По гарячих слідах матчу Зоря- Динамо

Наш палко улюблений СаШо сьогодні зробив все можливе для того, щоб суперник зміг відігратися. Спочатку він випустив Бленуце. Потім він випустив Кабаєва. Заодно прибравши найбільш активних Буяльського і Волошина.

Ні, команда і до цього особливих зірок з неба не хапала. Але хоч якось працювали фланги, а мозковий центр в особі Буяльського справно виконував диспетчерські функції.

Заодно і гол забезпечив. Герреро, зрозуміло, досить посередній форвард, проте він хоч позначав свою присутність і намагався щось робити попереду. Хоча той же Пономаренко з цим завданням справлявся б краще, але, схоже, не з цим індивідуумом на тренерській лавці. Але, так чи інакше, для перемоги над таким суперником, як нинішня Зоря, навіть такого б цілком вистачило.

Але після замін правий фланг очікувано здох. Спереду маячила якась бліда тінь, не здійснюючи ніяких корисних дій, якщо не брати до уваги позиційні помилки і втрати м'яча. А Ярмоленко в ролі диспетчера, на місці Буяльського (при всій повазі до нього як до гравця і як до особистості) - це ідіотизм в ступені дебілізм, пардон мій френч.

Команда в кінці матчу фактично залишилася на полі вдев'ятьох, та ще й без "центру керування польотом". І навіть Зоря в нинішньому стані змогла зрівняти рахунок. П'ятий випадок поспіль із втратою очок наприкінці, через некерованість і безвольність команди, що породжується на тренерській лавці і походить звідти. Футбольний Боженька вже навіть не натякає, він буквально кричить благим матом: приберіть це (СаШо, це шо?) з тренерської лавки, далі буде тільки гірше.

В принципі, якби Зоря сьогодні в кінці ще трохи притиснула, то могла б і перемогти. Бо, повторюся, грали по суті вже в чисельній більшості проти некерованої команди. Скоро, дуже скоро наступні суперники це почнуть розуміти. І не тільки в єврокубках, але і в нашій внутрішній першості. Як говорив Остап Бендер у відомому романі, правда, іншому Шурі (мовою оригіналу): "А дальше что? Дальше ваши рыжие кудри примелькаются, и вас просто начнут бить."

Мазохізм. Є такий термін з області психології. Хто не в курсі, може погуглити. Боюся, що нас, уболівальників Динамо Київ, чекає в найближчому майбутньому стійкий період такого мазохізму. Як мінімум до зимової перерви. Період, коли нашу команду будуть бити. З почуттям, з толком, з розстановкою. Всі, кому не лінь.

І дай Боже (футбольний і не тільки), щоб я в цьому своєму передчутті помилявся. І нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь...

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости