франков

Коментатор і журналіст Роман Бебех прокоментував рішення Євгена Коноплянки завершити професійну кар’єру футболіста.

«Коноплянка мав дати українському футболу набагато більше. Думаю, ви погодитесь. За це трохи сумно!», — написав Бебех у своєму телеграм-каналі.

Нагадаємо, сьогодні Коноплянка офіційно оголосив про завершення кар’єри гравця. 

Бывший полузащитник киевского «Динамо» Александр Алиев, который присутствовал на похоронах Артема Франкова, высказал свое мнение о легендарном журналисте.

«Думаю, вы все знаете, что Франков всегда не очень обо мне отзывался, но тогда, когда я с ним виделся, мы очень хорошо общались. Я вчера прочитал слова Игоря Суркиса. Это действительно была ходячая энциклопедия. Жалко таких людей терять. Он в футболе очень хорошо разбирался.

Очень и очень жалко, что в 53 года Артем ушел. Земля ему пухом. Он и его журнал „Футбол“ навсегда останется в наших головах и наших мыслях», — сказал Алиев в комментарии Youtube-каналу «Новини.Live».

Відомий футбольний журналіст Артем Франков помер від наслідків інсульту 31 жовтня 2023 року. Церемонія прощання з незмінним редактором журналу «Футбол» відбулася 2 листопада на Байковому цвинтарі у Києві.

Українські спортсмени, спортивні функціонери, журналісти, читачі, рідні та близькі Артема Вадимовича прийшли віддати шану гуру спортивної журналістики.

Артем Франков був головним редактором журналу «Футбол» із 1997 по 2022 роки. Його унікальний авторський стиль та подача матеріалу виховали кілька поколінь журналістів та вболівальників. Франков визначив напрям розвитку спортивної журналістики.

Після повномасштабного військового вторгнення росіян в Україну Артем Франков регулярно записував відеоповідомлення з Оболоні, які допомогли зберегти холоднокровність багатьом українцям.

В останні місяці Артему Франкову вдалося відродити журнал «Футбол», мав амбітні плани. Їх обірвав інсульт, який став для журналіста другим та останнім...

У Артема Франкова залишилася дружина та четверо дітей.

Відомий тележурналіст Руслан Свірін — про дочасну смерть колеги, головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.

«Помер Артем Франков, головний редактор тижневика Футбол. Раптово, від інсульту. Знали одне одного з тих пір, як він переїхав з Харкова до Києва наприкінці 90-х, і його на Республікані в перерві якогось рядового матчу ДК в чемпіонаті України представив шановний Олександр Липенко, він тоді балагурив на всіх внутрішніх іграх команди (обидва стояли поруч зі мною у тій старій ложі преси, журналістів ще було небагато, як і глядачів на трибунах. Субота, осінь, день був теж теплий).

Артем був дуже світлою людиною. Молодший за мене на рік. Тобто було йому 53. З початку повномасштабного вторгнення рф записував з Оболоні життєствердні відео про поточну ситуацію, допоки росіяни не забралися з київського напрямку, потім повернувся до справ футбольних. Почав видавати електронну версію культового «Футболу», незмінним головредом якого був. Діти без батька лишилися. Єдине що тішить — смерть була легкою, принаймні швидкою.

Тепер розумію, чому він пояснював, що для війни на передовій фізично вже не готовий за станом здоров’я. І так, він був офіцером (точніше, мав офіцерське звання), щоправда «піджаком», це військова кафедра цивільного ВИШу. Був щасливий у сімейному житті. Таких меншість і взагалі це рідкість в наші «веселі» часи. Блискуче грав у шахи. Спочивай з миром, друже…» — написав Свірін у Facebook.

Відомий журналіст Микола Несенюк відгукнувся на смерть Артема Франкова спогадом про спільний тиждень на Святій Землі.

«Кільканадцять років тому ми з Артемом Франковим потрапили до групи журналістів, яку футбольний клуб «Динамо» відправив до Ізраїлю висвітлювати зимовий футбольний турнір. Досі ми з Артемом говорили нечасто і майже виключно про футбол на трибунах стадіонів та в залах для прес-конференцій.

Тепер же був час поговорити про все. Звісно, ми сперечались. Але суперечки ці були цікавими і приємними. А як інакше коли співрозмовник може цікаво говорити практично про все — від поезії до ядерних озброєнь!

Саме тоді Артем взявся було за власне здоров’я. Помітно схуд, зібрався… Навіть пішов раз зі мною на вранішню пробіжку…

Тиждень турніру пролетів швидко. Ми знову майже не перетинались — кожен робив своє. І тепер, коли Артема не стало, я згадую його саме таким, яким він був того тижня багато років тому — молодим, енергійним, оптимістичним, повним творчих планів та задумів.

Прощавай, друже!» — написав Несенюк у Facebook.

Журналіст Семен Случевський прокоментував новину про смерть головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.

«Не стало Артема Франкова... Скільки пройдено разом, навіть зроблено: і фільми, і телевізійні або в інтернеті студійні програми, і публікації...

А ще більше не зроблено. Ми втрьох: з Артемом та Володьою Кулебою — задумали нову книгу про Велику Людину зі світу улюбленої гри і щоб у цій книзі було те, що до нас ніхто ніколи не писав, і про факти, і про враження, які знав тільки кожний з нас трьох, і переживав також тільки своє... Не судилося завершити її втрьох. Але ми з Володьою, звісно, її завершимо. Не маємо права цього не зробити... Хоча б заради пам’яті Артема...

Останніми днями, ближче до вечорів, я дзвонив до Каті — дружини Артема — і вона мені говорила про його стан. Останній з нею контакт — позавчора ввечері її голос та її слова подали невелику надію... тому я вчора тобто, приблизно годин 5 тому вирішив не турбувати, посоромився смикати щовечора, коли у дружини нерви і так на межі — чоловік у реанімації кардіології...

Артем залишив нас о 22:40 31 жовтня 2023 року... Смуток величезний...», — написав Случевський.

31 жовтня на 54-му році життя не стало видатного українського футбольного журналіста Артема Франкова.

Як повідомляється в телеграм-каналі Франкова, прощання з Артемом Вадимовичем відбудеться у четвер, 2 листопада, о 10:00 біля крематорію Байкового кладовища.

Коментатор Роман Бебех висловив свої співчуття у звязку зі смертю журналіста і головного редактора журналу «Футбол» Артема Франкова.

«Вадимович. Царство небесне! Дякую Вам за журнал та купу позитиву, яку Ви нам подарували. Новому поколінню важко уявити як про результат гри можна дізнаватись з друкованого видання через кілька днів після гри. І прям чекати щоб взяти журнал в руки щоб прочитати що там нового надумав Франков у редакційній статті», — написав Бебех у своєму телеграм-каналі.

У вівторок, 31 жовтня, перестало битися серце Артема Франкова. Почесний член УЄФА Григорій Суркіс висловив співчуття рідним і близьким популярного журналіста.

«Відхід Артема у засвіти — важка втрата для всього українського футболу, — зазначив Григорій Михайлович. — Пішла щира, багатогранна людина, справді творча особистість.

Унікальна, енциклопедична база знань і життєвий досвід обумовлювали свій, подеколи свіжий та оригінальний погляд Артема Вадимовича на народну гру. Його думки та ідеї, втілені в безлічі телевізійних, електронних, газетно-журнальних і книжкових проектах, користувалися шаленим попитом у вболівальників, працюючи на популяризацію нашого футболу, підвищення його авторитету.

Колеги по журналістському цеху, гравці, тренери, менеджери збережуть згадку про Артема Франкова як про людину щирого гумору та широкої душі, а читачі — як про яскравого публіциста і блогера, тонкого знавця та невтомного пропагандиста Футболу.

Світла пам’ять!»

31 жовтня на 54-му році життя не стало видатного українського футбольного журналіста Артема Франкова. Від імені клубу свої співчуття у зв’язку зі смертю Артема Вадимовича висловив президент «Динамо» Ігор Суркіс.

З великим сумом уся футбольна Україна зустріла сьогодні вночі звістку про смерть талановитого, видатного футбольного журналіста Артема Франкова.

На статтях Артема у його дітищі, знаменитому журналі «Футбол», виросло ціле покоління футбольних уболівальників. Він вмів розповісти про футбол як ніхто інший, іноді бачив на футбольному полі те, що не помічали навіть професіонали, які присвятили футбольному ремеслу ціле життя.

Всі, хто знав Артема особисто, пам’ятають його як людину дуже ерудовану, причому не лише в футбольній тематиці, він мав широкий світогляд та багаті знання. Колеги називали його ходячою енциклопедією, він завжди мав відповіді на будь-які запитання.

Людина, яка понад усе любила свою справу та була віддана їй до останніх днів — у нових економічних та військових умовах Артем та його соратники продовжували на ентузіазмі випуск знаменитого журналу «Футбол». Його життя обірвалося занадто рано...

Від імені усіх динамівців та себе особисто висловлюю глибокі співчуття родині Артема, усім його рідним та близьким. Нехай земля буде пухом, а пам’ять у серцях тих, хто його знав, цінував та любив.

Президент ФК «Динамо» Київ

Ігор Суркіс