медицина

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк — про вплив часових біоритмів на ефективність підготовки футболістів.

«Тренуватися зранку є більш ефективно, аніж після обіду. Такого висновку дійшли науковці в опублікованій нещодавно статті на тему впливу циркадних ритмів на продуктивність спортсменів елітного рівня.

У дослідженні взяли участь 30 спортсменів, які тренувалися протягом 28-тижнів у режимі дворазових тренувань (ранкове о 11:00 і післяобіднє о 16:00). Аналізуючи дані GPS-трекерів вчені дійшли висновку, що загальний кілометраж, кількість прискорень і сповільнень, когнітивні здібності та стійкість до стресу був значно вищим впродовж ранкових тренувань порівнюючи з роботою після обіду. І в цьому є сенс, адже згідно з циркадними ритмами та індивідуальними «біологічними годинниками"організм є більш продуктивним саме зранку, тому, наприклад, професійні футбольні клуби ставлять свої тренування, традиційно, на ранкові години.

Цікаві моменти є також з передігровими тренуваннями. До прикладу, під час моєї роботи в "Русі» за часів керівництва Леоніда Кучука всі передігрові тренування розпочиналися в той самий час, що і мала розпочинатися гра наступного дня. Зроблено це було для того, щоб організму подати сигнал, що потрібно буде давати свій максимум рівно через 24 години у той самий час, як і під час тренування.

Цікаво ще, що цю статтю написав Адам Оуен, практикуючий тренер, який донедавна працював асистентом Лі Джонсона у «Хіберніані», тренуючи Миколу Кухаревича. Сьогодні Доктор Оуен працює радником у польському «Леху» з Познані», — написaв Бабелюк у Телеграмі.

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк стверджує, що у більшості футбольних клубів Західної Європи перестали використовувати під час матчів «заморожуючі» спреї як некорисні.

«Ви, напевне, помітили, що у топових чемпіонатах вже давно перестали використовувати заморожуючі спреї.

Наука каже, що від них більше шкоди, аніж користі. Втрата відчуттів через оніміння та зниження болю як рятівного інформативного механізму можуть створити фейкове відчуття покращення, що потенційно може привести до погіршення травми.

Щодо позитиву, то він незначний — поверхневе затерпання шкіри що створює відчуття оніміння на деякий час.

Найчастіше ми використовували заморозки при забоях, але вони часто супроводжуються ранами, на які спрей наносити заборонено через загрозу опіків.

Та і забій теж гравцеві бажано контролювати самостійно, щоб діагностовувати себе ще протягом наступних пари хвилин.

Біль у нескладних випадках по ходу справи і так пройде, а вчасна самодіагностика у випадку складніших травм виходить на перший план, зменшуючи ризик ускладнення травми та гарантуючи безпеку гравцеві у довготривалій перспективі.

Тому у Європі ви бачите все менше заморозок», — написaв Бабелюк у Телеграмі.

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк прокоментував повернення до повноцінних тренувань лідера київського «Динамо» Миколи Шапаренка.

«Микола Шапаренко повернувся до тренувань в загальній групі київського «Динамо»! Як відомо, Микола травмувався 8 вересня минулого року. Зараз вже початок травня, а отже відновлення гравця склало біля 8 місяців. Реабілітацію динамівець проходив у відомій бельгійській клініці в центрі Антверпена — Move to Cure під керівництвом відомого місцевого спеціаліста Левена Масшалка.

Термін відновлення Миколи підтверджує сучасну тенденцію збільшення часу відновлення після пластики «хрестів». Зараз все більше топових клубів, при оголошенні діагнозу свого гравця, зазначають приблизним термін повернення у 7-9 місяців. Так, до прикладу, оголосили про травму Бентанкура з «Тоттенгема».

Сьогодні під час відновлення ставиться акцент не лише на відновленні травмованої ноги, але і підготовки тіла в цілому. Тренування кондицій, специфічних для виду спорту рухів, баланс мʼязів, уваги і когнітивних функцій. Саме таку підготовку проходив Микола, що має допомогти знизити потенційний ризик травматизму гравця та уникнення рецидиву», — написав Бабелюк у Телеграмі.

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк розповів «Українському футболу» про те, які операція та відновлення знадобляться тренерові «Динамо» Мірчі Луческу.

Читать полностью →

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк розповів про хворобу Мірчі Луческу, зазначивши, що тренерові «Динамо» рано чи пізно знадобиться оперативне втручання.

«​Луческу підтвердив, що у нього коксартроз. Що ж це за хвороба?

Коксартроз — це хронічне дегенеративне захворювання кульшового суглоба, яке проявляється значним болем в ділянці стегна, внаслідок руйнування хрящової тканини суглобу.

Під час цього захворювання руйнується хрящова поверхня кісток суглобу, звужується суглобова щілина, та руйнується поверхня кістки внаслідок чого пацієнт відчуває сильний біль під час кожного кроку.

Причин для виникнення цієї хвороби доволі багато, від спорту в анамнезі та генетичної схильності до зайвої ваги та діабету, але точно в цей список не входять «часті поїздки на автобусі по 10 годин», як зазначив румунський тренер, підкресливши, що саме ці поїздки викликали у нього коксартроз.

На початкових стадіях пацієнтам призначають фізичну терапію та медикаменти, згодом пацієнт вже переходить на сильніші препарати, але в кінцевому випадку єдиним дієвим способом лікування цієї хвороби є ендопротезування — встановлення нового штучного суглобу оперативним шляхом», — написáв Бабелюк у Телеграмі.

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк — про практику використання спортсменами кінезіотейпів.

«​Професійні спортсмени та фанати спорту точно знають про кінезіотейпи — кольорові стрічки, які клеяться на різні частини тіла з лікувальною метою. Правда, з плином часу та надходженням великих об’ємів наукової інформації, як бачимо, популярність цієї методики різко падає. Наукові дані підтвердили, що кінезіотейпи не є ефективними у багатьох моментах, такі як зниження болю, фіксування м’язів, стабілізація суглобу та інше. Єдине, де ця методика може мати обмежений ефект, це при сильному набряку ефект підняття шкіри може його трохи зменшити на нетривалий термін.

Як це відбувається у Європі зараз? Кінезіотейпи клеять виключно на вимогу гравця. Якщо футболіст приходить до фізіо і просить йому наклеїти тейп, тому що він відчуває, що так йому буде спокійніше і надійніше, то тоді медичний штаб виконує цю умову. Натомість, жоден поважаючий себе спортивний лікар у Європі не радитиме тейпи як необхідний чи перевірений метод лікування хоча б чогось.

Слід сказати, що цей метод є безпечним і ним неможливо нашкодити, тому його і погоджуються так легко використовувати на вимогу гравців, але наука підказує, що краще допрацювати зайвий раз в залі чи на полі і не витрачати зайві кошти клубу чи свої власні на закупівлю безтолкових кольорових стрічок. Тим більше це стосується звичайних пацієнтів, у яких є серйозні діагнози типу остеоартриту, болю в спині та інше. Людям, яким необхідно якнайшвидше повернутися на роботу та у яких є обмежений бюджет на лікування слід призначати виключно ефективне лікування, яке засновано на міжнародних медичних протоколах. Кінезіотейпи не входять до жодного медичного протоколу лікування жодного медичного стану», — написáв Бабелюк у Телеграмі.

Колишній лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк — про практику використання ватки із нашатирем для приведення до тями футболістів.

«Чи дійсно нашатир допомагає?

В Америці цієї ночі знову підняли тему олдскульного і безтолкового методу збадьорення спортсменів — нюхати нашатир.  Цей старий метод «включення» в роботу відомий у всьому світі, але прогресивні країни вже впевнено відходять від нього.  Наука говорить, що вдихання нашатирного спирту не несе жодного позитивного впливу на виступи спортсмена, на його когнітивні функції чи на концентрацію під час гри.

Натомість вдихання випарів аміаку може привести до хімічних опіків слизових оболонок носу. Також різкий рефлекс у шийному відділі хребта, який виникає після вдиху подразнюючої речовини, може викликати або ускладнити проблему, яка може бути у цій ділянці внаслідок травми.

Вдихання нашатиря — це більше про дурну звичку. Молодих спортсменів змалку привчають до цих речей і сьогодні в Україні цей метод залишається частиною передматчевого ритуалу гравців перед виходом на гру.  Чи має воно якийсь сенс? Жодного.  Те саме стосується і цивільних людей, що втратили свідомість», — написáв Бабелюк у Телеграмі.

Спортивний лікар Дмитро Бабелюк прокоментував ситуацію з відновленням після травми захисника «Борнмута» Іллі Забарного.

«Чи допоможе Забарний збірній України на Вемблі? Цікава ситуація розгортається навколо Іллі Забарного. Тренер „Борнмута“ підтвердив, що зможе розраховувати на гравця вже після паузи на міжнародні матчі. На сьогоднішній день від близький до повернення, але ще не готовий.

Як ми знаємо, Ілля знаходиться у списку Ротаня, але захисник не провів жодного матчу за останніх 3 місяці, відновлюючись від травми гомілкостопу. Цікаво яке рішення приймуть медичні штаби обох команд (збірної і клубу) щодо участі гравця у тренуваннях та грі збірної.

Дуже рідко клуб дозволяє першу гру після травми проводити за збірну, а не в себе в клубі під наглядом лікарів. Інколи цей момент навіть прописаний у контракті, як у випадку з Ярмоленком, який за умовами контакту мав провести першу гру після розриву ахіллу за „Вест Хем“, а не збірну.

Буде дуже дивно, якщо Ілля таки зіграє за збірну, не провівши жодного матчу за свій новий клуб, але, зважаючи на кадровий дефіцит у збірній, навряд чи ми здивуємося такому розвитку подій», — написав Бабелюк в своєму телеграм-каналі.

Спортивний лікар Дмитро Бабелюк прокоментував ситуацію з відновленням після травми захисника «Борнмута» Іллі Забарного.

«Хочеться внести певну ясність по Забарному, тому що на тлі майбутнього матчу збірної України ходить доволі різна інформація стосовно його стану і термінів відновлення.

Чи тренується він в загальній групі? Ні. На сьогоднішній день Ілля розпочав останній етап відновлення, який називається return to play. На цьому етапі розпочинається робота на полі, в бутсах, гравець робить багато бігової роботи, починає роботу з м’ячем.

Загальна група — це коли гравець виконує все тренування з командою і готується до наступної гри. Це точно не той етап, на якому зараз український захисник.

Коли очікувати Забарного на полі? Як правило, останній етап відведення триває від 2 до 6 тижнів, в залежності від стану гравця і прогресу. Здається, Гарі О‘Ніл трохи лукавив, говорячи про те, що гравець відновиться у кінці квітня. Зважаючи на той факт, що Ілля на полі, його можна очікувати трохи швидше.

Можливо, він встигне відновитися до матчу на „Вемблі“, але питання до тренерів чи варто розраховувати на гравця без ігрового тонусу», — написав Бабелюк у своєму телеграм-каналі.

Лікар львівського «Руху» Дмитро Бабелюк — про практику використання крапельниць для відновлення футболістів.

«​Чи ставили вам коли-небудь крапельницю спортивні лікарі? Думаю, 99.9% вітчизняних спортсменів підтвердять, що мали досвід з крапельницями у тих чи інших професійних клубах.

Міф про те, що магічні крапельниці допомагають гравцям показувати свої найкращі можливості на полі, а потім за топомогою тих самих рідин і швидше відновлюватися глибоко вкорінився в головах досвідчених спортивних лікарів, тренерів, керівників клубів та самих гравців.

Лікарі шукають найбільш дієві «коктейлі», змішують все, що є під рукою, придумують «міланські коктейлі» і роздмухують історії про те, що «ну всюди ж капаються, просто не розказують».

Так ось правда полягає у тому, що не капаються. По-перше, будь-які прямі маніпуляції з кров’ю заборонені WADA. Дозволено лише 100 мл за більш як 12 годин, що є дуже малою кількістю рідини.

По-друге, це безтолкове втручання. Крапельниці потрібні лише тим людям, які не можуть отримувати рідину через рот. Іншою необхідністю є різка втрата рідини (наприклад при отруєнні), коли необхідно поповнити баланс рідини в організмі у найкоротший період.

Натомість у пострадянській спортивній медицині склався чіткий постулат, що крутий спортивний лікар повинен знати і вміти приготувати декілька рецептів різних «коктейлів» з різною метою. Виводити з похмілля до гри, тонізувати організм перед грою, відновлювати краще після гри. Цей совковий підхід і досі побутує у більшості клубів УПЛ, не говорячи вже про нижчі ліги.

Немає жодних підтверджених даних, що вітаміни, кардіо-, гепато-, церебропротектори та інші безтолкові препарати мають хоч якийсь позитивний вплив на організм людини. Натомість, спитайте кого з футболістів гнали робити крапельниці як один з методів відновлення після складних навантажень? Статистика вас здивує.

Тим часом у Європі ніхто ніколи не чув про те, щоб пічкати гравців чудорідинами. Є конкретні протоколи, є конкретні стани і конкретні покази до застосування конкретних рідин у конкретних установах. Жодної самодіяльності і совкового креативу.

Одною з стадій допінг-тесту на рівні Ліги Європи є ультрафіолетове освітлення вен гравців на предмет слідів проколу. Якщо такий знаходять — ризик бану на період від 2 до 4 років, незалежно від того що саме вводили. Забороненим є сам метод.

І якщо ж ми хочемо рухати український футбол, а відповідно і спортивну медицину навколо нього вперед, то чи не варто вже відмовлятися від давно заборонених методів, а будувати сучасний європейський ефективний медичний підхід, який вже роками успішно працює у розвинутих чемпіонатах?» — написáв Бабелюк.