Відійшов у засвіти Леонід Макарович Кравчук…
Перестало битися велике серце гідного сина України — видатного політика, першого Президента нашої держави.
Із його іменем нерозривно по’вязані події переломної доби здобуття Україною незалежності, розбудови демократичного суспільства, утвердження країни як повноцінного члена міжнародної спільноти. На цей вівтар Леонід Кравчук — Громадянин і Патріот — поклав увесь свій досвід, свою мудрість, послідовність і принциповість, стратегічний і дипломатичний хист.
Персона справді історичного масштабу, поза політикою він залишався світлою, чуйною Людиною — добрим товаришем, турботливим главою родини, постаттю слова і діла, козацької вдачі, широчезної душі та іскрометного гумору.
В особі Леоніда Кравчука весь український футбол і, зокрема, клуб київського «Динамо» мав щирого Друга. Очільник опікунської ради ФК, він завжди залишався не просто відданим прихильником і тонким знавцем гри, а й авторитетним повпредом колективу на внутрішній і міжнародній аренах.
Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким небіжчика, котрий залишив по собі добру та довгу пам’ять.
Спочивайте з миром, Леоніде Макаровичу!
Із глибокою скорботою, Григорій СУРКІС, Ігор СУРКІС
Були б давно і в ЄС і НАТО, обравши Чорновола.
А так маємо війну.
Але, дарма ви, Леоніде Макаровичу, ракети порізали на метало-брухт до того, як усі "гаранти" підписали документи, та не був визначений сам механізм гарантій!
До речі, тоді всі розуміли, що до влади повинна прийти людина, яка хоть щось розуміє в політиці, а не хто завгодно. Саме тому навіть Лобановський не попав до Верховної Ради....
талантливых людей демократических взглядов выдвигались впервые в СССР как противовес парт
аппаратчикам. Это не имеет отношения к упоминаемым Вами выборам в 1991г. в Украине, когда
Лобановский уже работал на Ближнем Востоке и не имел никакого отношения к выборам в ВР Украины.
Треба відійти трьом поколінням, щоб збагнути, що зробили для України видатні персоналії.
Макарович пішов до Бога, сподіваюсь він Той кого почують.
Вічна Пам'ять!