сенькив

Журналіст та військовослужбовець ЗСУ Андрій Сеньків звернувся до захисника «Шахтаря» Юхима Коноплі, який ставив вподобайки відео з російським контентом.

«Пане Конопля, розумію — помилилися, буває. Пропоную в плані вибачень фінансово підтримати мій 53 окремий розвідувальний батальйон. Пан Бленуце он закинув за схоже першу зарплату на ЗСУ. Хоч щось корисне мусить бути з цієї ситуації. Дякую.

P.S. Нагадаю, що пан Юхим ставив лайки під відео моменту зачинення дверей у вагоні з підписом: "росія — не для слабких та повільних», під відео з нарізкою дій росіянина романа павлюченка у складі «Тоттенгема», а також під відео з володимиром жириновським та його роздумами «как убрать падкаблучніков», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі Instagram.

Журналіст та військовослужбовець ЗСУ Андрій Сеньків прокоментував новину про затримання колишнього воротаря «Динамо» і «Шахтаря» Артура Рудька при спробі незаконного перетину кордону.

«Що буде далі:

1. Рудько буде рішать, щоб списатись.
2. Рудька переведуть на фіктивну службу.
3. Рудько піде в сзч і знов попробує виїхати закордон. Другий раз — успішно.

Все тому, шо такі як Рудько — не служили, не служать і служити не будуть. Сильно здивуюсь протилежному», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі Twitter.

Журналіст та військовослужбовець ЗСУ Андрій Сеньків розповів про взаємодію з ФК «Оболонь».

— Піарник «Шахтаря» Олег Барков та інші люди дуже хвалять тебе за те, як ти взаємодієш з клубами. Як ти знайшов до них підхід?

— Найважливіше, що їм потрібно — це конкретика. Наприклад, нам потрібен був ударний дрон «Кажан». Він коштує більше мільйона гривень. Я підходжу до чотирьох клубів і кажу: «Потрібна від вас така-то сума. Гроші заходять на „Повернись живим“ з приміткою на „Кажан“ для 53-го ОСБ. Ви долучитесь чи ні?». Все дуже чітко.

Я з «Оболонню» працював. Клуб купив нам три нічні мавіки. Вони стали супер дорогі, бо Китай перестав їх виробляти. Я зробив офіційний запит — у мене повний карт-бланш до стройової і до документів. Тобто я роблю офіційне звернення, а потім офіційно приймаю на баланс. Звісно, все відбувається з відома командира батальйону.

Отже, я домовився з «Оболонню» за три мавіки, але вони кажуть, що на ринку їх нема. Я починаю шукати і знаходжу в магазині, який працює офіційно по перерахунку. Тобто все, як має бути. Це не так, що ти на ринку купила якийсь вживаний мавік, який може навіть не працює. Клуб купує ці мавіки через свій фонд, нам їх передають і все окей.

Інші кажуть: «Ми не маємо ніякого фонду, ми не знаємо, як це зробити». Я пропоную варіанти з різними фондами. Під кожного клієнта придумую, як найбільш ефективно з ним взаємодіяти. Є донор, котрий довіряє тільки «Фонду Притули». Для мене це не проблема, я тоді спілкуюся з ними. Отаким чином я це все роблю.

Інколи фонди самі нам щось купують. Фонд Dignitas пригнав мобільну лазню. Я пишу великі тексти, що ми бідні, босі і не маємо, де митись. В нас реально була проблема з цим взимку. Тобто ти під кожного шукаєш свій підхід і надаєш свої пропозиції.

Зараз в мене є запит на пікапи. Думаю, що теж звернуся до трьох клубів, щоб кожен купив по одному пікапу. Вони красиво приїдуть, ми забрендуємо їх під клуби. Знаєш, війна війною, але піар всі люблять. А нам головне — результат.

Журналіст та військовослужбовець ЗСУ Андрій Сеньків поділився цікавими моментами з армійського життя. Він розповів, як на навчаннях деякі побратими впізнавали його за публічною діяльністю та були здивовані його присутністю в звичайній учебці.

«Вуйко Петро і ще кілька людей впізнали. Вуйко Петро взагалі думав, що мене відправили на полігон, щоб я подивився, що відбувається в учебках. Він казав: „Як ти так сюди попав? А де Вацко і Циганик?“. У них у голові це не могло зійтися. Думали, що люди, які мають якусь аудиторію чи публічність, якщо і служать, то в якійсь елітній учебці. А в нас була сама проста, стандартна і донна учебка, в яку не можуть потрапити публічні люди», — сказав Сеньків.

Журналіст Андрій Сеньків висловив свою думку щодо ситуації з позитивним допінг-тестом півзахисника «Челсі» Михайла Мудрика.

«Що я не розумію в ситуації з Мудриком — це вже традиційний захист гравця від спортивних журналістів (це ж було вже зі Срною). „Він не такий“, „підтримую“ і так далі. А в чому підтримую? Як конкретно допінг потрапив в організм гравця? Чи точно це нещасний випадок? Чи неуважність?

Поки не буде чітких відповідей на ці питання (той же Срна чітко так і не розповів) — не бачу сенсу у підтримуваннях. Це ж як 2+2. Це безпричинне вилизування.

При тому, що мені самому дико від ситуації, мені самому шкода гравця. Але суті вищенаписаного це не змінює», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі Twitter.

Журналіст Андрій Сеньків висловив свою думку щодо гри «Динамо» під керівництвом Олександра Шовковського.

«Попри витрати останніх років, прямо зараз — „Шахтар“ програє „Динамо“. У всіх сенсах. Кадрових, тренерських, ігрових. В тебе є чималі кошти, розхвалений менеджмент, напрацювання багатьох років, але в підсумку — і на папері, і на ділі — ти гірший. Парадоксально.

Суркіс абсолютно вгадав зі Шовковським — гра „Динамо“, чи не єдине, що тішить в нашому футболі прямо зараз. Робота на трансферному ринку — логічна, виважена й зрозуміла. Серед молоді, що підіймається в першу команду, — знаходять лідерів (як Михавко).

Про сьогоднішній „Шахтар“ цього всього не скажеш. Проблемна, статична команда, зі структурою, котра не працює — максимально нагадує збірну України. Оскільки тяжко спрогнозувати зміни, які відбудуться в командах по ходу сезону, фаворитизм „Динамо“ в чемпіонаті України прямо зараз — очевидний», — сказав Сеньків.

Спортивний журналіст Андрій Сеньків, якого нещодавно мобілізували в ЗСУ, висловив свою думку про відео-ролик «Втікачі за кордон» від «Телебачення Торонто». У відео розповідається про українських чоловіків призовного віку — артистів, блогерів, які покинули Україну після початку повномасштабної війни.

«Бл*, а тут мали би бути українські футболісти — Довбик, Мудрик, Ярмолюк та інші. Наприклад, Довбик поїхав з „Дніпром-1“ на матч єврокубку, мав вернутися, але перейшов в „Жирону“. Схожі історії (виїжджали на тренувальні збори чи шось в тому роді) в Циганкова, Трубіна, Забарного. Усі вони, звісно, не повернулися тоді, коли мали б.

Ок — гравці збірної України, окей — чогось там амбасадори. Ок — нема законодавчої бази ніякої. Але вкурвлює, що гравці спокійно про це говорять публічно. Той же Судаков мріє в топ-чемпіонат поїхати. Інші менш талановиті — теж за закордон кажуть. А як ви це плануєте зробити? Ну як, бл*ть?

Ну, і про менш хайпову братію взагалі нема сенсу говорити. Купа рядових гравців УПЛ їде в другорядні чемпіонати і дає інтерв’ю про адаптацію там. Якщо це питання в інших сферах підіймається якось, то тут — абсолютно пох*й. Інший світ якийсь. Вдавати, шо слона в кімнаті нема.

Так само, шо дивує. Є гравці чи тренери, які стали на захист держави в перші місяці війни. Трохи послужили і всьо — далі собі працюють. Але як вони звільнилися з ЗСУ? Чи не звільнилися? Логіка наступна — я не маю права про це говорити, бо не зробив у перші місяці те, що вони. Але є купа людей, котра зробила, як вони, але не могла собі сказати — ну я повоював, за*бався, травмувався, вернусь на роботу. Не працює воно так.

Ще раз — респекти Вернидубу, Богданову та іншим — але блін. Як вам це вдалося? Який алгоритм? Публічні люди мають публічно говорити про незручні речі. А не лише отримувати лаври. А воно чось у нас так косо працює. Не виключаю, шо й через те, шо в журналістів теж повно скелетів в шафі на цю тему», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі X.

Спортивний журналіст Андрій Сеньків, якого нещодавно мобілізували в ЗСУ, розповів, що його направили на офіцерські курси.

«Доповідаю про армійський маразм. Як мене направили вчитися на офіцерські курси на командира механізованого взводу, хоча я не можу займати цю посаду й здобувати цю спеціальність через висновок ВЛК.

Мене, як і всіх моїх колег з БЗВП, що мали вищу освіту, наказом у примусовому порядку направили на офіцерські курси. Всі відношення, домовленості, „приїхав представник бригади“, „проходиш повторне влк“ — не канали. Чи хочемо ми бути офіцерами, не питали теж. Сіли і вйо.

Перед входом в автобус була мова про якісь БПЛА і курси на 3 місяці. По приїзду — місяць і піхота. При чому в кількох людей не було вищої освіти. Вони говорили про це перед від’їздом. Але їх коледжі було інтерпретовано як „вишка“. І вони сіли в далеку дорогу, щоб заявити про це.

Окрема хохма — люди з придатністю виключно для тилових структур і навіть з обмеженням на вступ на офіцерські курси. Тобто, я. Я не можу займати посаду бойового офіцера — це не тилова посада. Це є у висновку ВЛК. Тобто, я ніяк не можу таким бути. Хіба за власною згодою. Тут всі в а*** з цього. Типу, кого і нащо нам привезли? І що робить? Ми вже на балансі тут, це точно. Але пишемо рапорти про перенаправлення згідно з висновком ВЛК. І на трохи підвисаємо в повітрі.

Всі, з ким спілкуюся тут і загалом — в шоку і вперше про таке чують. Я то служить хочу. Тому і пішов у військкомат. Але, любі, дайте мені служить згідно з моїх фізичних можливостей. Якщо в сліпого комвзводу під час бою злітають окуляри чи лінзи — це ж п***а.

І тепер про допомогу. Система намагається мене обвести навколо пальця. І на подальший адекватний розподіл я не дуже покладаюся. Тому — кому я потрібен за своїми навичками і висновком ВЛК і готовий включитися в боротьбу — welcome», — написав Сеньків на своїй сторінці в мережі Twitter.

Журналіст Андрій Сеньків поділився враженнями від гри молодого центрбека «Динамо» Тараса Михавка.

— У нього хороша культура пасу, було декілька хороших діагоналей в спарингу з «Легією». Він навіть мені більше подобається, ніж Сирота, якщо чесно. Це може бути солідне підсилення для «Динамо». Солідніше, ніж те, що зараз є. Якийсь внутрішній резерв у «Динамо» є, академія когось продукує.

Я очікую, що ми побачимо Михавка в УПЛ. Я не знаю, скільки він отримає ігрового часу чи матчів. Але, на мій погляд, це гравець, який вже може грати в УПЛ. Я не знаю, чи в «Динамо», бо є оренди і так далі, але він мені подобається, — цитує Сеньківа «УФ».