кулеба

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів, які враження виніс із матчу Ліги Європи «Динамо» — «Ференцварош».

— Ну, перший тайм — молодці, красені. Там червона картка була абсолютно на емоціях, поза межами поля влетів суперникові в ногу. А в другому таймі просто злетіли. Це, до речі, теж історія про війну. Ти можеш якийсь період відіграти, і тобі кажуть: ну, красень, на характері, єдність, воля. А потім другий тайм, і ті ж самі люди їх розмазують просто. Футбол — це життя. Армія — це зріз суспільства, політика — це зріз суспільства, а футбол — це теж зріз того, що відбувається кожного дня в громадах, сім’ях, — сказав Кулеба в інтерв’ю Youtube-каналу «Пряма червона».

Колишній міністр закордонних справ України і вболівальник «Динамо» Дмитро Кулеба поміркував над тим, чого не вистачає гравцям киян.

«Мені дуже імпонує Шапаренко, але йому бракує стабільності. Коли він в ударі, то тримає гру. Хороший хлопець Ванат. Проте їм всім не вистачає не те, що характеру, вони хочуть, а не вистачає футбольної дорослості», — цитує Кулебу телеграм-канал «Взбірна».

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба розповів про свою любов до футболу і київського «Динамо».

«Звідки прийшла моя любов до футболу? З матчу „Рапід“ — „Динамо“ у кваліфікації Ліги чемпіонів сезону 1996/1997. Я не був на грі. Це був перший матч „Динамо“, який я подивився. Ми програли і не потрапили в Лігу чемпіонів. І я подумав: „Нічого собі. А як це? Ні-ні-ні, все, давай, треба своїх підтримувати“. У той момент я жив з батьками в Австрії. Якось мене це зачепило — як наші програли? Ми повинні завжди перемагати.

І я почав цікавитися футболом, а потім я якраз повернувся до України, коли грало те легендарне покоління динамівців. У 1998 році, вступивши в інститут, я не пропустив жодного матчу у Лізі чемпіонів. Пробирався на стадіон. Найлегендарніше — це, звісно, 2:0 проти „Реала“ у чвертьфіналі. Я плакав, стрибав, бився головою, ну це просто... Я цим реально жив. Я кожного дня купував газету „Команда“, все це читав, збирав, що не міг купити, ходив канючив вчорашній номер, журнал „Футбол“. Я знав „Динамо“ тоді, думаю, до третього складу, міг все розказати. Але так, захоплення з’явилося з болю від поразки своїх.

Чесно скажу, зараз не маю часу дивитися футбол наживо. Тому що завжди в роботі і не потрапляю на матчі. Але якщо в мене є вільні півтори години або менше — сідаю і в записі можу якийсь хороший матч передивитися. Ясно, що після кожної гри залажу в ютуб і дивлюся огляд матчу. Не стежу вже так глибоко, щоб поіменно знати, до глибини третього складу, але вболіваю.

Я, до речі, думаю що зараз для українського футболу з’явився шанс на переосмислення себе. У нас був сплеск, який тривав з середини 90-х до початку 2000-х. Але там дуже багато було ще інерції радянського футболу, ще працювала система виховання, селекції, ці всі речі. Потім ми повністю перейшли на легіонерів, тобто, гроші почали керувати футболом.

Зараз війна — це погано, грошей не стало, ми бачимо, що якість футболу сильно впала. Але, з іншого боку, я розумію, що зараз клуби всі, в тому числі „Динамо“, вигрібають всі свої школи, бо ганяються за цим молодняком. Але я думаю, що це шанс — шанс народити нову якість футбольного менеджменту в кризових умовах і нову якість місцевих футболістів», — сказав Кулеба в інтерв’ю Youtube-каналу «Бомбардир».