Відколи покинув сайт Йорк зі своїми лонгрідами, не стало або майже не стало матеріалів, присвячених АПЛ. Пропоную вашій увазі цікаву, на мій погляд, статтю про непримиренне суперництво МЮ Алекса Фергюссона та "Арсеналу" Арсена Венгера.
+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++
Сьогодні Ман Юнайтед зіграє у АПЛ проти Арсенала, та нинішнє протистояння – лише тінь битв минулих часів.
У 1990-х та 2000-х "Каноніри" та "Червоні дияволи" не мали рівних в Англії. Їхні матчі були класикою футболу, де виступали живі легенди, а тренували, мабуть, головні персони в історії АПЛ. Сер Алекс Фергюсон – найтитулованіший наставник ліги. Арсен Венгер – тренер, що провів у ній найбільше матчів. Чемпіон розповідає, як ці двоє знайомилися, ворогували і лише на схилі літ помирилися.Взагалі-то Арсенал з Ман Юнайтед не були бозна-якими історичними ворогами.
Це почалося передусім в жовтні 1990-го, коли Деніс Ірвін та Браян Маклер накинулися на лежачого Найджела Вінтерберна, спровокувавши величезну бійку "стінка на стінку".
Огидно!
Аби більше такого не було, ліга тоді зняла 2 очки з "Канонірів" і 1 – з "Дияволів".
Той штраф не завадив Арсеналу стати чемпіоном, бо Алан Сміт забивав надто багато, проте зерно ворожнечі вкинули в ґрунт.
Чи знав про нього Арсен Венгер, коли очолив Арсенал у вересні 1996-го? Хтозна.
Якщо й ні, то скоро дізнався, бо у першому ж його матчі проти Ман Юнайтед Іан Райт жорстоко влетів у Петера Шмайхеля, котрий пішов виясняти відносини після свистка. Сутичка була така, що втручалася поліція.
Райт тоді звинувачував данця у расизмі, проте розслідування ФА нічого такого не виявило.
Скільки разів ФА та суддів в ту пору звинувачували у лояльності до МЮ?
"Це неправильно, що програма туру продовжується, аби Юнайтед міг відпочити і виграти все!" – бідкався Венгер.
"Він новачок, хоч і очолив великий клуб. Ну, колись Арсенал був великим клубом... Він має обмежитися роздумами про чемпіонат Японії", – Фергюсон відмахнувся, як від мухи.
Формально мсьє Арсен дійсно прибув з Японії, де тільки-но виграв дубль із Нагоя Грампус.
Разом з тим, Венгер провів видатні роки й вигравав титули з Монако, де відкрив, наприклад, Джорджа Веа. Скажете, Фергюсон не знав?
"Він любив виклики. Йому потрібен був хтось, з ким можна побитися; на кого можна скаржитися. Цим і стали Венгер та Арсенал", – визнавав потім Стів Макларен, що асистував Фергі у 1999-01 роках.
І Венгер прийняв виклик.
У 1998-му він виграв АПЛ навіть попри те, що кістяк команди – Стів Боулд, Тоні Адамс, Лі Діксон, Райт – не були "його футболістами".
Ідеї Венгера сильно відрізнялися від звичного для Англії футболу. Він прагнув більше делікатності, інтелігентності, і від преси отримав прізвисько "Професор".
Більш "пролетарського" Фергюсона це дратувало:
"Кажуть, він розумний? Ерудований, 5 мов знає. Так в мене в молодіжці є хлопець з Кот-д'Івуару, він теж знає 5 мов".
Отака атмосфера була між ними.
У сезоні-1998/99 вона вилилася в ряд мегаматчів, і всюди Ман Юнайтед був трохи кращим. Навіть у півфіналі Кубка, де все йшло проти "Червоних дияволів". Їхнього капітана Роя Кіна вилучили, і суддя призначив пенальті на ворота Шмайхеля.
Це фантастика, проте маестро Денніс Бергкамп не забив, а потім Раян Гіггз перехопив поганий пас Патріка Вієйра і вирвав своїм перемогу.
"Це була травма для нас. Я досі чую крики їхньої команди. Вони не могли в це повірити, бо грали вдесятьох. Я думаю, на тій хвилі ейфорії вони і виграли АПЛ та ЛЧ", – тільки й констатував Венгер.
Фергюсон, до слова, завжди називав його "Венгер" і ніколи "Арсен".
Де б вони не були, обоє підкреслювали, що й близько не друзі.
"Зараз думаю, що дійсно токсичним наше протистояння стало у 1999-му. Переосмислення Арсеналом Тьєррі Анрі – ось головна зміна. А голи... він був фантастичним", – роздумував згодом постарілий Фергюсон.
А що Тіті?
Він тоді мав 21 рік, і тільки-но провів невдалий сезон на фланзі нападу Ювентуса, де забив 3 голи в 16 матчах.
Венгер, однак, і не збирався ліпити з Тьєррі вінгера. Він бачив у ньому центрфорварда, що замінить Іана Райта і гарантує Арсеналу голи. Це була перша з багатьох змін, якими мсьє Арсен шокував АПЛ.
"Найдивовіжніше у новому захисті Арсенала було те, що жоден з них не був захисником, коли Венгер його побачив", – писав журналіст Майкл Кокс. "Ешлі Коул був перспективним нападником у школі Арсенала. Лорен – центрхавом у Мальорці. Коло Туре – універсалом, що найчастіше грав опорника. Це Венгер перетворив їх на захисників, забезпечивши так команді майстерність у володінні м'ячем у всіх лініях".
На те, аби остаточно вийти з епохи Райта-Боулда-Адамса у Венгера пішло 2 сезони – і в 2000-01 роках Ман Юнайтед здобув два поспіль титули.
Іноді це було дуже боляче для "Канонірів", як-от пам'ятні 6:1 в лютому 2001-го.
Ну, але вже далі Арсенал заграв на повну силу, і наступного сезону оформив золотий дубль.
"Влада у англійському футболі змінюється", – оголосив Венгер.
Фергюсон же наполягав – його колега зверхній: "Він ніколи не приходить випити після матчів. Єдиний менеджер у АПЛ, який цього не робить. Йому було б добре прийняти цю традицію".
Тим часом за кулісами Фергі вів зовсім іншу, брудну гру.
Технічний Арсенал був королем відкритого простору – отже, Анрі, Бергкампа й решту "рубали" подалі від воріт.
"Це смішно, але в командних розмовах перед матчами з Арсеналом ми рідко згадували про м'яч", – зізнається Пол Скоулз.
Те саме підтверджує і Гарі Невілл: "Фергюсон повторював нам перед матчами: "Якщо ви дозволите їм грати, вони вас знищать, тому вам краще постійно переслідувати їх. Підкати – дозволені. Давайте переконаємося, що Анрі та Піресу буде важко!"
І їм справді було з біса важко.
Анрі ще якось справлявся, а от Пірес провалив усі матчі проти МЮ:
"Невілл завжди розмовляв зі мною, завжди влізав у мене, шукав мене. Він знав, як вибити мене з рівноваги – і, на жаль, він переміг".
Ще один фронт проти Арсенала Фергюсон відкрив, коли на тлі чуток про конфлікт Венгера з Вієйра запропонував французу контракт. Можете собі уявити опорну зону, де Кін та Вієйра діяли б разом?
"Треба мати правила й поважати суперника!" – образився Венгер.
А втім АПЛ-2002/03 Фергі цими дрібними хитрощами таки виграв. Арсенал втратив психологічну рівновагу і розтринькав перевагу в останніх турах.
Ну, а далі була головна страва.
The Invincibles – перша непереможна у чемпіонаті команда в Англії з 1889 року.
Її створив саме Венгер, але старт дав... Рууд ван Ністелрой. На початку сезону-2003/04, коли ніхто й гадки не мав ні про які рекорди, нідерландець у компенсований час, вгатив із пенальті в поперечину.
Забий він – і не сталося б ніяких "непереможних".
Натомість Рууд не влучив – і пів складу Арсенала побігли за ним насміхатися. Ніякої поваги – тільки неприкрита, дистильована і обопільна ворожнеча.
Навіть згодом, коли Арсенал завершив ту АПЛ із 26 перемогами та 12 нічиїми, їх вознесли на футбольне небо всі, тільки не Фергюсон:
"Забагато нічиїх. І вони не грали краще у матчах з нами".
Частково це так. Ман Юнайтед того сезону двічі зіграв з Арсеналом внічию у АПЛ, переміг по пенальті в Суперкубку, а у півфіналі Кубка Англії здолав "Канонірів" 1:0.
Ну, і саме МЮ перервав рекордну безпрограшну серію "Канонірів" у АПЛ наступного сезону-2004/05, коли та досягла 49 матчів.
Матч вийшов дуже брудним, багатим на сутички, провокації. Чи був фол у Кемпбелла на Руні? Чи, може, юнак домальовував? Навіть зараз вважають по-різному.
Факт же такий, що Ністелрой з пенальті забив, а Вейн Руні рахунок подвоїв.
Ох і вакханалія почалася після гри! На ван Ністелроя напали Лорен, Ешлі Коул, а з іншої сторони підбігли Невілл, Гіггз, Кріштіану Роналду. Уся підтрибунка кипіла, і в цю мить хтось жбурнув куском піци точно в лице Фергюсону.
Хто це був? Всі казали про юного іспанця, та лише через 13 років Сеск Фабрегас зізнався – дійсно, то був він.
Сумарно гравців Арсенала за ті події оштрафували на 275 тисяч фунтів, а Кемпбелл перестав спілкуватися з Руні:
"Він не говорив зі мною понад 6 місяців. Ми зустрілися під час міжнародних матчів, і він відвертався. Я сказав йому: "Гей, чоловіче, ми тут разом за Англію граємо". Але він не хотів говорити. Він вважав, що я пірнув. Він прибрав ногу. А я відчув легкий контакт".
Усе вийшло з-під контролю – та так, що в лютому 2005-го до спокою закликав навіть уряд Великої Британії.
Pizza-gate, як прозвали ту гру, була на всіх шпальтах.
"Не вибачитися за скоєне – це ганьба, але саме її я й жду від Венгера. Така він людина. Найгірший невдаха всіх часів", – атакував Фергі.
"Фергюсон робить, що хоче, а ви, преса, в його ногах. Він мене не цікавить і взагалі не має для мене жодного значення. Я більше ніколи не відповідатиму на жодні його провокації. Він втратив будь-яке відчуття реальності", – гарчав у відповідь Венгер.
У тому ж 2005-му вони зіграли між собою матч, де було аж 44 фоли. Бідний Хосе Антоніо Реєс покинув поле весь у синяках, а ЗМІ звинуватили Невілла у жорстокості.
"Я не заперечую елемент залякування, але лише тому, що Реєс не був достатньо стійким, щоб це витримати. Незважаючи на блискучий талант Арсенала, чимало їхніх гравців мали певну психічну крихкість", – писав потім Гарі.
Втім, то був уже відголосок епохи, що минала – останні дійсно грубі дні.
Відходи Роя Кіна та Патріка Вієйра, що були фронтменами всіх бійок, мали негайний вплив на атмосферу.
Також зіграла роль поява третьої сили – Челсі Жозе Моурінью, який однаково зневажливо ставився до "старих" топів. Це об'єднало Арсенал з МЮ; вони опинилися на одному боці барикади.
Ну, третій момент – "Каноніри" швидко слабнули і вже скоро про чемпіонство й мова не йшла.
"Якби вам дали одну кулю, а в кімнаті посадили Арсена Венгера й Вікторію Бекхем, хто б лишився живим?" – провокувала преса Фергюсона.
"А можна мені дві кулі?" – перепитував той.
Але це так, для жарту.
На ділі після 2007-го Венгер вперше визнав, що крига розтала, і вони знову віталися:
"Зараз настав час порозуміння. І між нами значно більше поваги".
Ще пізніше, в 2009-му, вже Фергі заговорив по-пенсіонерськи примирливо:
"У нас зараз багато ситуацій, коли нові менеджери приходять і зникають через пару років. Ми залишилися лише удвох, і ми, ймовірно, разом і підемо назустріч заходу сонця!"
Десь так воно і вийшло.
Фергюсон пішов з футболу в 2013-му, Венгер – у 2018-му.
У Фергі 528 перемог в 810 матчах АПЛ, де він набрав рекордні 1752 очки. У Арсена – неперевершені 828 матчів та 22 повні сезони на чолі однієї команди.
Один відкрив світові Роналду, Гіггза, Бекхема, а інший – Анрі, Фабрегаса, ван Персі.
Їхня фінальна таблиця очних матчів – 23 перемоги у Фергі, 16 – у Арсена, 10 нічиїх.
Ну а там...
Для багатьох несподівано, та ворожнечі ніби й не було. Уже дуже давно Фергюсон з Венгером – старі добрі друзі, як і Вієйра з Кіном, і Анрі з Невіллом. Взаємна ненависть підштовхувала їх до подвигів на стадіонах, але поза ними ніколи не мала сенсу.
Ба більше, сьогодні вони ще й опинилися в одній команді – "старого", ціннісного футболу проти "бездушних" нових клубів, керованих технократами.
Вгадайте на чиєму боці мало не всі фани 40+?
"Протягом років після виходу на пенсію ми разом вечеряли в маленькому ресторані у Швейцарії, який він добре знає. Він справді цікава людина, і мені подобається його товариство, але вибирати вино все одно моя робота!" – зізнавався Фергі.
"Ми були як два боксери – билися, як божевільні, і разом проходили цю дистанцію. Повага – це те, що залишилось. І я радий зустрітися з ним, випити вина й згадати наші старі битви", – погоджувався Венгер.
У вечір, коли вони це сказали, АПЛ їх ввела до свого Залу слави першими з тренерів – авжеж, разом.
Роман Синчук — 25 січня 2026, 06:00
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 125
Загрузка комментариев
