несенюк

Гадаю, що немає серед нас таких, хто не бачив би старих гастрономів часів СССР, приватизованих колись «трудовими колективами», а тепер напіврозвалентх, перетворених на «розливайки» та розібраних на шматки не дуже успішними арендаторами. Колись, на початку дев’яностих, продавцям, товарознавцям, вантажникам, бухгалтерам, комірникам, прибиральницям, сторожам та іншим співробітникам цихтгастроноива була надана можливість самим розпоряджатися торговим закладом, торгувати і отримувати прибуток. Але практично ні у кого з цього нічого не вийшло.

Читать полностью →

Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу центрального матчу 22-го туру чемпіонату України, в якому минулої суботи зустрічались київське «Динамо» та донецький «Шахтар» (1:1).

«Нічия з «Шахтарем» відповіла одразу на два запитання. Перше — шанси «Динамо» на перше місце у чемпіонаті остаточно стали теоретичними, а коли реально, то цих шансів не залишилось зовсім. Друге — цілком можливим стало повторення «історичного» досягнення тренера Блохіна, який вперше в історії футболу незалежної України привів «Динамо 2014 року до четвертого місця у чемпіонаті.

Тоді, як відомо, Олега Блохіна наприкінці чемпіонату замінив Сергій Ребров, який вже наступного року повернув команду на перше місце в Україні. Тепер Мірчу Луческу замінив Олександр Шовковський.

Чи вдасться йому повторити успіх свого колишнього партнера по команді? На перший погляд тренер Шовковський виглядає не так переконливо як тренер Ребров, з якого у нас невідомо чому зробили ледь не ікону, забувши при цьому що Ребров зразка 2014-го був фактично ніким, не маючи досвіду роботи на чолі хоча би якоїсь команди. Тоді він сам зробив собі ім’я, яке вже який рік годує його шаленими грошима на Близькому Сході. То чому би Шовковському не повторити цей шлях?

Навряд чи варто нині заглиблюватись в аналітику оцінюючи потенційний рівень нового очільника „Динамо“. Шансів на те, що йому вдасться реанімувати команду маємо п’ятдесят на п’ятдесят — або вдасться, або ні. Гадаю, що і сам Олександр це добре усвідомлює.

Його перевагою є на сьогодні безсумнівний авторитет у нашому футболі який нічим поки що не зіпсований. Шовковський був і залишається кумиром уболівальників та взірцем для молодих футболістів. Якщо його підтримають колишні партнери, які встигли з ним разом пограти (а чому би і ні?), це дасть можливість відродити у „Динамо“ психологію переможців, яка почала останнім часом помітно втрачатися. Все інше — справа техніки. Бо ж ніхто не має сумнівів у потенціалі гравців команди, якого, як на мене, має цілком вистачити для лідерства в чемпіонаті України. Щодо єврокубків, то про це говорити ще зарано — принаймні цього літа Ліга чемпіонів динамівцям не загрожує.

Тож побажаємо Олександру Шовковському для початку повторити в якості тренера „Динамо“ свої досягнення як гравця. А там буде видно...», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Відомий журналіст Микола Несенюк — про кількість новин у медіа, що стосуються можливого призначення Сергія Реброва головним тренером збірної України.

«Торік не минало й пів дня без того аби десь не з’явилась новина про можливий наступ ворога з білоруської території. Здоров’я ці новини нікому не додавали — перспектива опинитися в зоні бойових дій не на жарт тривожила мешканців областей, що межують з населеною білорусами території.

Ще тоді було очевидно, що ці щоденні білоруські загрози існували в основному в головах редакторів новин, яким конче було треба привернути увагу аудиторії. Заголовки про білоруський напад чудово „продавалися“. Ну а той факт, що вони забрали у тисяч і тисяч людей роки життя, а хтось взагалі віддав Богу душу після таких заголовків, нікого не обходив. Бо новини це теж бізнес.

І тому загроза наступу білорусів відступила лише тоді, коли заголовки про цю загрозу перестали нарешті „продаватись“ через свою очевидну недостовірність.

Тепер місце білорусів зайняв у новинах Сергій Ребров — про те, очолить він нашу національну футбольну команду, чи не очолить, теж тепрр повідомляють по кілька разів на день. А що? Ребров нині — „прадаваємая фамілія“, тож і ліплять її безбожно у заголовки. Хоча правди у новинах про тренера приблизно ж стільки, скільки було у новинах про білорусів.

Одне втішає — почувши новину про Реброва ніхто не схопить інфаркт. А Сергій вже якось потерпить...», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Відомий журналіст Микола Несенюк торкнувся теми Кубку України, який цього сезону поки ще так і не стартував, незважаючи на те, що всі умови для проведення турніру є.

«Надворі квітень. До закінчення поточного чемпіонату України з футболу залишається яких-небудь десять турів і на початку червня футбольний сезон 2022-2023, проведений попри війну, дійде до завершення. А що тоді з Кубком України? З другим за рангом футбольним змаганням українських футболістів, який веде свою історію з 1992 року? З минулорічним розіграшем все ясно — він був призупинений разом із чемпіонатом після 24 лютого 2022-го. А що далі?

Нагадаю, що на відміну від футбольного чемпіонату, який у різних лігах формально проводять „прем’єр-ліга“ та „професіональна футбольна ліга“, Кубок України віднедавна належить Українській асоціації футболу на чолі із Андрієм Павелком, нещодавно переобраним до виконкому УЄФА. Згадана асоціація поки що ніде і ніяк не повідомила про долю другого за рангом футбольного турніру. Ну не вистачило часу про це подумати з серпня минулого року! Принаймні жодної інформації про Кубок України на офіційному сайті УАФ немає.

Зате є чутки, за якими УАФ ніби пропонувала тренерам українських футбольних команд проєкт нового формату цьогорічного Кубку України, який мав би пройти навесні. Пропозиція була неофіційною, вважайте, таємною. Єдине, що можна сказати точно — ті тренери, які зізналися що отримали цей проєкт, категорично з ним не погодилися, та ще й називали його різними словами.

Це все було ще у січні-лютому. Тепер квітень. Агов, УАФ! Відгукнися! Скажи що небудь про Кубок України! Не буде його цього року? Тоді де офіційне повідомлення? Нема кому його зробити? Усі зайняті? Тоді питань немає. Забули так забули. Доведеться просити Чеферіна, новопереобраного президента УЄФА, щоб нагадав „другу Андрію“, що не гоже забувати про другий за рангом футбольний турнір країни, чий футбол ти очолюєш!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

(Початок, причини 1 та 2)

(Продовження, причини 3, 4 та 5)

(Продовження, причина 6)

Тепер настав час аргументів проти нинішнього календаря чемпіонату України. Першим чи швидше сьомим, коли йти від початку цієї публікації, аргументом буде елементарний здоровий глузд! Футбол — це літній вид спорту у який прийнято грати на траві за плюсової температури. Переносити ігри чемпіонату з червня-липня на грудень-березень у нашій кліматичній зоні може лише ворог цієї гри.

Читать полностью →

(Початок, причини 1 та 2)

(Продовження, причини 3, 4 та 5)

Шостий і найбільш емоційно-душевний аргумент тих, хто захищає безглуздий осіннє-весняний календар нашого чемпіонату — цього хотів Лобановський! І це чиста правда!

Читать полностью →

(Початок)

Тепер про третє — європейські кубки, грати у яких нібито набагато зручніше за чемпіонату «осінь-весна». Мовляв, у ці кубки потрапляють «свіжі», а не торішні чемпіони і призери, які саме тепер знаходяться у найкращій формі. І що? Багато у нас за останні тридцять років було «свіжих» чемпіонів?

Читать полностью →

Помилки варто визнавати і виправляти. Коли цього не робити, невизнані помилки призведуть з часом до не дуже добрих, а часом і катастрофічних наслідків. Саме такою помилкою, на моє глибоке переконання, було запровадження в Україні футбольного сезону «осінь-весна».

Читать полностью →

Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу поточного календаря футбольних змагань в Україні.

«Сучасна Норвегія є чи не найбільш спортивною нацією світу. У зимових видах (гірські та бігові лижі, біатлон, стрибки з трампліну, ковзани) домінування норвежців, особливо після відсторонення від змагань кацапів, вражає. І це не тому що там довга зима і народу нічим зайнятися окрім бігання на лижах та ковзанах. У всіх інших видах спорту норвежці теж не пасуть задніх. Хто нині найкращий футболіст світу? Норвежець Холланд, який у складі англійського «Манчестер Сіті» забиває голи оберемками!

Це все очевидні факти, які не потребують підтвердження чи обговорення. Я на інше хочу звернути увагу. На їхній футбол, який дає світу суперзірок на зразок Холланда. Знаєте коли в Норвегії стартує футбольний чемпіонат? 10 квітня! У цій багатющій країні з одним із найвищих у світі рівнів життя нікому й на думку не спадає починати грати у футбол в лютому коли на трибунах холодно і незатишно. Ніхто не наполягає щоб гравці норвезьких футбольних клубів мерзли самі і морозили глядачів «в інтересах збірної» як у нас. І що цікаво — результати виступів норвезьких команд, що національної збірної, що клубів у єврокубках, приблизно такі самі як і у нас!

Багатих та успішних норвежців чомусь зовсім не напружує початок футбольного сезону навесні і завершення восени. Ніхто там не волає про необхідність «європейської» схеми «осінь-весна», яка підходить країнам, де взимку тепло, і не підходить країнам, де взимку холодно. Це тому, що вони розумні.

А ми? Навіщо ми починаємо футбольний чемпіонат у липні, перериваємо його у грудні і поновлюємо в лютому чи березні? Чому у найтепліший місяць червень наші футболісти не тішать глядачів своєю грою лагідними вечорами, а їдуть за кордон «готуватися до сезону» щоб потім мерзнути у грудні-лютому на порожніх стадіонах? Де логіка?

Нагадаю, що усі свої міжнародні футбольні успіхи українці здобули в ті часи, коли сезон у нас проходив як тепер у норвежців — починався у квітні і завершувався восени. «Тріумф» бразильського «Шахтаря» в останньому Кубку УЄФА 2009 року не пропонувати — це виключення, яке лише підтверджує шкідливість переходу нашого футболу на «зимовий календар». Яке відношення має підготовка півтора десятка вдягнутих у форму української команди бразильців за кордоном до поневірянь українських футбольних команд які вже четвертий десяток років змушені грати у футбол не влітку коли тепло, а взимку, коли холодно?

То може взяти приклад з норвежців? Вони точно не дурніші за нас!», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.

Відомий журналіст Микола Несенюк висловився з приводу поразки збірної України від збірної Англії (0:2) у вчорашньому матчі відбіркового циклу Євро-2024.

«Ротань кращий за Шевченка, а з Мудриком продешевили. Саме такий мій висновок за підсумками напрочуд вдалої гри України проти Англії.

Наш тренер Руслан Ротань вдвічі перевершив тренера Андрія Шевченка, під орудою якого українці програли англійцям позаторік 0:4 показавши сучасний футбол. З Ротанем на чолі наші програли лише 0:2, показавши ще більш сучасну гру. Геніальний задум нашого тренера полягав у тому, що англійці всією командою триматимуть космічного (за ціною) Михайла Мудрика, і їм буде не до того щоб забивати нам занадто багато м’ячів. І це вдалося! Тепер за Мудрика даватимуть не менше двохсот мільйонів!

Як наслідок українці випередили у турнірній таблиці групи за різницею м’ячів потужну команду Мальти. Аби втримати цю почесну позицію треба лише не програти тій Мальті у червні. Що теж буде успіхом — збірна на чолі з Шевченком програла Мальті у 2017-му.

Перевагу Ротаня над Шевченком підкреслює ще й те, що нинішній тренер, на відміну від свого славного попередника, працює одразу на трьох роботах не маючи ані мільйонного контракту, ані купи закордонних асистентів.

Той, хто з цим всім незгоден і вважає, що збірна України має виходити на поле аби перемагати, а стомільйонний нападник має хоча би раз за гру вдарити по воротах, нічого не тямить у сучасному футболі. Впевнений, що це підтвердять шановні віце-президенти УАФ Олег Блохін, Олексій Михайличенко та Олег Протасов», — написав Несенюк на своїй сторінці в соціальній мережі Facebook.