, що їхнє відлуння гуляє у роздягальні.
Контракт є, непогана зарплата крапає регулярно, бронь від мобілізації міцна і надійна.
У самого 30-річного Кабаєва ще один рік контракту в Динамо. Правда, уже помітно програє конкуренцію за місце у старті, від його дебютного рівня в Динамо мало що лишилося, але поки що усмішка Будди веде його по життю.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
