Якщо мені хтось скаже: «Ти багато років писав і розповідав про футбол, літав з „Динамо“ на матчі, був на чемпіонатах світу і Європи зі збірною», і після цього поставить запитання, а хто мій улюблений український замислюючись відповісти — Леонід Буряк.
Леонід БурякПівзахисник від Бога, багаторічний гравецьДинамо «і збірної СРСР, заслужений майстер спорту, володар Кубка Кубків і Суперкубка Європи, бронзовий призер Олімпіади-1976 в Монреалі, свого часу тренер «Динамо» та збірної України, заслужений тренер незалежної країни. Але головне для мене не футбольні заслуги Буряка, а його людські якості. Проживши майже 80 років, знайомий з багатьма спортсменами, але такого, повірте, не зустрічав.
10 липня Леоніду Буряку виповниться 69 років. Багато років працюючи спортивним журналістом у різних ЗМІ, газетах «Вечірній Київ», «Київські відомості», «Команда», «Весь спорт», «Спорт-Експрес», спортивній редакції «Гостелерадіо», радіо «Київські відомості», «Столиця» , «Радіо -Z», «Обрій+», «СпортОБОЗ», я багато разів брав інтерв’ю у Буряка. З Леонідом я познайомився в 1974 році. Не одну сотню питань, і не тільки на футбольну тему, ставив своєму співрозмовнику — і завжди отримував відверті відповіді.
Багато з цих інтерв’ю в мене збереглися. На днях перечитав їх. Сподіваюся, що відповіді на 20 питань, які я відібрав, будуть вам цікаві. Питання розбив на три підзаголовки, і почну, природно, з футболу.
«Мессі, Дібала, Лукаку — вибір Буряка»
— Ким би став Леонід Буряк, якби не склалася футбольна кар’єра?
— Ніколи не замислювався над цим. Дякую Богові, що у мене у футболі багато склалося. Дякую моїм тренерам, партнерам, уболівальникам, які завжди підтримували мене.
— Якось ви сказали: «Дев’яносто хвилин, проведених на полі, — це частинка життя». Ти часто засмучував воротарів, забиваючи їм у дуже важливих матчах. Який із голів найпам’ятніший?
— Чесно, вибрати складно. Пам’ятних багато — іноді навіть у сні продовжую забивати.
— Ви багато років були підопічним Валерія Лобановського, а потім не один рік перебували з ним на тренерській лавці, будучи асистентом...
— Я з гордістю вважаю себе вихованцем Великого тренера. Якби не було Валерій Васильович, не було б знаменитих динамівських команд, гучних перемог нашого футболу. Ми і зараз продовжуємо міряти футбол за Лобанівським.
— Тепер ви є послом ФК «Динамо» (Київ).
— У «Динамо» я прийшов у 19 років, потім довгий час грав у київському клубі. Також був спортивним директором, працював тренером. Нині — посол клубу. У багатьох європейських клубах є посли. У"Ліверпулі" — Майкл Оуен, у «Манчестер Юнайтед» — Петер Шмайхель, у «Реалі» — Роберто Карлос, у «Евертоні» — Тім Ховард і т.д. З деякими з них я добре знайомий.
— Кого з трьох зірок сучасного футболу Леонід Буряк запросив би у свою команду?
— Відповісти одразу складно. У європейських топ-клубах багато чудових гравців. Обов’язково б узяв Мессі, якого вважаю найкращим футболістом світу, а також Ромелу Лукаку і Пауло Дібалу. Шкода, що можу назвати лише трьох зірок у європейському футболі достатньо.
—Що ви змінили в правилах сучасного футболу? Яке ваше ставлення до VAR?
— На мій погляд, у правилах нічого істотного змінювати не треба. Футбол треба сприймати таким, яким він є сьогодні, таким, яким його подарувала нам понад сто років тому Англія.
Щодо VAR, то головне, щоб коли йде підказка від відеоарбітрів до головного рефері, у грі не виникали занадто тривалі паузи, адже в такому разі втрачається динаміка, яку так люблять мільйони. Все одно все вирішує людський чинник.
«Шампанське вперше спробував у 21 рік»
— Улюблене число? Улюблене свято? Улюблений колір та одяг?
— Число —— 7. Сімка завжди була на моєї футболки, а зараз присутня в номері мого автомобіля. Свято? Їх два — 8 березня і Новий гол. Одяг — джинси та сорочка. Не люблю краватки. Колір — білий і блакитний.
— Ви побували в багатьох країнах світу. Яка з них підійшла б для проживання?
— Однозначно, Україна. Також подобається Німеччина, де живе моя донька Оксана та онуки, у яких часто буваю у них в гостях, і Австрія.
— Яку музику віддаєте перевагу, пісні яких виконавців звучать у вашому автомобілі?
— Люблю спокійну музику, особливо блюз. В автомобілі часто звучать пісні Володимира Висоцького. З ним ми разом з Олегом Блохіним познайомилися в 1976 році в Монреалі. Також я бував у Володимира і Марини Владі в гостей у Парижі.
— Яким би було перше прохання до золотої рибки?
— Міцного здоров’я всім моїм рідним і друзям, а також світу.
— Прокидаєтеся, відчиняєте вхідні двері вашого будинку — і, диво, на порозі стоїть сумка з мільйоном доларів. Що б зробили?
— Половину залишив би своєї родини — у мені з Жанною вона велика. Дорослі син Андрій та дочка Оксана, а також п’ятеро внучать. А другу частину «подарунка» розвезли би з Жанною по дитячих лікарнях.
— Чи любить Буряк святкову атмосферу?
— А хто її не любить? Іноді треба самому її створювати, особливо для близьких людей.
— Вам приємно робити людям добро?
— Стараюся за мірою можливостей це робити. Дідро якось сказав: «Найщасливіша людина, яка робить щастя найбільшій кількості людей».
— Правда, що тільки в 21 рік Леонід Буряк вперше занапастив шампанське?
— Це правда, хоча повірити важко, особливо нинішній молоді. Зараз волію келих білого чи червоного, французького чи італійського, сухого вина.
«Бог має бути в серці»
— У вас багато друзів, не тільки футбольних. Довірливі, відверті з ними?
— Як співає Вахтанг Кікабідзе: «Мої друзі — моє багатство». У мене багато друзів, на жаль, в останні роки деякі з них покинули цей світ. Я пам’ятаю і завжди буду пам’ятати про них. Про друзів необхідно пам’ятати не тільки коли вони поруч, про них потрібно не забути і тоді, коли їх поруч немає. Намагаюся завжди бути відвертим із друзями. Дружбою дорожу, і стараюся ніколи не кидати друзів у важкі дні.
— Який у вас недолік характеру?
— Надмірна довірливість, яка часом шкодить, також буває запальним. Але намагаюся стримувати себе, хоча іноді так хочеться висловити в очі співрозмовнику все, що про нього думаєш. В людях ж ціную чесність і порядність, ненавиджу зраду і брехню.
— Ідеал жінки?
— Моя Жанно. Впевнений, мені її Бог подарував.
— Буряк — віруюча людина?
— У церкову ходжу, але не регулярно. Вважаю, Бог має бути у твоєму серці.
— Чи дає вам задоволення, коли у вас беруть автографи?
— Тепер це відбувається вже не так часто, як було раніше. Спілкуватися з вболівальниками завжди приємно, адже грав я для них.
— В 1985 року вийшла перша книга Леоніда Буряка — «Гарячі точки поля», у 2007-му — ще одна «Я жив у щасливий футбольний час».
— Щодо назви другої книги, то жив і грав я в¸щасливий футбольний час. Футбол приносив мені радість, став ділом і сенсом життя. Щоправда, не все, про що мріяв і чого прагнув, в силу різних причин здійснилося. Мої футбольні роки — моє багатство. Можливо, мине час, прийде натхнення — і візьмуся за третю книгу. Адже далеко не все ще сказано.
Ось такими були відповіді на 20 питань, які в різні роки я задавав Леоніду Буряку в наших інтерв’ю. Знаю, він читає OBOZREVATEL. Читачі вітають Леоніда Йосиповича з днем народження, бажають міцного здоров’я та щастя йому та всій його дружній родині.
Олександр ЛИПЕНКО
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар