Андрій, ти зірка львівського футболу!

Світлій пам'яті Андрія Гусіна присвячую...

Того дня у Луцьку на стадіоні "Авангард" був аншлаг. Це не дивно, адже в гості до волинян приїхали їх географічні сусіди - футболісти львівських "Карпат".

Я, як і завжди, в часи своєї служби у м.Луцьк відпросився у звільнення та пішов на футбол. Завчасно придбав квиток та відпочивав у парковій зоні біля стадіону.

Що може робити зголоднілий солдатик у звільненні - звичайно, перше діло, це нормально наїстися. Я в тітки у засаленому білому халаті купив декілька пиріжків-"тошнотиків", сів на лавочку і з апетитом їх куштував. Насолоджуючись смаком волинського лівера, гороху та, на десерт, повидла я спостерігав за ажіотажем що творився біля кас стадіону.

Коли відчинилися вхідні ворота для входу на стадіон я поспішив туда. Пішов в свій улюблений сектор, зайняв своє улюблене місце. Так, за два роки служби в Луцьку, я встиг обзавестися своїм улюбленим місцем на стадіоні "Авангард". Точно таке ж місце було у мене і на рідному стадіоні "Поділля".

Футболісти команд вийшли на передматчеву розминку. "Карпати" мені були цікавв лише одним гравцем. Я намагаася впізнати Степана Юрчишина, котрий нарикінці 80-х провів декілька сезонів у нашому "Поділлі" на позиції ліберо.

Так-так, не дивуйтесь, саме ліберо. Із прекрасного забивного форварда наш тренер Іштван Секеч зробив із нього чудового центрального захисника. Степан грав під номером 9, був капітаном "Поділля".

Я, нажаль, не можу згадати чи грав Юрчишин у тому матчі в Луцьку. Як і не можу згадати з яким рахунком заквнчилася гра (лінь гуглити та шукати). Матч був або в 1992, або в 1993 році. Мені здається , що "Волинь" виграла 2-1. А може й ні. Я дуже багато матчів "Волині" за ці два роки відвідав і не всі рахунки пам'ятаю. Лише деякі. З "Динамо" 0-2, (голом мого Сергія Ковальця та молодого Реброва) та 2-3. Перемога над "Дніпром" 1-0.

У тому матчі із "Карпатами" я точно, стовідсотково, пам'ятаю гол "Карпат". Забив його Андрій Гусін. Він грав на позиції нападаючого. Здається, вийшов на заміну. А може й був в основі. Не пам'ятаю.

А от гол стоїть перед очима. Лівою ногою в дальню дев'ять. Карколомний стрибок воротаря "Волині" Марчука (здається його звали Володимир) не міг зарадити м'ячу потрапити у сітку воріт.

А ще пам'ятаю як багаточисленні ультрас львів'ян скандували "АНДРІЙ, ТИ ЗІРКА ЛЬВІВСЬКОГО ФУТБОЛУ". Вони щось знали, ці чудові хлопці та дівчата із зелено-білою атрибутикою

Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости