Они играют — мы «терпим»

Заместитель главного редактора еженедельника «Футбол» Андрей Шахов в своей колонке в клубном журнале «Динамо» порассуждал о посещаемости матчей чемпионата Украины.

На жаль, наш футбольний чемпіонат стає все слабшим, усе менш цікавим і для глядачів, і для сильних футболістів. Усе логічно: хіба цікаво дивитися матчі з передбачуваним результатом, хіба цікаво, коли очки відбираються не на футбольному полі, а в кабінетах, коли ти розумієш, що, якщо щось буде складатися не за планом, на допомогу потрібній команді негайно прийде арбітр... І чи варто після цього дивуватися, що в нас різко знижуються як телевізійні рейтинги футбольних трансляцій матчів національного чемпіонату, так і кількість глядачів на стадіонах?

Західна Європа

На превеликий жаль, ментально ми відстаємо від західноєвропейських уболівальників, які ходять на рідну команду незалежно від того, з ким вона грає. Хіба що до кубкових турнірів трохи менший інтерес. Для мене в цьому плані завжди еталоном були вболівальники «Рейнджере» із Глазго та німці. Пам’ятаєте, через борги «Рейнджере» опустили на саме дно шотландського футболу? Так ось у сезоні 2012/2013, коли шотландський гранд грав у третій лізі, на кожен домашній матч чемпіонату в середньому приходило 45 744 особи! Це навіть більше, ніж на «Селтик», який став чемпіоном! Наголошую ще раз: це в третій шотландській лізі. Тоді за відвідуваністю домашніх матчів клуб посів 17-е місце в усій Європі!

Тепер — німці. За підсумками минулого чемпіонату з Бундесліги вилетіли «Гамбург» та «Кельн». Незважаючи на погані результати команд, у середньому кожен матч «Гамбурга» відвідували в попередньому чемпіонаті 50 656 глядачів, а «Кельна» — 48 776 глядачів, причому арена «Кельна» заповнювалася на 97%! У цьому сезоні «Гамбург» та «Кельн» грають у другій Бундеслізі. Замість «Баварії», «Борусій» із Дортмунда та Менхенгладбаха, «Вердера», «Шальке», «Баєра» до них у гості приїжджають «Хайденхайм», «Зандхаузен», «Ян Регенсбург»... Як думаєте, скільки глядачів ходять на матчі в Гамбурзі та Кельні? У Гамбурзі — 50 210 осіб, у Кельні — 49 188! У Кельні, як бачимо, навіть більше, ніж минулого сезону в елітному дивізіоні! Скажіть, що така підтримка не варта захоплення...

Східна Європа та «Динамо» (Київ)

На жаль, чемпіонату України годі й близько орієнтуватися на західноєвропейські чемпіонати, особливо на німців та англійців, де і відвідуваність, і відсоток заповнюваності трибун майже стовідсоткові. На жаль, ми істотно відстаємо не лише від них, але й від Східної Європи. Подивіться на гістограму № 1, у якій порівнюється відвідуваність домашніх матчів лідерів за цим показником у провідних східноєвропейських чемпіонатах. Наш лідер, київське «Динамо», начебто випереджає більшість конкурентів з інших східноєвропейських країн, але...

По-перше, жоден клуб-конкурент не має настільки місткої арени, як наш «Олімпійський». У середньому на матчах «Динамо» в чемпіонаті України головна арена нашої країни заповнюється лише на 17%.

По-друге, у чемпіонаті Польщі відразу три команди за відвідуваністю випереджають «Динамо», а в чемпіонаті Росії таких команд дев’ять із шістнадцяти.

Польща взагалі унікальна. Польські клуби давно нічого не показують в єв-рокубках, найкращі польські гравці роз’їхалися по західних чемпіонатах, але при цьому польська Екстракласа в листопаді підписала новий дворічний контракт із каналами Сапа1+ та TVP на 250 мільйонів злотих, що на 60% більше, ніж за попереднім контрактом! 250 млн. злотих — це приблизно 58,23 млн. євро. ЗА СЕЗОН! Завдяки такому контракту польський чемпіонат посів восьме місце в Європі з отриманої суми за продаж своїх телевізійних прав! Для порівняння: у таблиці коефіцієнтів УЄФА Польща посідає 25-е місце, і жоден її клуб не вийшов до групового турніру Ліги чемпіонів або Ліги Європи!..

По-третє, загалом «Олімпійський» у цьому чемпіонаті відвідали 109 424 глядачі, з яких майже половина — 46 475 глядачів — побувала на грі з «Шахтарем». На інших восьми поєдинках, включаючи матч без глядачів, загалом були присутніми 62 949 глядачів, що набагато менше, ніж уміщує наш стадіон після останньої реконструкції. Погодьтеся, цифри виходять безрадісні.

То що, розлюбили в Києві футбол? Та ні, я б не сказав. На «Славію» та «Аякс» у кваліфікації Ліги чемпіонів прийшло 39-40 тисяч глядачів, на «Шахтар» — 46 із половиною, більше 20 тисяч глядачів зібрали «Ренн» та «Астана» в Лізі Європи. Просто, як бачимо, уболівальник «Динамо» став більше вибирати й пріоритет віддає не нашому проржавілому чемпіонату, а єврокубкам.

Чемпіонат України

І це київське «Динамо». Якщо подивитися на інші команди — узагалі жах! На жодному українському стадіоні трибуни не заповнюються в середньому

хоча б на третину. Лише на семитисячну арену «Ніка» в Олександрії в середньому приходить понад 30% глядачів. Багато матчів нашого чемпіонату не зібрали навіть тисячі людей! Гру «Олімпіка» та «Олександрії» відвідала аж 191 людина!

Зверніть увагу на гістограму № 2, яка демонструє середню відвідуваність нашого чемпіонату по турах. Виокремлюється третій тур? Звичайно, саме в цьому турі «Динамо» приймало «Шахтар». Цей матч є рекордсменом за відвідуваністю й зібрав він 46 475 глядачів. Решту п’ять матчів у сумі відвідала 14 661 людина, тобто в середньому менше 3000 глядачів на грі. І скільки було таких турів, коли на «Динамо» приходило народу більше, ніж на решту поєдинків разом узятих! Ви скажете, що гостьові матчі за участю «Шахтаря» зібрали більше глядачів, ніж за участю «Динамо». Зрозуміло, але лише завдяки грі з «Динамо» в Києві. На цей матч прийшло більше глядачів, ніж на інші вісім виїзних поєдинків «шахтарів» разом узятих, які в сумі зібрали 41 281 глядача!

Ще гірша ситуація в нижчих лігах. У першій, наприклад, лише вісім команд із 16 збирають у середньому більше тисячі людей на рідному стадіоні. Лише «Металіст-1925» одного разу зібрав більше 10 000 глядачів, причому саме харків’яни посідають друге після «Динамо» місце за відвідуваністю в нашій країні.

Чому так відбувається? Є багато причин, але я б не назвав головною погіршення економічного становища в країні. На мій погляд, першопричиною все ж таки є зниження рівня нашого футболу, переїзд найкращих футболістів за кордон, різні навколофутбольні інтриги.

Статистика вражає. За дуже невисокої результативності (у середньому тільки 2,38 голи за матч) наш чемпіонат єдиний серед більш-менш сильних європейських першостей, у якому господарі набирають менше очок, ніж гості! Відразу шість команд із 12 вдома мають гірші показники, ніж на виїзді, плюс, у «Зорі» цифри ідентичні! «Карпати», наприклад, із 17 очок удома набрали лише чотири, ФК «Львів» — сім із 23! Господарі виграли лише 38% домашніх матчів, тоді як програли 41%, господарі забили в середньому 1,06 гола за матч, гості — 1,32. У 79 матчах із 108 зіграних у нашому чемпіонаті перший тайм завершувався 0:0 або 1:0 (0:1)! У 30% поєдинків нашого чемпіонату не було забито хоча б двох голів!

Усе це тому, що будь-якій нашій команді легше грати другим номером, легше контратакувати, ніж володіти ініціативою, простіше захищатися або катати м’яч у центральній зоні, ніж атакувати! Наші клуби, усі як один, забули, як грати красиво, видовищно, грати для глядачів та радувати їх футболом у своєму виконанні. їм простіше забити після стандартного положення, а потім увесь матч «терпіти». При цьому вони не враховують, що глядачам набридає з кожною грою дивитися цей надто «терплячий» футбол, у якому ще і їхня улюблена команда-господар поля, як правило, програє!

До того ж наша футбольна влада замість того, щоб зацікавити глядачів, залучити їх на футбол, навпаки, відштовхує підтриманням одного клубу, точніше — двох, і утиском інших. Вона не пускає глядачів на стадіон, закриваючи трибуни з об’єктивних причин та без них, ніби ці трибуни в нас і так ломляться від глядачів. Вона тільки й робить, що агітує за об’єднання телевізійних прав, але, поклавши руку на серце, ви вірите, що та телекомпанія чи холдинг (називайте, як хочете), яка в Україні отримає ці права (ми, зрозуміло, навіть не здогадуємося, хто це буде), запропонує хоча б десять відсотків від польської суми?! Вірите, що показувати футбол вона буде так само яскраво, як поляки? Вірите, що вона буде дотримуватися нейтралітету у висвітленні матчів? То про що тоді говорити?

Я переконаний, що, поки наші клуби та наша федерація не повернуться обличчям до вболівальників, про прогрес у статистиці відвідуваності матчів і мови бути не може, адже саме вони мають бути першими, хто кровно зацікавлений у поверненні людей на трибуни.

Андрей ШАХОВ, официальный клубный журнал «Динамо», № 6 (2018)

Приобрести журнал можно в кассах стадиона «Динамо» имени Валерия Лобановского, киосках «Союзпечать», у частных распространителей, в Интернет-магазине ФК «Динамо», а также в электронном формате в библиотеке PressPoint.