Ось і прийшла зима, яку багато з нас так хотіло побачити (мене не включайте в цей список). За вікном -15, в кімнаті теж доволі холодно. З такою погодою на вулицю виходити аж ніяк не хочеться, тому заварю собі гарячого чаю, розміщуся якомога зручніше у своєму кріслі, зловлю музу і спробую написати свій другий блог.
Підготовка Динамо до нового сезону зараз в повному розпалі. Сьогодні закінчився такий турнір, як Football Impact Cup, за перемогою Динамо на якому ми мали "прекрасну" можливість дивитися в прямому ефірі завдяки "добре" організованій відеотрансляції. Не знаю, хто за це відповідає в клубі, але "велике Вам спасибі" від вболівальників.
Сьогодні наша команда має повернутися в Київ. Думаю, що після сонячної Іспанії, більшість легіонерів будуть неприємно здивовані погоді, яка їх тут зустріне. Але моя стаття не про це.
31 серпня 2011 року сталася подія, від якої я був дуже шокований. Ні, це не закінчення літа хоча це також не додавало оптимізму), а перехід Романа Єременка в казанський "Рубін". З тих пір було чимало дискусій з приводу того, позитивним є цей трансфер чи негативним, тому не хочеться розпочинати нову (хоча в коментарях до статті я готовий подискутувати на цю тему). Мене, як уболівальника, ця новина абсолютно не порадувала, адже команда явно не виграла в ігровому плані, втративши розпасовщика, а з 13 млн. євро (за інформацією ЗМІ) мені, як то кажуть, "не холодно, не жарко".
Юрій Павлович в своєму інтерв'ю заявив, що замінити Романа покликаний Денис Гармаш. Як на мене (це чисто моя думка, як пишуть на форумах "ИМХО"), то Денис дуже перспективний футболіст і у нього велике майбутнє в нашому клубі, але він аж ніяк не плеймейкер, а, скоріше, опорник, в перспективі нічим не гірший за Огнена Вукоєвича, який виходить на поле чи не в кожному матчі. Тому моя думка наступна: команді терміново необхідний плеймейкер! Не говорю, що це найпріоритетніший трансфер (про них я писав у своєму першому блозі), але теж дуже важливий.
На жаль (а може і на щастя) я не працюю селекціонером, футбольним агентом чи скаутом, тому знайти багато своїх кандидатур на цю позицію для мене є не таким уже й простим завданням через недостатню компетентність. Тому на даний момент завдяки численним повідомленням СМІ, коріння яких тягнеться ще з літнього трансферного вікна, хочу розглянути варіант в особі півзахисника лондонського Тоттенхему Ніко Кранчара.
Ніко КранчарНародився 13 серпня 1984 року. Має подвійне громадянство - хорватське і австрійське. Ріст - 185 см.
Амплуа (тут я спираюсь на transfermarkt.de, так як в Вікіпедії вказано "півзахисник", що є доволі таки широким поняттям) - атакувальний півзахисник, центральний півзахисник, лівий півзахисник.
В 17 років Ніко став наймолодшим капітаном в історії загребського "Динамо" (можна зробити висновок про його лідерські і моральні якості). В 2005 році його перехід до "Хайдука" встановив трансферний рекорд на хорватському ринку - 1,5 млн. євро. Варто зазначити, що в складі нової команди Кранчар виграв чемпіонат своєї країни і завоював стабільне місце в національній збірній.
В 2006 році завдяки своїй феєричній грі був помічений скаутами "Портсмуту" і, підписавши контракт з цим клубом, перебрався до англійської Прем'єр Ліги. Якщо вірити пресі і моїм доволі-таки смутним спогадам про цей період кар'єри футболіста, то під час перебування в "Портсмуті" Ніко показував доволі непогану гру, 83 рази з'явився на полі, став автором 9 голів. Не можу тільки знайти статистику його гольових передач (може хто поділиться лінком).
В 2009 році Кранчар переходить до складу команди Тоттенхем. На одному з англійських форумів мною було прочитано, що цей перехід пов'язується з тим, що в лондонському клубі на тренерському містку став колишній тренер "Портсмуту" Гаррі Реднап, який особисто хотів продовжити співпрацю з Ніко. Як пишуть ЗМІ, сезон 2009-2010 став для хорватського футболіста більш-менш успішним, а от в наступному він осів на лавці запасних, з якої не може повернутися в основу й нині.
Все вище зазначене мною не має особливої цінності, адже, щоб знайти цю інформацію, потрібно зайти в Вікіпедію, знайти сторінку, яка присвячена цьому футболісту, і все там прочитати. Тому, щоб мій блог містив хоч якусь цінність, я на вищезазначених діях не зупинився і, уявивши себе футбольним аналітиком, який відчуває брак і інформації, почав "копати" далі.
За допомогою пошукової системи google я без особливих проблем знайшов повідомлення піврічної давності про зацікавленість в послугах цього футболіста нашим клубом, яку підтвердив і Ігор Михайлович, сказаши наступні слова:
Мы действительно ведем переговоры по Кранчару. На днях должны с ним встретится и с «Тоттенхэмом». Мы хотим взять этого футболиста, он — в нашем списке. Несколько кандидатур из этого списка уже «сорвались», не в силу того, что мы не могли удовлетворить запросы их клубов, а потому, что не все хотят ехать в наш чемпионат. Будем надеяться, что Кранчару наше предложение будет по душе. (http://dynamo.kiev.ua/news/60569.html)
На секунду відхилюсь від теми, так як в голову прийшла така думка: можливо Ігор Михайлович вже тоді підозрював той факт, що Єременко покине команду, тому й почав вести переговори з хорватським плеймейкером.
В наступній статті, навіть, містилася інформація про суму, яку пропонував наш клуб за перехід даного футболіста, а саме 6 млн. фунтів (http://dynamo.kiev.ua/news/60816.html). А згодом на просторах з'явилося ще одне повідомлення, яке поставило крапку в історії з переходом Кранчара в наш клуб, в якому повідомлялося, що Динамо відлякала та сума, яку за футболіста просив Тоттенхем, а саме 10-15 млн. (мабуть, фунтів, не думаю, що євро). (http://sport.bigmir.net/football/ukraine/1521226-Kranchar--Dinamo-ne-kupit-menja-za-te-den-gi--kotorye-prosit-Tottenhem) Також з цієї статті я особисто для себе відкрив те, що, будучи ще гравцем "Хайдука" Кранчар був "на олівці" у селекціонерів нашого клубу, але далі справа не зайшла (одразу постає питання: чому наші селекціонери знайшли в свій час і Кранчара, і Кака, і Відіча, але трансфери не відбулися? - можливо це стане темою мого майбутнього блогу).
Нещодавно на одному з сайтів знову з'явилося повідомлення про те, що Ніко входить у сферу інтересів нашого клубу, як і Дніпра, московького ЦСКА і КПР. (http://footballtransfer.com.ua/ua-en/news-16301.html) Хоча, як на мене, в цьому випадку можна застосувати такий інтернет-термін, як "утка" (пробачте за суржик, але таке слово не перекладається).
Але зовсім не ці статті пробудили в моїй душі бажання бачити Кранчара в рядах нашого клубу. Були й інші фактори. Так для початку я зайшов на всім нам відомий сайт youtube.com, на якому переглянув декілька відео-нарізок і почитав коментарі під ними (користувачі з усього світу захоплюються його грою і їм не зрозуміло, чому він "гниє" на лаві запасних). Одне з таких відео приведу нижче.
З переглянутих відеозаписів, можу виділити ряд позитивних рис у даного футболіста:
1) уміння грати обома ногами (цього так не вистачало Роману Єременко);
2) прекрасний дриблінг;
3) чудове бачення поля;
4) вміння віддати зрячий пас (це як доповнення до попереднього пункту);
5) вміння виконувати штрафні удари (Артема Мілевсього постійно збивають на підступах до штрафної, але немає в нас такого футболіста, який би міг цим постійно користуватися, забиваючи голи зі штрафних ударів);
6) хороший дальній удар.
І тут постає питання: чому це футболіст з таким набором позитивних якостей маринується на лаві запасних лондонського клубу? Відповідь буде не менш логічна: вся справа в конкуренції. Конкурентами Ніко за місце в ТОП-11 Тоттенхему виступають такі виконавці, як Лука Модріч, Гаррет Бейл і Рафаель ван дер Варт. Достойні конкуренти, чи не так? І з огляду на те, що вищезазначені виконавці проводять фантастичний сезон, шанси Кранчара з'явитися в основі виглядають не такими вже й радісними.
Для того, щоб знайти ще хоч якусь інформацію про даного виконавця, я почав шукати англійські форуми фанів Тоттенхему (велике спасибі моїй шкільній вчительці англійської мови). І на одному з них (www.planetspurs.com) я наткнувся на тему, в якій фанами обговорюється той факт, що Ніко може залишити клуб. Хто не вірить, може почитати сам, але скажу Вам чесно: вболівальники його дуже цінують, не хочуть, щоб він кудись переходив, і критикують Реднапа за те, що він не дає йому шансу зіграти. Декілька користувачів вищезазначеного порталу зійшлися на думці, що, якщо Кранчар кудись і перейде, то нехай це буде якась команда за межами Англії, бо не хочеться бачити в суперниках такого майстерного футболіста. Чи це не признання таланту?
І, мабуть, останній аргумент, який на всі 100% переконав мене, що хочу його бачити в лавах Динамо - це моральні якості Кранчара. Окремі футбольні особистості виділяють те, що Кранчар не страждає від зіркової хвороби і не є скандальною особистістю. В одному зі своїх інтерв'ю Ніко заявив, що абсолютно не має жодних претензій до Гаррі Реднапа, а розуміє, що в команді є футболісти, які сильніші за нього, тому буде працювати, щоб переконати тренера в тому, що він заслуговує на місце в основі.
В одному з блогів, присвячених даному футболісту, я прочитав цікаву фразу його фанатки:
Things you can't look up on Wikipedia: He's adorable, he's shy, and I love him. - Те, що ви не побачите у Вікіпедії: Він чудовий, він сором'язливий, і я люблю його.
Дуже важливим ще є те, що Кранчар неодноразово в своїх інтерв'ю заявляв про те, що готовий змінити команду, так як для нього найважливішим у футболі є саме ігрова практика. А в його 27-річному віці, який можна сміливо назвати піком форми більшості футболістів, його бажання є цілком розумним і логічним.
З усього вищезазначеного, я бачу доцільність в тому, щоб трансфер Кранчара в Динамо відбувся. Якщо вірити порталу transfermarkt.de, то його ціна 8 млн. євро, що не є такою вже й непід'ємною сумою. Виходячи з літніх повідомлнь ЗМІ, можна зробити висновок, що сам футболіст буде не проти одягнути футболку нашого клубу. Додатковою мотивацією може стати факт наявності Огнена Вукоєвича (партнера по збірній) в складі Динамо. Слов'яни у нашому клубі завжди непогано приживалися, їм адаптація проходить значно легше, ніж південноамериканцям. Та й мовних проблем бути не повинно, так як хорватська і російська мови дещо схожі і при бажанні можна вивчити за короткий термін. Та й 21-ий номер у Динамо нещодавно звільнили (якщо я не помиляюся), тому точно необхідно переходити =) А, якщо серйозно, то до закриття трансферного вікна в Європі залишилося 3 дні (якщо не враховувати сьогоднішній), тому цей перехід є малоймовірним, але ж помріяти ніхто не забороняє, чи не так?
Що ж, знову я хотів написати коротку статтю, але прилетіла муза і вийшло доволі об'ємно. Отже, Чехова з мене не вийде, буду рівнятися на Толстого. Дякую тим, хто дочитав до цього місця. Спасибі й тим, хто не дочитав (передайте їм мою вдячність =) ). Гарних Вам вихідних, а нашій команді вдало і без травм провести другу частину підготовки до сезону, ну, і весною порадувати нас перемогами і довгоочікуваним чемпіонством.
P.S. Для підняття комусь настрою і просто заради забавки, нижче приведено фото
Мрії, мрії...
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 2
Загрузка комментариев
