Баранка

Наближається до завершення спортивний рік. На його початку керівником комітету з чесної гри Федерації футболу України призначили італійця Франческо Баранку. Перед цим він кілька місяців поспіль регулярно з’являвся в телеефірі, де розповідав про страшну кількість договірних матчів в українському футболі. Мовляв, ледь не кожен другий результат купується тими, хто поставив велику суму на тоталізаторі. Свої слова експресивний італієць підкріплював моніторингом ставок на той чи інший матч.

І ось цю принципову, непідкупну й безкомпромісну людинку і призначили, аби побороти страшне зло, яке, за його ж словами, роз’їдало український футбол ізсередини. Пройшла весна, минуло літо, маємо середину осені. І не маємо жодного доведеного до завершення розслідування договірного поєдинку серйозного рівня. Розслідування скандального матчу команди з Маріуполя у першій лізі, в якому навіть сліпий би побачив гру «на контору», затягнулося на невизначений час, а про нові й не чути. Що сталося з принциповим Франческо Баранкою?

Історія проста. Пригадуєте, як Юрій Луценко, коли його призначили 2005-го міністром внутрішніх справ, спочатку полював на Ріната Ахметова? А потім збагнув, що Ахметов — патріот України, яких ще пошукати, і з нього всім варто брати приклад.

Та повернемося до футболу. До П’єрлуїджі Колліни, який очолив українських футбольних арбітрів, аби побороти серед них корупцію. Досить швидко пан Колліна переконався, що ці арбітри насправді високопрофесійні, об’єктивні й непідкупні. І почав активно захищати їх від «нападок преси». Думаю, що це ж саме сталося і з Франческо Баранкою. Це йому збоку здалося, що наш футбол просяк «договірняками». А коли італієць став частиною цього футболу, всі договірні матчі як корова язиком злизала. Ніби й не було їх ніколи, й немає.

Історія Франческо Баранки не нова. Найкращий спосіб закрити рот принциповому опоненту — взяти його на роботу. На якій він швидко зрозуміє, що був неправий. На жаль, це діє не лише стосовно наших співвітчизників. З іноземцями стається це саме. І тому всяка спроба побороти корупцію завершується у нас нічим. Нулем. Баранкою.

Микола Несенюк