кучеренко

«Данді Юнайтед» підписав воротаря ЛНЗ Євгена Кучеренка. Про це інформує офіційний сайт шотландського клубу.

Повідомляється, що Кучеренко підписав з «Данді Юнайтед» угоду терміном на два роки з опцією продовження ще на один сезон. У той же час, фінансові умови договору залишаються невідомими.

У минулому сезоні чемпіонату України Кучеренко відіграв у 29 поєдинках у складі ЛНЗ.

Шотландський «Данді Юнайтед» зацікавлений у підписанні воротаря ЛНЗ Євгена Кучеренка. Про це повідомляє «ТаТоТаке».

За інформацією джерела, клуби вже розпочали перемовини щодо можливого трансферу Кучеренка. Усе буде залежати від суми, яку запропонує «Данді Юнайтед» за українського голкіпера. Його угода з черкаським клубом розрахована до кінця 2027 року.

У минулому сезоні чемпіонату України Кучеренко відіграв у 29 поєдинках у складі ЛНЗ.

Вратарь черкасского ЛНЗ Евгений Кучеренко получил предложение от польского «Мотора» из Люблина (7 место в текущем чемпионате Польши), сообщил в своём телеграм-канале журналист Пьотр Слонка.

Однако у «Мотора» есть проблема с ценой покупки 25-летнего голкипера, которая достаточно высока.

Также, по информации источника, в еще один польский клуб из середины турнирной таблицы чемпионата Польши также интересуется Кучеренко и мог бы заплатить ту сумму, которую сейчас зафиксировал для себя ЛНЗ, но переговоры между сторонами в данном случае пока не велись.

Вратарь черкасского ЛНЗ Евгений Кучеренко — о вчерашнем матче своей команды с киевским «Динамо» (1:1) в 23-м туре чемпионата Украины.

«О том, что буду играть с „Динамо“, узнал за день до матча. Мандраж, конечно, был, но когда вышел на поле, все отошло на второй план.

После пропущенного гола я успокоился, расслабился и потом, как вы видели, совершил хороший сейв. Это придало уверенности мне и команде, забили при стандартном положении и потом играли уже спокойно.

В чем была главная сила „Динамо“? Подачи к воротам — да, к ним всегда надо быть готовым, но самыми сложными для меня были разрезные передачи в центральную зону. Это всегда было очень опасно.

Что касается результата матча, то, считаю, он закономерный. Но в этом сезоне не имеет значения, кто в соперниках — „Шахтер“, „Динамо“, со всеми можно играть и выигрывать», — сказал Кучеренко в комментарии пресс-службе ЛНЗ.

Півзахисник рівненського «Вереса» Олександр Кучеренко розповів, як змінилось його життя під час війни.

— Коли почалася повномасштабна війна, то я взагалі перестав дивитися спортивні канали та передачі, футбольні новини читаю рідко. Раніше стежив, хто на якому місці в різних чемпіонатах, але зараз це все відійшло для мене на другий план. Футбол подивитися можу. Я зосереджений на тренуваннях та грі. Виходжу на поле і викладаюся на 100%. Якщо клуб відзначає мене на якійсь фотографії, то я щось виставляю. Але в такий час постити, як ти гуляєш, п’єш каву — я такого точно робити не буду. У мене такий принцип: менше говорити і більше робити. Намагаюся більше долучати підписників, щоб вони бачили, чим я займаюся. Все, що купую, потрапляє до хлопців.

Військові дуже втомлені. В мене є хлопці, які без ротації по 10-12 місяців. Мабуть, зараз така стадія, коли приїжджаєш до них, ви разом п’єте чай чи каву і просто їх вислуховуєш. Так вони відводять душу і психологічно розвантажуються. І їм легше, і я знаю, що якось вдалося їх підтримати. Хлопці втомлені, але тримаються. Хочу подякувати їм від себе та своєї сім’ї за те, що мужньо тримають оборону та захищають нашу неньку Україну, — сказав рівнянин.

Півзахисник «Вереса», волонтер Олександр Кучеренко розповів про футболістів, які допомагають ЗСУ.

«Шкода, що мало хто з футболістів цим займається і не їздить на передову, щоб побачити, як живуть люди та військові. Нам треба ще більше об’єднатися і ще більше допомагати, щоб нашим хлопцям було легше. Якщо ми не воюємо, то повинні допомагати. Це навіть не обговорюється, бо на їхньому місці можемо бути і ми.

Коли я грав за „Інгулець“, то мені до фронту було 400 км. У мене був бусик, а військові давали свої джипи. Після матчів у свої два вихідних я не відпочивав, не пив каву чи гуляв, а шукав, забирав і розвозив допомогу. Це дуже клопітка робота. В „Інгульці“ мені ніхто не допомагав. Керівництво і хлопці запитували, що там і як — їм було цікаво почути все з перших вуст. Але до зборів долучалися 1−2 рази кілька хлопців. Скинули по 500−1000 гривень одноразово і все. Можливості є, а ніхто не хоче навіть 100 гривень кинути. Але це на їхній совісті.

У „Вересі“ керівництво допомагає різним підрозділам. Я сам купив автівку, а ремонт обійшовся у 600−700 доларів і хлопці допомогли мені на 90% покрити його вартість. Я їм вдячний, що вони прониклися цим. На жаль, не всі долучаються. Не знаю, чому так — втомилися або думають, що війна далеко.

Знаю, що багато допомагає Тарас Михалик. Він не все афішує, але дуже багато робить. Ми з ним проводили дитячі турніри у прифронтових містах, привозили подарунки і плануємо продовжувати працювати у цьому напрямку.

Роман Зозуля взагалі молодець. Йому дуже велика повага. Якось переписувався з ним щодо одного питання. Він робить набагато більше, ніж я. І навіть більше, ніж ми всі разом узяті у світі футболу. Я знаю, який він патріот і як йому болить серце за все, що відбувається в Україні.

Багато допомагають Богдан Когут та Віталій Дахновський. Може ще хтось допомагає, але нас (футболістів) дуже багато, і максимум 20%-25% зі 100% пройнялися цим», — сказав Кучеренко.

Півзахисник рівненського «Вереса» Олександр Кучеренко розповів про волонтерську поїздку до лінії фронту на сході України.

— Відпустка, на жаль, була надто короткою, щоб її відчути. Перші дванадцять днів пробув з родиною в Луцьку, потім майже на тиждень вирушив на Схід України — у Донецьку, Сумську та Харківську області. Возив допомогу для військових і цивільних. Хотів поздоровити тамтешніх діток зі святами. Щоб вони не відчували себе покинутими. Зараз — знову стараюся більше часу присвячувати власним дітям та дружині, бо вже невдовзі збори і ми місяць не побачимося.

Це була досить важка та небезпечна поїздка. Об’їхали Слов’янськ, Торецьк, Краматорськ, Костянтинівку, Куп’янськ, Сумську область. Я після повернення два дні спав. Упродовж п’яти днів практично безперервно був за кермом та проїхав майже 4 тисячі кілометрів. Купив хлопцям генератор. А ще передали старлінк, відвантажли продуктів, адресні посилки доставили. Потім продуктові набори роздавали людям в трьох містах, відвідали дітей зі смаколиками та привітали з Різдвом і Новим роком. Продукти зібрати допомогли мої друзі волонтери, все інше купував сам.

Волонтерством я активно намагаюся займатися з травня 2022 року. Розпочав з того, що підняв дупу та намагався бути корисним. Не міг залишатися в осторонь, як і зараз. Перші дві поїздки фінансував повністю за свої кошти, потім познайомився з благодійними фондами, — сказав рівнянин.