Известный журналист Николай Несенюк — о матче отборочного цикла ЧМ-2022 Франция — Украина.
"Французький сум та українська радість
Якби наші футболісти вчора програли французам, вони все одно заслуговували би на подяку. Тому що сумлінно і дисципліновано руйнували гру зіркових французів. Україна в Парижі зіграла приблизно так само, як грала з цими суперниками наприкінці дев’яностих за тренера Сабо і відносно нещодавно за тренера Фоменко. Все просто — організований захист і шанс у контратаці. Цього разу удача нам посміхнулася — українці зрівняли рахунок жодного разу не влучивши у рамку воріт суперника!
Як наслідок ми радіємо нічийному результату, а французи сумують. І сьогодні це нормально — у Франції є вибір із кількох десятків гравців, подібних до яких за рівнем гри у нас немає взагалі. А чому, власне? Чому у Франції футбольні зірки зростають мов гриби після дощу, а у нас ні?
Нагадаю, що нинішній космічний рівень найкращих французьких футболістів не впав з неба — після домашньої поразки від Болгарії восени 1993 року керівництво французького футболу ухвалило і здійснило широкомасштабну програму розвитку дитячого футболу. І тепер вони мають результат — два титули чемпіонів світу!
А що ми зробили з 1993 року? Нагадаю — ми спочатку вичерпали до дна все те, що дісталося від колишньої системи підготовки футболістів у вигляді покоління Шевченка, Реброва та Шовковського. А потім... почали звозити до України бразильців, африканців, хорватів та інших. Кожен з них обходився у середніх розмірів дитячу футбольну, які у нас занепали. А якби ми зробили тоді як французи? Може тоді не ми би раділи нічийному результату, а вони?
Наші хлопці молодці! Але боюсь, що вдалий результат призведе но нової хвилі самозадоволення замість аналізу того, чому наша національна команда простояла майже всю гру у власному штрафному майданчику. А сталося це тому, що у нас немає сьогодні таких футболістів, як у французів. Може почати їх готувати щоб років так за десять мати команду, яка буде грати з тою ж Францією з позиції сили? Як це вже було у вісімдесяті роки минулого століття, коли Заваров, Безсонов, Яковенко, Бєланов та інші ганяли по Парижу тих французів разом із їхнім Платіні. Ми же можемо!", — написал Несенюк на своей странице в сети Facebook.
- команда обрала той варіант побудовий, який був доступний за поточних умов і який міг дати результат. І він дав результат
- французи і справді останнім часом виростили, виховали і підготували чимало футбольних зірок, бо зробили відповідні інвестиції
- ми справді майже на корні розвалили систему футболу, яка була раніше (хороша чи погана - інше питання), натомість не створили нічого
- у нас не тільки майже відсутня система масового футболу і наступного відсіювання і виховання футбольних діамантів, ми майже повністю розвалили навіт ьвнутрішній чемпіонат. а ті якісь більш-менш нормальні результати Динамо і Шахти на євроарені є не стільки успіхами украхнського футболу, скільки свідченням нашого рівня, відповідного "банановій республіці"
- наразі маючи протягом 00-10 х років регулярно чимало дуже талановитої молоді, ми і надалі маємо ситуацію, коли більшість з них так і залишається вічними "подающими надежді"
- на якийся помітний професійний рівень з виходять одиниці і більше як виключення з загальної сумної тенденції
так, нічію учора створили три фактори - тренерський штаб, гравці на полі та вдача.
потому коммент:
...в 1993 году керівництво французького футболу ухвалило і здійснило широкомасштабну програму розвитку дитячого футболу...
а уже в 1998 - ЧЕРЕЗ ПЯТЬ ЛЕТ - эти дети, эти широкомасштабные акселераты(одного даже звали Petit - т. е. Малыш) выиграли ЧМ-98.
еще через два года - ЧЕ-2000.
И все благодаря программе, принятой в 1993 году.
Инфа 100%.
Вот как можно нести в массы такой тупой бред?(((
Чого не можливо досягти з павелківською УАФ і її закулісними керівниками !
Не заперечую потреби розвитку власного футбольного потенціалу. Тільки сподіватися лише на своїх гравців, як показує досвід нинішнього Динамо - наївно. Приклад може бути й інший - сусідня Польща. Вона пішла тим же шляхом, що і Франція. Але і на сьогодні не стала ні призером ЧЄ, ні, тим більше - світу. Тут ще потрібно мати сильний внутрішній чемпіонат, традиції футбольного середовища. Традиції, дякуючи ДК і великому ВВЛ, ми маємо. Дякуючи Суркісам, які утримують ДК, - ще й підтримуємо. А от з внутрішнім чемпіонатом - складніше. Треба не олігархів від футболу критикувати, а прибирати паразитів на футбольному тілі України на кшталт Павелків-Костюченків. Тоді і результат буде. Можливо не так швидко, як у Франції чи навіть Польщі. Але обов'язково буде!
======================================================================
Досвід нинішнього Динамо - то прямий наслідок сподівання лише на легіонерів, які вивезли десятки міліонів "доларов-дєнєг" з України і залишили по собі пустелю. Поява нинішніх молодих динамівських зірочок Шапаренка, Миколенка, Забарного, Циганкова, Попова та інши стали результатом відсутності грошей. А були б шалені гроші, то цих майбутніх зірок ми би не побачили в складі Динамо, як не бачили в період після появи Ярмоленка і до сих пір, бо в складі грали всякі Рафаелі, Ленси, Велозу, Мехмеді та багато-багато інших. Більше того, якщо ми хочемо створити суперклуб, що буде вигравати Лігу чемпіонів, то він в основі своїй має спиратися на своїх вітчизняних виконавців, як то було при В.Лобановському. Очікувати, що купивши когось в Аргентині, а потім він виросте в київського Мессі, наївно і контрпродуктивно. У Шахтарі вже зараз виходять по десять бразильців на матч, що залишиться з команди після того, як вони поїдуть з України?
Безумовно точкові придбання для підсилення на деяких позиціях потрібні, але основа має бути своя. І замість того, щоб витрачати 50-70 міліонів валюти щосезону на легіонерів, як це було донедавна, краще витратити їх на підготовку резерву (та хоча б половину з тих грошей) і через кілька років в нас знову з'являться Блохіни, Бєланови, Шевченки.
P.S. Не так давно збірна України U-21 приймала участь у фінальній частині Чемпіонату Європи у Данії, так перебувала вона на клубній базі команди, що відповідає рівню нашої другої ліги, так та база мала двадцять вісім тренувальних полів - по одному на кожного члена нашої делегації. Скільки команд в Україні мають такі умови, як рядова команда в Данії?
Щодо ПС. Все вірно. Згідний. Але тут знову ж питаннч не до ДК, а до казрокрада і шуллєра від українськооо футболу...
ном преимуществе его подопечных и закончившийся победой украинской команды. Вы уверены, что ныне-
шняя команда в ответном матче победит? Не знаю. Одно могу утверждать: сборная при Сабо и при Фомен-
ко была,как минимум, опытнее команды Шевченко, сыгранее, выше по классу игроков, особенно, команда
Сабо, костяк которой состоял из киевсмких динамовцев, с которыми работал ныне покойный Лобановский.
ной Франции, но разве сегодняшние "сборники" обладают опытом тех и по возрасту многие из них
по сути лишь в прошлом году появились в серьезном футболе. Пройдитесь по составу 2013г. и
сравните с 2021г.
сборной Фоменко?
Тоді дозвольте мені задати питання, хто з тої збірної сильніше за Зінченка, Малиновського, Циганкова?
Ярмоленка та Степаненка не називайте, оскільки вони в обоймі в Шевченка
- команда обрала той варіант побудовий, який був доступний за поточних умов і який міг дати результат. І він дав результат
- французи і справді останнім часом виростили, виховали і підготували чимало футбольних зірок, бо зробили відповідні інвестиції
- ми справді майже на корні розвалили систему футболу, яка була раніше (хороша чи погана - інше питання), натомість не створили нічого
- у нас не тільки майже відсутня система масового футболу і наступного відсіювання і виховання футбольних діамантів, ми майже повністю розвалили навіт ьвнутрішній чемпіонат. а ті якісь більш-менш нормальні результати Динамо і Шахти на євроарені є не стільки успіхами украхнського футболу, скільки свідченням нашого рівня, відповідного "банановій республіці"
- наразі маючи протягом 00-10 х років регулярно чимало дуже талановитої молоді, ми і надалі маємо ситуацію, коли більшість з них так і залишається вічними "подающими надежді"
- на якийся помітний професійний рівень з виходять одиниці і більше як виключення з загальної сумної тенденції
так, нічію учора створили три фактори - тренерський штаб, гравці на полі та вдача.
А щодо подібності матчів з французами при Сабо, Фоменко і Шевченко то це суцільна маячня, про яку я вище написав
Аматорском не Оматорском :)