Два слова...

Два слова про вчорашнє Динамо.

Так, це була перша гра після канікул, перша контрольна зустріч, але і вона дає право на хоч якісь роздуми. Тим більше, що і для Славії ця гра була першою контрольною грою в цьому міжсезонні.

Звичайно на фоні поки ще невиразного чемпіонату світу ніхто не очікував побачити щось видатне.

Певна річ, що а ні один з нас не чекав розгледіти відшліфовані атаки і надійну гру в захисті, та в все ж....

Костюк здається вірить в своїх, вихованих ним, молодих гравців. І честь йому за це. Але ж окрім віри і надії вже час і знати їх можливості.

На жаль, до Костюка ще не дійшло, що те що він створив потрібно списати як працю з нульовом успіхом, а то й мінусовим. Нульовой - ще ой як, бо нульовий розуміється так, що з цих гравців нічого не можна було створити. Від'ємний же ефект означає те, що здібні гравці в результаті його праці стали черговою посередністю, яку навіть ЛНЗ не позове в свої ряди, не кажучи вже про Полісся.

Та, здається, Костюк це не розуміє і не може в це повірити. І в черговий раз намагається доказати в першу чергу собі, що він успішний, вдалий і ефективний тренер, до якого навіть Шовковському, а тим більше Лучесу, далеко.

Гра ж було безідейною, беззмістовною і шаблонною на рівні когоспних команд минулого століття. За всю гру ми озгледів лише один розумний пас від Рубчинського. Розчинився на полі конструктор атак Піхальнок. Захист від Гусєва до Захарченко з Тіаре працював як лебідь та рак зі щукою.

Лонвейк, як опорник, зовсім не запамятався, а про те, що на полі був ще й Анхель Торрес я узнав лише читаючи післяматчеві звіти.

Хочеться списати всю цю муть на першу гру, але чомусь здається, що і з Жиліною ми побачимо таку ж маячню. Дай бог, щоб я помилився.

Все... Досить...

З повагою,
Скіф.

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости