Масова міграція легіонерів, спричинена початком повномасштабної війни, кардинально вплинула на розклад сил у чемпіонаті. УПЛ ще не стартувала, а фаворит вже відомий — київське «Динамо» особливо не постраждало від нововведень ФІФА стосовно іноземців і має міцний кістяк, сформований із українців.
Владислав Ванат (фото: fcdynamo.kiev.ua)Олександр Яцик
Позиція: центральний півзахисник
19-річний центрхав давно перебуває у полі зору Мірчі Луческу. Цілком справедливо — у першій половині сезону хлопець видав феєрію у Юнацькій лізі УЄФА.
На рахунку моторного півзахисника 2 голи та 4 асисти, серед яких відзначимо феноменальний постріл у 1/16-й проти «Депортиво». Яцик, як і годиться капітану, взяв на себе відповідальність у непростий момент і зрештою надломив психологічний стан іспанців («біло-сині» встановили паритет 2:2 і продемонстрували краще виконання післяматчевих пенальті).
У грудні 2021-го Луческу залучив Олександра до поєдинку з «Чорноморцем» (6:1), проте залишив на лаві запасних. Коли ж стартували тренувальні збори в Швейцарії, футболіст з’явився проти «Івердона» (1:1), «Лозанни» (0:2) та «Сьона» (1:0). Впродовж відведеного часу порадував активністю, вразив ворота «Івердона», але травмувався у третьому спарингу.
Яцик подобається універсальністю та може підстрахувати і Сергія Сидорчука, і Миколу Шапаренка. Треба сказати, що півзахисник куди краще виглядає у ролі «вісімки» і прекрасно розганяє атаки. Причому це робить стильно: шукає вільні зони на фланзі і різкими зміщеннями в центр нагадує молодого Євгена Коноплянку.
Враховуючи, що Володимир Шепелєв і Олександр Андрієвський (на двох 1236 хвилин у минулорічній кампанії) не користуються попитом у очах тренерського штабу, Яцик може отримати повноцінний шанс.
Костянтин Вівчаренко
Позиція: лівий захисник
Продаж Віталія Миколенка до «Евертона» викликав роздуми щодо його наступника. Сам Миколенко у січні заявив, що гідним кандидатом є Владислав Дубінчак. Тут складно сперечатися — фулбек не розчинився у складі «Дніпра-1» і другий сезон поспіль показує симпатичну гру.
Приймаємо версію з Дубінчаком, але хто ж сидить за його спиною і набирається досвіду? Відповідаємо — Костянтин Вівчаренко. Лівий оборонець доклав чималі зусилля, щоб «Динамо» подолало груповий бар’єр Юнацької ліги УЄФА та пройшло «Депортиво» — його асист на вищезгаданого Яцика став переломним у матчі.
Мірча Луческу оцінив кадрову ситуацію і задіяв Вівчаренка у квітневому турне. Глобально Костянтин не підвів та окрім захисних завдань раз-по-раз долучався до розвитку атак (і таким чином забив м’яч естонській «Флорі»). У цьому аспекті футболіст схожий на Миколенка — не боїться йти вперед, хороший у підіграші і віддасть вивірений пас.
У клубі робитимуть ставку на Дубінчака, він «обстріляний» і Луческу не доведеться латати позицію Олександром Караваєвим. У будь-якому випадку є Вівчаренко — немає сумнівів, що він теж дасть про себе знати на найвищому рівні.
Антон Боль
Позиція: центральний захисник
Антон Боль міг дебютувати за клуб у листопаді, проте всі 90 хвилин проти «Інгульця» просидів на лаві запасних. Тим не менш, його присутність поряд з основою була виправдана — центрбек прогресував семимильними кроками під керівництвом Ігоря Костюка. Знову ж таки — тут вплинув бекґраунд у вигляді Юнацької ліги УЄФА, де виконавець переконав у профпридатності і наочно м’ячем засмутив «Бенфіку».
В U-19 Болю довелося багато працювати — він сподобався у контексті силової боротьби, чистоті підкатів, перехопленні м’яча і його просування вперед. Взагалі Антон чудово читає гру та володіє поставленим ударом, у нього розвинена культура пасу та швидкість.
Вага Забарного та Сироти практично не підлягає сумнівам, а от Попов та Бурда схильні до травм — завдяки цьому Боль може розраховувати на шанс. Віримо, що в найближчому майбутньому це станеться — Луческу активно використовує Антона на зборах, ротуючи із Забарним та Бурдою.
Назар Волошин
Позиція: правий вінґер
Назар Волошин не менш класно виступив у Юнацькій лізі УЄФА. Вінґер взяв участь у 7 матчах та організував 5 результативних дій за системою «гол плюс пас» — постраждали «Бенфіка», «Баварія», «Барселона» та лісабонський «Спортинг». Що стосується швейцарського етапу зборів, то гравець сподобався ініціативністю, готовністю йди до останнього — наприклад, не без його допомоги «біло-сині» здолали «Сьон».
Чим підкуповує Волошин? Юнак спокійно почувається на обох флангах нападу, досить креативний і вирізняється технікою. Сам Назар обережно порівнює себе з Лукасом Моурою та Неймаром — до бразильців, звісно, дуже далеко, однак у «динамівця» не відняти вправність з м’ячем.
Гадаємо, що Волошина необхідно тримати на олівці — відчувається невизначеність щодо Віктора Циганкова, який не поспішає перепідписувати контракт. Не забуваймо і про протилежний фланг — Вітіньо та Дуелунд в оренді, Самба Діалло думками в Європі, Беніто давно не грав і навряд чи потрібен, а конкуренція з Денисом Антюхом не виглядає безнадійною. Тож Назар міг би пригодитися — Беньяміну Вербічу в якийсь момент напевне знадобиться підміна.
Владислав Ванат
Позиція: центральний нападник
Владиславу Ванату видавали великі аванси і серед усіх перерахованих виконавців він, здається, має найбільші перспективи закріпитися у першій команді.
По-перше, форвард може похвалитися досвідом у Прем’єр-лізі (17 матчів, 3 м’ячі і 1 результативна передача у складі «Чорноморця»). По-друге, Ванат добре зарекомендував себе у благодійних та контрольних зустрічах — додаткові бали принесли дублі, завдані «Боруссії» Дортмунд та «Динамо» Загреб, а також нещодавні звитяги проти «Сьона».
По-третє, Луческу потрібна альтернатива Артему Бєсєдіну. Владислав Кулач відсутній через стресовий перелом стопи і все одно не котується румунським спеціалістом, про існування Еріка Раміреса, Жерсона Родріґеша та Франа Соля можна забути, а Владислав Супряга приїхав із зайвими кілограмами і мізерними надіями заслужити лояльність. Хто залишається? Денис Гармаш?
Ванату треба рости, однак у нього вже є ряд плюсів: антропометрія, непогана швидкість, технічність та відчуття моменту. Тому все у руках Владислава: навряд чи він зменшить авторитет Бєсєдіна, але точно спроможний стати добротним доповненням у лінії атаки.
Також слід віддати належне Володимиру Бражку — його, Боля та Яцика у січні відзначив Огнєн Вукоєвич, назвавши майбутнім «Динамо». Втім, у Бражка є проблема — опорний півзахисник часто травмується і тому потребує більше практики. Є велика ймовірність, що він її матиме, але на правах оренди в «Зорі» — все таки хлопець сируватий навіть у порівнянні з Яциком, який, як ми вказали раніше, здатен відпрацювати хавбеком.
Наголосимо, що Бражко талановитий (серед його заслуг — голи «Бенфіці», «Баварії» та «Спортингу») і, будучи опорником, виконує солідний об’єм роботи, спрямованої на атаку. Сподіваємося, він набереться сил і покаже себе у всій красі.
«Динамо», як і решта учасників УПЛ, приречене на зміни, однак має подушку безпеки у вигляді перспективної молоді. Зараз непрості часи, але клубу не звикати до експериментів — віримо, що хтось із зірочок таки засяє на повну.
Павло КУШНЄРУК
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Коментарів поки що немає. Станьте першим!