Сповідь песиміста

Сьогодні вранці прочитав коментар до свого останнього посту блогера Аs : «Молодим гравцям властива нестабільність, їм потрібен час. Одне те що вони вже нав'язують конкуренцію старожилам великий позитив» і задумався.

То, що автор коментаря написав вірно, ніхто про це не сперечається, це істина, як і двічі по два чотири.

Це нелогічно, це несправедливо, це поза здоровим глуздом. Але на жаль в Динамо склалась саме така ситуація.

Попов, Біловар, Яцик, молоді Коробов з Задорожним, та й той же Михавко з Бражком – це вправні солдати, які можуть і готові боротись за перемогу до останнього патрону, але, на жаль, ніколи не стануть не то що моцартами, а й паганіні сільських весіль. Хто вірить, що з них виростуть якщо не ван Дейки чи Родрі, то хоча б Хачеріді з Гармашем?

Надії живлять юнаків…

Скільки було таких пташенят Іщенко, які здавались нам майбуттям українського футболу, а швидко стали його минулим. Навскидку: Бурда, Чумак, Лук’янчук, Оріховський, Мякушко. Всі вони неодноразово грали за юнацькі і молодіжні збірні, всі вони вважались талантами, які прийдуть на заміну ветеранам, а де вони нині: Бурда в Колосі, Чумак в Киргизії, Лук’янчук в київському Локомотиві, Оріховський здається без команди, Мякушко, змінивщи до десятка українських і іноземних посередніх команд, дограє (а може вже й ні) в Ворсклі.

Писав, пишу і буду писати, що в першу чергу дітей, які прийшли в футбол, потрібно вчити думати, далі технічне оснащення і лише потім фізика. У наших дитячих тренерів якраз все навпаки: фізика, техніка, а мислення якщо залишається час. І, як висновок, Академія Динамо працює, працює справно, видає на гору тонни, але на серед цих тисяч тонн справжнього таланту один-два грами. Лише Циганков, Миколенко і Забарний грають в топ-лігах, а інші «таланти» (десь 80 гравців) бігають (саме бігають) в основному в УПЛ і в зарубіжних позаштатних клубах.

Порівнювати зі школою того ж Аякса, з яким змагається Академія Іщенко по кількості вихованців в професійних клубах, смішно: десь 20…25 вихованців цього нідерландського клубу нині грають (не бігають) в клубах топ-5. Тому, якщо академію Динамо оцінювати тверезо, вона працює з коефіцієнтом корисної дії парової машини Уатта (10..20%) і до ККД двоконтурного парового двигуна ще далеко (30…40%).

Про інші школи не пишу. Вони не кращі.

У Суркісів, як тут пишуть, нині мало грошенят і крім того ж – війна. Тому очікувати на те, Динамо підпише вправних легіонерів маловірогідно. В такому разі, хочемо ми з вами, чи не хочемо, але дійсність одна – опора на власних вихованців. А вони…(читай вище).

Можливо я крайній песиміст. Я б також хотів би вірити в цих молодих хлопців, та щось не дає. Можливо я один такий Хома Невіруючий, дай бог. Але здається, все ж таки, що доля Динамо Суркісів – це в кращому випадку боротьба за призові місця в УПЛ.

З повагою,
Скіф.