22-ий тур очима вболівальника Динамо

Доброго дня усім читачам Динамо від Шуріка!

Давненько не писав блогів, але після такого насиченого подіями туру (як футбольними, так і не дуже) не міг втриматися від того, щоб викласти свої думки в письмовій формі з надією знайти як однодумців, так і людей, з якими можна вступити в інтелігентну полеміку.

Перша думка написати блог прийшла після перегляду матчу Іллічівець - Шахтар, але не хотілося займатися "тролінгом", тому вирішив дочекатися завершення туру і зранку (точніше вже в обід) зі свіжою головою ("утро вечера мудрее") і без емоцій, які бушують після гри, і взятися "за перо" (осмілюся так назвати клавіатуру свого ноутбука).

На мить уявлю себе журналістом і пройдуся по матчах туру.

Волинь - Чорноморець 0:2

Як можна легко помітити з мого аватару (юзерпіку) доля команди Волинь не є для мене байдужою. Я болісно сприйняв звільнення Віталія Володимировича Кварцяного з посту головного тренера, але зізнаюсь чесно, що з приходом "за кермо" команди Анатолія Васильовича Дем'яненка в моєму серці зажевріла надія на світле майбутнє луцької команди. Щоправда по 2 зіграним іграм мої емоції дещо охололи і на місце надї прийшло нове відчуття - страх, страх вильоту в першу лігу, що притормозить розвиток клубу на декілька років, так як більшість провідних гравців одразу розірвуть контракти.

Щоправда, якщо бути об'єктивним, то Чорноморець заслужено переміг. Одеська команда домінувала на полі. І голи були забиті, як то кажуть, "на класі" - при виконанні стандартних положень. Тому, як вболівальник Волині, я відчуваю сум за свою команду, але, як об'єктивний журналіст (називатиму себе так ;-) ) помічаю прогрес в грі Чорноморця!

Металург - Металіст 1:1

Нічия в Донецьку стала для мене несподіванкою (в конкурсі прогнозистів ставив на рахунок "1:3", добре, що хоч вгадав кількість голів, забитих Металургом, і повірив у Девіча). Але, загалом, все закономірно: якщо харківська команда хоче грати в Лізі Чемпіонів, то, мушу зазначити, що їм необхідно дуже попрацювати над своєю грою, адже там будуть суперники на декілька рангів вищі, ніж Металург і Олімпіакос. Також не можу не виділити першокласне виконання штрафного удару Морозюком (все-таки наш вихованець) і гольове відчуття Марко Девіча, який забив "гол в роздягальну".

Оболонь - Олександрія 1:1

Гру важко назвати цікавою і захоплюючою, не дарма ж зустрічалися команди з нижньої частини таблиці. Але одразу кидається в очі один "забавний" факт: клуб Леоніда Йосифовича Буряка вже другий матч підряд пропускає гол на останній хвилині матчу. Не знаю, це просто "нефарт" чи погана фізична (або ж психологічна) підготовка, але факт залишається фактом. Маю надію, що в наступних турах на зміну цій негативній тенденції прийде інша, більш позитивна. І ще одне: як на мене, то Олександрії не вистачає в грі того креативу, який вносив Таргамадзе. Але це не більше, як моя особиста думка =)

Арсенал - Зоря 1:1

Найпопулярніший рахунок цього туру був зафіксований і в Києві, де місцевий Арсенал приймав луганську "Зорю". Зізнаюся чесно, що цей матч я не переглядав, але з післяматчевих коментарів зрозумів, що команда Леоніда Станіславовича Кучука при всьому його тренерському таланті поки що не показує гри, з якою можна сміливо йти в Лігу Європи.

Карпати - Таврія 2:3

Львівська команда, якою багато хто захоплювався в минулорічному розіграші Ліги Європи, відверто деградує і впевнено крокує в напрямку першої ліги. Після першого тайму я подумав: "Нарешті буде перемога", але далі починаючи з 63 хвилини і протягом 14 наступних відбувся фантастичний "кам-бек" (явище рідкісне в чемпіонаті України): Таврія забила 3 голи і довела матч до перемоги. Після матчу Володими Богданович Шаран сказав, що його команда зарано повірила в перемогу + він зробив невдалу заміну. Хоча, як на мене, то справа тут в іншому: просто Семен Йосипович Альтман переміг свого візаві в грі в шахи, зігравши на досвіді.

І "на закуску" найгучніші матчі туру, які й надихнули мене до написання цього блогу!

Дніпро - Ворскла 1:1

В цій грі зустрічалися два учасника Ліги Європи, і на табло після 90 "з хвостиком" хвилин гри знову засвітилися дві "одиниці". Як на мене, то результат закономірний. Але хотілося б виділити не саму гру, а події, які сталися на полі, і тепер, виходячи з моди УЄФА і ФІФА, можуть розгорітися до гучного скандалу. Як Ви прекрасно зрозуміли, я маю на увазі конфлікт між Безусом і Боатенгом. Не знаю, що точно сказав Дереку Роман, і не думаю, що про це напишуть книгу, як у випадку з Зіданом і Матерацці, але молодого футболіста полтавського клубу можуть оштрафувати і, навіть, дискваліфікувати на декілька матчів, якщо цей випадок будуть трактувати, як прояв расизму. Пам'ятаючи свою обіцянку бути об'єктивним, не буду ставати ні на чию сторону - нехай розбираються компетентні органи і винесуть справедливий вирок (тільки справедливий!).

Кривбас - Динамо 0:3

Цікава гра, приємний результат, але є декілька "АЛЕ":

1) не знаю, чи це мені здалося, але у мене і в людей, з якими я переглядав матч, склалося враження, що футболісти Динамо (а саме Гусєв і Ярмоленко) ігнорують Ідейє! Олег і Андрій протягом матчу перепасовувалися між собою, не даючи передачу на нігерійського нападника. Особливо це явно проявилося в моменті, в якому (далі цитую коментатора матчу) "Гусєв витимав геніальну паузу" і дав передачу на Ярмоленка, після удару якого і серії рекошетів матч потрапив в перекладину. З повтору було видно, як Ідейє стояв відкритий і просив передачу, а Олег почекав, поки прибіг Андрій, став перед Брауном, і тільки тоді відпасував. Не знаю, як Вас, а мене така ситуація не радує!

2) те, що творилося на стадіоні в Кривому Розі. Не хочу обговорювати поведінку вболівальників, які показали свій рівень вихованості сніжками, мандаринами і іншим, але є питання до організаторів матчу: де були стюарди, де була міліція, чому таке творилося? Ніколи не бачив, щоб на поле вибігав спочатку один вболівальник, а потім це дозволяли зробити ще одному!

Про культуру присутніх на матчі (своєрідним висновком, мораллю - називайте, як Вам буде зручніше) свідчила картинка по закінченню гри, коли канал "2+2" показував статистику матчу у вигляді таблиці, а під цією таблицею якийсь хлопець показував на камеру середній палець. Не знаю, чи розуміє він, що цей непристойний жест він показував не мені, не Вам, а своїм рідним та близьким, які переглядали цю трансляцію і пам'ятатимуть про його вчинок ще довго.

Іллічівець - Шахтар 1:2

Думаю, що ніхто з людей, які цікавляться українським футболом, не сумнівався у перемозі донецької команди, яка, грубо кажучи, "підгодовує" футболістами маріупольський клуб (17 чоловік Шахтаря грають в Іллічівці, якщо я не помиляюся). Це явно демонструють слова користувача Attila.Kiev.com.ua "Внимание! Самый непредсказуемый матч тура!"

Емоції, які вирували в моїй голові після перегляду цього матчу, давно вщухли, тому пишу зважено і "майже" об'єктивно. (майже, тому що все-таки, як не як, я - вболівальник Динамо)

Скажу чесно, що перегляд прямої трансляції цього матчу дало мені певний заряд позитиву. І як можна не посміхнуся зі слів коментатора матчу "Чомусь Бутко став менш активним" при рахунку 1:2, а також здивування все того ж коментатора при заміні найактивнішого гравця Іллічівця - Ярошенка (крім вищезазначеного гравця хочеться виділити кіпера Худжамова, який теж провів матч на достойному рівні). А про що свідчить факт, що гра проходила без підкатів і грубих порушень?

Хоча дарма я одразу занурився в гру, адже потрібно виділити ще й "околофутбольні" моменти, а саме неучасть в грі окремих футболістів, зокрема Віценця, Фоміна, Кожанова і Таргамадзе. Особливо є питання по останньому футболісту, про травму якого головного тренера маріупольської команди повідомили в 10 вечора за день до гри. Як на мене, то грузинський хавбек міг внески креативу в гру маріупольців і завдяки свої великій швидкості і майстерному дриблінгу створити проблеми в захисті донеччан. Я не схвалюю політику клубів (в тому числі і Динамо), згідно якої футболіст, який перебуває в оренді, не має права вийти на поле проти своєї команди! Якщо Ви його віддали, значить в якійсь мірі він Вам не потрібний, а, отже, Ви на нього покладаєте менше надій, ніж на наявних гравців, тому дайте ж хлопцям зіграти! Щоправда наш клуб робить це офіційно, а донецькі візаві - інакше.

А ще мене насмішив момент, коли Адріан Пуканич в доданий арбітром час потяв тягнути час, не відходяти від м'яча і, чим самим, заважаючи гравцю Шахтаря виконати штрафний.

А що було б, якби Іллічівець якимось чудом зрівняв рахунок на останній хвилині? Як казав Шерлок Холмс: "Це питання, Ватсон, на яке я не знаю відповіді".

Підсумовуючи все вище зазначене, хочу сказати, що 22-ий тур видався дійсно феноменальним: "камбек" у Львові, скандал на полі в Дніпропетровську, неочікувана втрата очок одного з лідерів в Донецьку, друге підряд невезіння Буряка, перша офіційна поразка Дем'яненка, анархія на стадіоні в Кривому Розі, подвич Ярошенка і матч Арсенал - Зоря, який я не бачив ;-)

Всім вдалого понеділка! =)