Один з лідерів білоруського клубу «Іслоч» камерунець Іван Дібанго залишив клуб. Він був важливим гравцем для команди, яка зараз йде на третьому місці у чемпіонаті країни-агресорки — на позиції лівого захисника оформив 2+6 у сезоні 2022 року.
Перехід Дібанго у команду Юрія Вернидуба — справа майже завершена. Так, «Кривбас» поки ще не оголосив про трансфер, однак сам камерунець вже відкрито говорить про нього:
«В Естонію мені не треба. Я підписав контракт з „Левадією“, але вона віддала мене в оренду „Кривбасу“, тому одразу відправляюся в Україну».
Відсутність офіційного оголошення криворіжцями теж пояснює легко: «Точно не можу сказати, коли [перехід] станеться, — поки залишаюся у Мінську й оформляю візу».
Дібанго вже навіть зміг висловити свою впевненість у тому, що не боїться бойових дій під час проведення УПЛ: «Поговорив з деякими людьми, у тому числі з нашим колишнім капітаном Юрою Козиренком. Він сказав, що у тих регіонах, де гратимуть матчі чемпіонату, зараз спокійно, жодної війни немає. Тому я не боюся. Хоча навіть не знаю, у якому місті житиму».
Сайт Transfermarkt настільки переконаний у цих словах, що вже прописав й підписання з «Левадією», й оренду в «Кривбас».
Чому ж «Кривбас» не підписав Дібанго напряму? Про схему розповів білоруський журналіст — 24 лютого, у перший день повномасштабного вторгнення РФ, Національний банк України випустив постанову № 21, якою заборонив усі валютні операції з фізичними та юридичними особами з Росії та Білорусі. «Іслоч», відповідно, не виняток.
Власником «Левадії» є україно-естонський бізнесмен Віктор Левада. Неважко здогадатися, що клуб названо на його честь – і відлік своєї історії він веде відтоді, коли Левада придбав нижньоліговий клуб «Олумп».
Після того «Левадія» стрімко розвивалася: піднялася в еліту, одразу ж виграла чемпіонство, стала регулярним учасником кваліфікацій єврокубків. Тепер команда – 10-разовий і чинний чемпіон Естонії.
Чотири роки тому він навіть озвучував плани про потенційну співпрацю з українськими клубами – тоді розраховував на «Олександрію», звідки він й сам родом. Свою прихильність до України він виражав, зокрема, й підписанням свого часу Юрія Ткачука та Романа Дебелка.