свирин

Відомий тележурналіст Руслан Свірін — про дочасну смерть колеги, головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.

«Помер Артем Франков, головний редактор тижневика Футбол. Раптово, від інсульту. Знали одне одного з тих пір, як він переїхав з Харкова до Києва наприкінці 90-х, і його на Республікані в перерві якогось рядового матчу ДК в чемпіонаті України представив шановний Олександр Липенко, він тоді балагурив на всіх внутрішніх іграх команди (обидва стояли поруч зі мною у тій старій ложі преси, журналістів ще було небагато, як і глядачів на трибунах. Субота, осінь, день був теж теплий).

Артем був дуже світлою людиною. Молодший за мене на рік. Тобто було йому 53. З початку повномасштабного вторгнення рф записував з Оболоні життєствердні відео про поточну ситуацію, допоки росіяни не забралися з київського напрямку, потім повернувся до справ футбольних. Почав видавати електронну версію культового «Футболу», незмінним головредом якого був. Діти без батька лишилися. Єдине що тішить — смерть була легкою, принаймні швидкою.

Тепер розумію, чому він пояснював, що для війни на передовій фізично вже не готовий за станом здоров’я. І так, він був офіцером (точніше, мав офіцерське звання), щоправда «піджаком», це військова кафедра цивільного ВИШу. Був щасливий у сімейному житті. Таких меншість і взагалі це рідкість в наші «веселі» часи. Блискуче грав у шахи. Спочивай з миром, друже…» — написав Свірін у Facebook.

Відомий журналіст Руслан Свірін на своїй сторінці в мережі Facebook прокоментував ситуацію зі штрафом від УЄФА стосовно висловлювань наставника збірної України Олександра Петракова щодо війни.

«УЄФА і далі обслуговує росію. Трохи покоробила інфа від Андрія Павелка щодо Олександра Петракова. Я про штраф. Мовляв, УАФ за честь сплатити штраф УЄФА за недолугі вимоги рф. Відтак, лицемірна УЄФА однією рукою для збереження обличчя і щоб бути в тренді знімає рф зі змагань через війну, а іншою таки карає тренера збірної України через його насущні висловлювання.

Тобто, попри задекларований розрив з газпромом російські гроші продовжують робити свою брудну справу у футбольній верхівці Європи, яка чекала, затамувавши подих, як візьмуть Київ за три дні. А що сказав Петраков: „ворог суне на Київ, мені 64, але бачу доведеться взяти зброю до рук і захищати свій дім. Думаю, двох — трьох ворогів покласти зможу“.

Але росіяни хотіли його дисквалу не за це, бо у них на той час про війну було балакати не можна, а за те, що Петраков вимагав усунення їхніх команд з усіх змагань, розпалювання ворожнечі і дискримінацію. Добре, що Петраков заявив, що від своїх слів не відмовиться за жодних обставин. А УЄФА прошмандовка, валютна», — написав Свірін.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин высказал свое мнение о ДТП с кортежем президента харьковского «Металлиста Александра Ярославского.

«Будут долго доказывать, что Ярославский не давил на дороге убегавшего (перебегавшего, идущего). Если бы за рулем не сидел, в Лондон бы не улетел. То, что он президент футбольного клуба — стечение обстоятельств. Димінський теж футбольним клубом володів («Карпатами») і мав схожу історію з вбивством на дорозі. І якось по мутному уникнув відповідальності. Тепер десь за бугром прозябає. Чи піде його шляхом Ярославський?

Хай спочатку спробують довести, що цей перегонець був в ту мить за кермом. Бо тут як правило виникають проблеми, коли водій і його авто не прості. Хай там як, для того хто давить — смерть на дорозі шок і особиста біда. Хоч ти крутий, хоч навпаки. «Металіст» може піти сокирою на дно. Звісно, ось цього сценарію для команди я не бажаю. Може минеться для клубу, що на всіх парах рветься в УПЛ. «Карпати» ж свого часу якось втрималися і дрейфують далі своїм курсом.

Немає нічого прихованого, що не відкриється, і нічого таємного, що не стане відомим. Від Матвія 10:26», — написал Свирин на своей странице в сети Facebook.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин прокомментировал победу «Динамо U-19» над сверстниками из «Депортиво» в матче Юношеской лиги УЕФА.

«Гордість за київське «Динамо» прокидається. І це заслуга 19-річних підопічних Ігоря Костюка. Боєздатний колектив з берегів Дніпра продовжує боротьбу у Юнацькій лізі чемпіонів. Вольова перемога в Іспанії над «Депортиво» у серії пенальті 3:2. І коли: в лютому! А казали: «Депортиво» в накаті, навідміну від киян. Та й Ігнатенко такий собі воротар. Вийшло навпаки, змогли згуртуватися «біло-сині»! МОЛОДЦІ, ХЛОПЦІ! БРАВО, КОСТЮК! Як на мене, то дався взнаки досвід осінніх перемог над «Баварією» і «Барселоною». Вони позбавили команду усіляких комплексів, у тому числі щодо чемпіона Іспанії», — написа́л Руслан в Facebook.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин высказал свое мнение относительно того, что Андрей Шевченко не возглавил сборную Польши.

«Який суперовий сюжет для кіно „поховали“, ні в кого не запитавши. Андрій Шевченко не очолить збірну Польщі і не приїде в Москву з поляками грати проти росіян у березні.

Польський футбольний союз офіційно оголосив про призначення колишнього тренера „Легії“ Чеслава Міхневича. Якому, навідміну від Андрія Миколайовича, вдалося розірвати стосунки з клубом і стати вільним для пропозиції очолити збірну.

Так і хочеться сказати — а дарма не призначили. Бо Шевченка бояться в Москві. Або скажемо більш дипломатично — комплексують. І ви знаєте чому, якщо слідкуєте за футболом. Адже у 99-му Шева забив гол в „Лужниках“ росіянам і закрив їм шлях на Євро-2000. Той епічний гол увійшов в історію футболу як гол Шевченка-Філімонова і не дає спокою тамтешнім історикам. Після того голу цілком реальним виглядає припущення, що у футболі Росія ніколи не переграє Україну.

Якби Шевченко очолив поляків, він навів би жах у „Лужниках“ знову, вже у якості тренера. Але сьогодні шанс для кіношників і поціновувачів гри мільйонів змарнував Польський футбольний союз, призначивши Міхневича. Залишається побажати йому удачі і пройти шляхом Шевченка, Андрія Миколайовича, 24 березня у Москві», — написал Свирин на своей странице в сети Facebook.

Известный журналист Руслан Свирин на своей странице в сети Facebook прокомментировал информацию о возможном назначении Андрея Шевченко.

«Шевченко на роздоріжжі? Вже ні. Варіант з поляками таки зіграв. Андрій Миколайович очолить 31 січня національну команду сусідів і навесні привезе її в Москву. Там 24 березня і зніме усі запитання щодо своєї кваліфікації. Насправді, у Шеви варіант безпрограшний, а в Москві у підсвідомості вже жижки дрижать. Адже у 1999-му завдяки диво-голу у ворота Філімонова він у статусі гравця поставив шлагбаум перед росіянами на чолі з Романцевим на шляху до Євро. А тепер приїде зіграти вже у статусі тренера, з Левандовським і Ко, у плейоф Мундіалю. Перемога лише в одному матчі вмить змиє усю негативну піну з Андрія, яка виникла після відставки з „Дженоа“. Так, він йде ва банк. Що, коли програє? Ну, буде боляче, але не настільки ж. Бо очолив збірну нещодавно, не все й одразу робиться. Але будемо бажати перемоги. Шевченко гарний мотиватор, а з тактикою асистенти допоможуть. І тріумфуватиме у Москві знов. Як це було тоді, у 99-му. Це варто переглянути», — написал Свирин.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин поделился мыслями по поводу увольнения Андрея Шевченко из «Дженоа».

«Шевченка звільнили. Ось чому тренерська робота - високо оцінюється фінансово. Бо звільнять рано чи пізно. І гроші - це компенсація за стрес. Ще тренер є особою, відповідальною за результат. Відтак, запитують з нього. Боси Дженоа проявили гарячковість? Терпіння бракує, коли нема світла в кінці тунелю, а команда зіграла 11матчів за Шевченка, лише в одному перемогла. Відставка назрівала. Тепер Андрій Миколайович отримає чималу компенсацію і гарний досвід роботи в проблемному клубі. Це корисно для нього», — написа́л Руслан в Facebook.

Известный журналист Руслан Свирин на своей странице в сети Facebook прокомментировал решение руководства «Дженоа» продолжить сотрудничество с Андреем Шевченко.

«Отже, напередодні Шевченко не був на тренерському містку «Дженоа» через Ковід-19. Коли наставники відсутні на чолі команди з поважної причини у програному матчі, їх не звільняють. У таких випадках рука не підніметься робити оргвисновки навіть у непрогнозованих власників. Це не по-джентльменськи. Ще й компенсація при розриві угоди передбачена. З іншого боку, обставини тиснуть і вимагають результату зараз. Бо в Італії футбол — культовий вид спорту. А підопічні Шевченка програли вдома такому ж безликому сусіду по турнірній таблиці.За результат, як відомо, завжди відповідає головний тренер. Хоч у футболі зрозуміло, з кого запитувати. Відтак Шевченко зі своєю 9-тиматчевою безвиграшною серією у чемпіонаті Італії перебуває під ударом. Та як мінімум до наступного понеділка, коли «Дженоа» зіграє у Флоренції проти «Фіорентини», у Шеви є недоторканість. До того ж він ще інфікований і лікується. За іншими джерелами — вотум довіри Шевченку існуватиме до 13-го січня, когли Дженоа у Кубку Італії зіграє з «Міланом», — написал Свирин.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин прокомментировал итог матча чемпионата Украины «Динамо» — «Ворскла».

«Йти з першого рядка турнірної таблиці неприємно. Але швидше за все доведеться після програшу „Ворсклі“. Бо у „Шахтаря“ складеться із „Колосом“, той зараз податливий. Та краще позбутися лідерства у 14-му турі, ніж навесні. Бо ще буде шанс повернутися. Вітінью і Гармаш сьогодні добре, а інші — не хочеться ображати, ще й втомлені. У гостей кадрові проблеми набагато серйозніші, але вони взяли три очки. Бо не бояться грати, загострювати. Було б ще зрозуміло, коли у ланцюгу гарних матчів випала одна ланка. Але і в попередньому поступилися проблемній „Барселоні“. Сьогоднішнє „Динамо“ Київ не вражає», — написал Свирин на своей странице в сети Facebook.

Известный украинский спортивный журналист Руслан Свирин высказал свое мнение о бывших игроках «Динамо» Олеге Блохине и Андрее Шевченко.

«Сьогодні найвидатнішому футболісту київського «Динамо» Олегу Блохіну виповнилося 69. Я ніколи не забував дату 5 листопада, бо цього ж дня народився мій товариш, режисер Льоня Колесник, нині покійний вже. Але про Блохіна. Вболівальники часом ламають голову, хто крутіший: Блохін чи Шевченко? В обох є Золотий м’яч. На користь Шевченка грає час. Спогади про його гру більш свіжі,голи у гарній якості не складно знайти в ютубі, молодь краще обізнана про Шеву. І він точно зростав як майстер гри за часів Незалежної України. Але! В Андрія розквіт кар’єри прийшовся на італійський етап у Мілані. Блохін же радував око глядачеві своєю грою безпосередньо у Києві 16 років! Можна було щотижня встановити з ним візуальний зв’язок — прийти на стадіон, відволіктися від буденності і поринути у свято футболу, яке дарували глядачам київське «Динамо» з Блохіним у складі. І це з 72-го по 1988-й роки, коли Олег Володимирович поїхав догравати в Австрію. За цей час Блохін двічі виборював разом зі своїми зірковими партнерами Кубок Кубків, наколотив у чемпіонатах СРСР недосяжну для інших кількість голів — 211. А коли став тренером, привів збірну України до чвертьфіналу чемпіонату світу у 2006-му. Сьогодні він проводить свої турніри і демонструє хлопчакам Золотий м’яч. На запитання, хто вплинув на його кар’єру більше — батьки чи Лобановський, однозначної відповіді іменинник не має. А чому забивав багато? Бо був по-спортивному зухвалий. Далі пряма мова:

«Чтобы идти в обводку, надо быть уверенным в себе, а не останавливать мяч и не отдавать назад. Наглость надо иметь. И уверенность в себе. И потом ты можешь выиграть Золотой мяч. А если ты взял мячик и отдал назад на два метра, то ты наверно ничего не выиграешь. А второе, если нападающий забивает три мяча за сезон, я считаю, что это не нападающий. Хотя говорят: звезды, он перспективный. Посмотрите, за границей — 18-19 лет уже звезды. А у нас 23-24 он еще подающий надежды, а в 25 он заканчивает. Ну, это критика. Пусть считают, что я бурчу здесь, как старый человек. Но это мое мнение. А критиканов всегда на диване хватает. Что бы ты не сказал, всегда найдутся те, кто будет критиковать. Я уже к этому привык», — написал Свирин на своей странице в сети Facebook.