армия

Спортивний журналіст Андрій Сеньків, якого нещодавно мобілізували в ЗСУ, висловив свою думку про відео-ролик «Втікачі за кордон» від «Телебачення Торонто». У відео розповідається про українських чоловіків призовного віку — артистів, блогерів, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.

«Бл*, а тут мали би бути українські футболісти — Довбик, Мудрик, Ярмолюк та інші. Наприклад, Довбик поїхав з „Дніпром-1“ на матч єврокубку, мав вернутися, але перейшов в „Жирону“. Схожі історії (виїжджали на тренувальні збори чи шось в тому роді) в Циганкова, Трубіна, Забарного. Усі вони, звісно, не повернулися тоді, коли мали б.

Ок — гравці збірної України, окей — чогось там амбасадори. Ок — нема законодавчої бази ніякої. Але вкурвлює, що гравці спокійно про це говорять публічно. Той же Судаков мріє в топ-чемпіонат поїхати. Інші менш талановиті — теж за закордон кажуть. А як ви це плануєте зробити? Ну як, бл*ть?

Ну, і про менш хайпову братію взагалі нема сенсу говорити. Купа рядових гравців УПЛ їде в другорядні чемпіонати і дає інтерв’ю про адаптацію там. Якщо це питання в інших сферах підіймається якось, то тут — абсолютно пох*й. Інший світ якийсь. Вдавати, шо слона в кімнаті нема.

Так само, шо дивує. Є гравці чи тренери, які стали на захист держави в перші місяці війни. Трохи послужили і всьо — далі собі працюють. Але як вони звільнилися з ЗСУ? Чи не звільнилися? Логіка наступна — я не маю права про це говорити, бо не зробив у перші місяці те, що вони. Але є купа людей, котра зробила, як вони, але не могла собі сказати — ну я повоював, за*бався, травмувався, вернусь на роботу. Не працює воно так.

Ще раз — респекти Вернидубу, Богданову та іншим — але блін. Як вам це вдалося? Який алгоритм? Публічні люди мають публічно говорити про незручні речі. А не лише отримувати лаври. А воно чось у нас так косо працює. Не виключаю, шо й через те, шо в журналістів теж повно скелетів в шафі на цю тему», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі X.

Спортивний журналіст Андрій Сеньків, якого нещодавно мобілізували в ЗСУ, розповів, що його направили на офіцерські курси.

«Доповідаю про армійський маразм. Як мене направили вчитися на офіцерські курси на командира механізованого взводу, хоча я не можу займати цю посаду й здобувати цю спеціальність через висновок ВЛК.

Мене, як і всіх моїх колег з БЗВП, що мали вищу освіту, наказом у примусовому порядку направили на офіцерські курси. Всі відношення, домовленості, „приїхав представник бригади“, „проходиш повторне влк“ — не канали. Чи хочемо ми бути офіцерами, не питали теж. Сіли і вйо.

Перед входом в автобус була мова про якісь БПЛА і курси на 3 місяці. По приїзду — місяць і піхота. При чому в кількох людей не було вищої освіти. Вони говорили про це перед від’їздом. Але їх коледжі було інтерпретовано як „вишка“. І вони сіли в далеку дорогу, щоб заявити про це.

Окрема хохма — люди з придатністю виключно для тилових структур і навіть з обмеженням на вступ на офіцерські курси. Тобто, я. Я не можу займати посаду бойового офіцера — це не тилова посада. Це є у висновку ВЛК. Тобто, я ніяк не можу таким бути. Хіба за власною згодою. Тут всі в а*** з цього. Типу, кого і нащо нам привезли? І що робить? Ми вже на балансі тут, це точно. Але пишемо рапорти про перенаправлення згідно з висновком ВЛК. І на трохи підвисаємо в повітрі.

Всі, з ким спілкуюся тут і загалом — в шоку і вперше про таке чують. Я то служить хочу. Тому і пішов у військкомат. Але, любі, дайте мені служить згідно з моїх фізичних можливостей. Якщо в сліпого комвзводу під час бою злітають окуляри чи лінзи — це ж п***а.

І тепер про допомогу. Система намагається мене обвести навколо пальця. І на подальший адекватний розподіл я не дуже покладаюся. Тому — кому я потрібен за своїми навичками і висновком ВЛК і готовий включитися в боротьбу — welcome», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі Twitter.

У Києві відбувся благодійний аукціон UA BE «Ukrainian Army of Business Empaths». Метою заходу було об’єднати українські компанії та спільними зусиллями закрити потреби фондів, що займаються допомогою для української армії.

Долучився до благої справи й ФК «Динамо» (Київ), надавши для аукціону цінні лоти — футбольний м’яч та ігрову футболку з підписами гравців найтитулованішого клубу України. У підсумку динамівські лоти були продані за солідну суму — покупці заплатили за них сумарно 150 тисяч гривень.

Додамо, що загалом на заході було продано лотів на 5 мільйонів гривень. Усі кошти будуть розподілені між благодійними фондами, які закривають різноманітні потреби для військових, що перебувають на передовій, а також питання стосовно їхнього лікування та подальшої реабілітації.

Фонд братів Суркіс і ФК «Динамо» Київ продовжують допомагати захисникам України.

У п’ятницю, 3 лютого, Фонд братів Суркіс спільно з ФК «Динамо» Київ передадуть чергову партію гуманітарної допомоги підрозділам Збройних сил України.

Дві вантажівки спеціалізованого сухого харчування вирушать на потреби Міністерства оборони України та Державної прикордонної служби України.

Представлятиме «Динамо» на заході з передачі гуманітарної допомоги перший віцепрезидент клубу Віталій Сівков.

Початок заходу — о 14:30 на стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського (вул. Грушевського, 3).

Фонд і наш клуб уже тривалий час перебувають у контакті з Міністерством оборони України та Державною прикордонною службою, допомагаючи цим відомствам необхідними вантажами. Так, минулого року до однієї з прикордонних частин був переданий катер-амфібія на повітряній подушці, також для прикордонників і військових Міноборони передавалися затребувані гігієнічні засоби та продукти харчування.

Для висвітлення події запрошуються представники масмедіа (акредитація за номером +380 67 137 96 89)

Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний привітав українців з Новим роком.

«Ми не обирали війну. Але ми прийняли бій. І сам Бог на нашому боці. На наших плечах і плечах наших рідних — важкі випробування, біль і страждання. Це Різдво має присмак сліз і колір крові. Проте нам вистачить сил здолати ворога. У боротьбі народжується Нація. Хай вас, рідні, береже Господь.

Нехай наша Перемога стане початком розквіту України і кінцем для росії.

Всіх, хто в строю, хто зараз утримує наші позиції. Рідних і близьких наших захисників і захисниць. Всіх, хто молиться, вірить, допомагає Збройним Силам. Всіх, хто разом з нами протистоїть світовому злу, — з Новим Роком і Різдвом Христовим», — сказав Залужний.

Головний тренер «Аль-Айну» з ОАЕ Сергій Ребров долучився до допомоги українським захисникам.

Сергій Станіславович передав авто на потреби Харківського добровольчого формування територіальної оборони «Хартія», повідомляє офіційна сторінка батальйону у Facebook.

Українець з перших днів війни висловлює свою підтримку співвітчизникам та бере участь у різних благодійних акціях. Також Ребров неодноразово зазначав, що розповідає всю правду в ОАЕ про злочини росіян в нашій країні.

Екс-гравець одеського «Черноморця» та збірної України Кирило Ковальчук розповів, як допомагає нашій країні у війні з російськими загарбниками.

— Подарував одну машину військовій частині, допомагаємо всім, чим можемо. Ми годуємо тероборону їжею, що залишилася у моєму ресторані. Їжі було, напевно, на 10 тисяч доларів, тож довелося все віддати. Також віддав для тероборони шезлонги, бо людям холодно спати на постах.

Тішить, що в цій ситуації всі дуже згуртувалися. Напевно, в цьому і є наша сила: у тому, що ми є єдині. У всіх одна мета — щоб швидше перемогти. Саме перемогти, бо назад відступати ніхто не хоче. Завдання лише одне — перемогти. Звичайно, хочеться, щоб це було швидше, але розуміємо, що противник використовує протизаконні засоби, — сказав Ковальчук.

Колишній голкіпер «Маріуполя», «Металіста» та «Шахтаря» Рустам Худжамов висловився про «хороших рускiх».

— Я думаю, що якийсь відсоток нормальних людей є. Колись люди говорили про Навального, та на питання «чий Крим», він відповідав: «Це не бутерброд». Одразу зрозуміло, іди туди теж. Є люди, які розуміють, що ця війна — це гріх на віки, вони це розуміють. Є такі, які дійсно будуть вибачатися від душі, відверто, будуть допомагати відбудовувати Україну, такий відсоток є, але більшість — не думаю.

Для себе, я їх не закриваю, але розумію, що до всього з приставкою «росія, російське», є острах і розуміння того, що потрібно чекати не те що на ножа, а на сокиру в спину, — сказав Рустам.

Колишній голкіпер «Маріуполя», «Металіста» та «Шахтаря» Рустам Худжамов висловився про силу та професіоналізм української армії.

— Я ніколи не сумнівався в нашій армії та наших добровольцях, спілкуючись багато з хлопцями з «Азову». Так вийшло, що основа «Азову» від початку війни 2014-го року — це ультраси. У мене були непогані стосунки з ультрас «Маріуполя» і «Металіста», в принципі, з тими командами, де я грав. Я розумів, що нас захищає вже професійна армія, яка може надавати по зубах дуже якісно.

Класно, що потопили «Москву». Дуже символічно. Дуже класно, що це зробили українською зброєю, у що не можуть повірити за поребриком. Зовсім ніяк. Вони думають, що ми нічого не вміємо в Україні. Але якщо порівняти, то в нас креативних людей, які створюють українські продукти, в рази більше. Росія не виробляє нічого, окрім смерті та зброї. Вони нічого не вміють. Вони вміють красти та вбивати. Тому, з одного боку, це класно, але є розуміння, що кожного дня гинуть мирні люди та військові. В Маріуполі там катастрофа, з усіма містами навколо Києва.

Я за знаком зодіаку «терези». І в мене на терезах кожен день з одного боку є класні новини, а з іншого — ти розумієш, що це ціна життів українців. Мені здається, так у кожного, незалежно від знаку зодіаку. Стабільного настрою немає, — сказав Рустам.

14 футболістів «Прикарпаття» і тренери івано-франківського клубу вступили до лав Збройних сил України. Всі вони вже склали присягу на вірність українському народові.

— Був страх не те що служити, був страх не заважати, бо тут професіонали своєї справи. Вони добре знають, чим займатися. Це як взяти в професійну команду футболіста з району, він лише заважатиме. Це так само як і взяти футболіста в армію, який нічого не вміє. Саме це трохи стримувало — не бути тягарем.

Але коли нам військовий комісар пояснив, що нас будуть поступово готувати, дадуть ази та покажуть, як тримати зброю, воювати та захищати Україну, то ми прийняли рішення і вступили в ЗСУ.

Нас вже познайомили з автоматом: навчили розбирати, чистити та стріляти. Все поступово. Заходимо в караул, несемо службу, — сказав півзахисник «Прикарпаття» Василь Цюцюра.