Экс-нападающий симферопольской «Таврии» Владимир Гоменюк рассказал о начале околофутбольной карьеры Александра Бойцана.
— В «Таврии» я с ним общался больше, потому что, когда я пришел в команду, он был администратором дубля. Даже не первым, а вторым. То есть он мячи собирал, манишки носил, питание нам организовывал. Тогда его я помню хорошо. Потом он уже начал в «Таврии» подниматься по карьерной лестнице. Я не так много общался с ним в Харькове, чтоб понять, что с ним стало. Ясно только то, что аферы были сплошь и рядом. Говорили одно, а делали другое, обещали одно, а выполняли третье. И так не только со мной. Так с каждым было.
Например, говорили, чтоб ты им нужные бумажки подписал. «Дадим то, се, только ты подпиши, а мы потом уже будем отдавать». Вопрос уже даже не стоял о том, чтоб мне все отдали. Вопрос стоял о пяти или десяти тысячах долларов. «А вы будете отдавать?» — «Да, 100% будем». Этими обещаниями они не только меня, а и всех пацанов задурили, чтоб только подписали соглашение с ними мировое. Хотя, как показало время, надо было не подписывать. Пускай бы они уже два года назад начинали во второй лиге, уже бы, может, и до Премьер-лиги дошли. Но это только если бы другие люди держали, — цитирует Гоменюка Sport Arena.
До речі, те, що Ви відносите до даного прикладу як до "корупції на побутовому рівні" - зовсім не є корупцією. Згідно Закону до суб'єктів відповідальності за корупційні дії відносяться особи, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І якщо сантехнік дядько Петро за налагодження каналізації узяв з Вас 200 гривень і приховав цей "ганебний")) вчинок - це не корупційні дії. Так само не є корупцією зарплата у конвертах. Це зовсім інші правопорушення.
Великая книга:
— Деньги вперёд,— заявил монтёр,— утром — деньги, вечером — стулья или вечером — деньги, а на другой день утром — стулья.
— А может быть, сегодня — стулья, а завтра — деньги? — пытал Остап.
— Я же, дуся, человек измученный. Такие условия душа не принимает.
Інша справа, що ти погоджувався. Хотів "оптимізації" ПДФО та інших фіскальних зборів? То начувайся... До пенсійного віку тобі ще далеко; може, ще таку-сяку мінімалку і заробиш...
Всі наші українські негаразди починаються з корупції; в т.ч. і такої дрібної на побутовому рівні...
До речі, те, що Ви відносите до даного прикладу як до "корупції на побутовому рівні" - зовсім не є корупцією. Згідно Закону до суб'єктів відповідальності за корупційні дії відносяться особи, які уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І якщо сантехнік дядько Петро за налагодження каналізації узяв з Вас 200 гривень і приховав цей "ганебний")) вчинок - це не корупційні дії. Так само не є корупцією зарплата у конвертах. Це зовсім інші правопорушення.
Як не парадоксально, але так воно в нашій країні склалось. Це ніби вже традиція. Держава як структура - паразитує на грошовіх коштах видурених у своїх громадян.
Громадяни нарешті зрозуміли, що у нас освіта не безкоштована, лікування не безкоштовне, комуналка, хоть ховайся.... Що робити кожному... (кожний знайшов для себе відповідь). Питання спільне, відповіді спільної не має.
Адже ті хто повище, бачать трішки далі, трішки більше. Вони везуть нас в світле майбутнє. От одна біда, в якому вагоні ми? Чи не в останньому? Чи вистачить палива, щоб усі доїхали, чи доведеться кілька вагонів відчепити, для спільного блага .
Не турбуйтеся, усі попердні вагони будуть голосувати саме за це, адже вони рахують, що доїдуть, ну а ви (чи може ми), як то кажуть - станемо героями.
Життя не має простих відповідей. Звинувачувати простих людей, що вони не хочуть виконувати ті чи інші закони, можна. Тільки від того ніякого зиску не має. Потрібні закони для людей, а не для держави, котра хоче видерти з рота останній кусок хліба. Чи винна 90-то річна пінсіонерка, котра пропрацювала все життя вчителем, що у неї не вистачає пенсії на видатки (я вже не кажу про її потреби), ті самі видатки, котрі забирають монополісти - комуналки, система медичного забезпечення (вона не супр жінка і не має доброго здоровья), 20 процентів - держава у вигляді ПДВ... Звичайно, вона буде вимушена здавати одну з своїх кімнат студентам, буде підпрацьовувати репетитором.... Чи побіжить після цього вона декларувати такі доходи? На це питання може дати відповідь лише вона. Однак, реалії такі, що її хотять змусити платити ці податки, змусити працювати неофіційно. ТАк саме про примус кажу я, не про стимулювання, а про примус. Чи потрібно їй це в її 90 років. Чи не заслужила вона іншого життя?. Всі гуртом крикнуть, заслужила. І що далі? Життя цієї людини не зміниться - бо за 20-ть з лишком років воно кардинально не змінювалось.
Звичайно, я навів лише один приклад, і він ні вякому разі не відображає повної картини. Однак поки, загальна картина почне набувати певних обрисів, ця людина може і не побачити завершення даного процесу.
От і поспілкувались на футбольну тему....