Реєстрація, після якої ви зможете:

Писати коментарі
і повідомлення, а також вести блог

Ставити прогнози
та вигравати

Бути членом
фан-зони

Зареєструватися Це займе 30 секунд, ми перевіряли
Вхід

Максим Коваль: зупиняв Мілевського і виходив до ЛЧ, а зараз живе у Придністров'ї — як він до цього докотився?

2022-08-17 20:17 Аналіз кар’єрних проблем одного з найталановитіших голкіперів України 10-річної давності Максима Коваля. Максим Коваль Максим Коваль: зупиняв Мілевського і виходив до ЛЧ, а зараз живе у Придністров'ї — як він до цього докотився?

Аналіз кар’єрних проблем одного з найталановитіших голкіперів України 10-річної давності Максима Коваля.

Максим Коваль

Наприкінці року Максиму Ковалю виповниться 30. Якби мене запитали років 10 тому, яким уявляю його у 30, то я б, без сумніву, сказав — основний воротар «Динамо» (або навіть капітан команди) чи гравець клубу з провідного чемпіонату. У серпні 2022-го Максим підписав контракт із чемпіоном Молдови «Шерифом». Про збірну України мова навіть не йде. Давайте разом спробуємо розібратися, чому так усе сталося.

Поквапився з переходом у «Динамо»

На певному етапі у «Динамо» виникла чехарда із воротарською позицією. Тодішній наставник киян Юрій Сьомін не мав довіри до Шовковського. Основним став Станіслав Богуш. Після приходу на тренерський місток іншого росіянина — Валерія Газзаєва — почалися проблеми вже у Богуша. Кияни в екстреному порядку підписали українського вундеркінда Максима Коваля із запорізького «Металурга».

У «металургів» було все дуже просто: якщо є проблемна позиція, на це місце брали гравця із молодіжної команди. Таким чином юнаки мали шанс проявляти себе у професіональному футболі. Коваль запам’ятався тим, що взяв пенальті у матчі «Металург» — «Динамо» на останніх секундах гри від Артема Мілевського. Після цього про таланти Максима заговорила вся футбольна Україна. Коли у «Динамо» виникли проблеми із воротарем, то вже всі знали, де шукати підсилення.

Якщо називати речі своїми іменами, то Коваль не був готовим до переходу в «Динамо» влітку 2010 року. Він не проходив з командою ніякої підготовки до сезону. Не мав за плечима серйозної школи. Відразу вийшов проти «Аякса» у кваліфікації ЛЧ.

Спочатку все було на адреналіні, емоціях. Максиму вистачало впевненості у собі, щоб нівелювати власні недоліки. Але з часом всі воротарські огріхи проявлялися все більше і більше. У Коваля виникли великі проблеми з грою на виходах. Він не завжди приймав правильні рішення. Все це нерідко призводило до гольових помилок.

Виявилося, що дуже мало впевненості у собі і бажання виступати за таку команду, як «Динамо». Тут кожна помилка розглядається, як на долоні. Те, що проходило у Запоріжжі, зовсім не проходило в столиці.

При цьому Максиму гріх скаржитись, що йому не давали шансів. Услід за Газзаєвим Коваль також грав у Блохіна, Реброва та Хацкевича. Апогеєм стала помилка у гостьовому матчі кваліфікації ЛЧ проти «Янг Бойз», коли Максим випустив м’яч після подачі кутового, що коштувало киянам місця в Лізі чемпіонів та серйозних грошових бонусів.

Якби Коваль ще пару років пограв у рідному Запоріжжі, напропускався «своїх» голів, то з нього міг би вийти воротар зовсім іншого рівня. У «Динамо» ж відразу почався психологічний тиск. Тут голкіпер має вкрай рідко помилятися та ще рідше пропускати. Планка піднята Олександром Шовковським дуже високо. Будь-які ляпи воротарів «Динамо» змушують згадати про СаШо. Максим виявився неготовим до психологічного тиску. Він боявся помилитись. Все це призвело до ще більших проблем.

Фактор Шовковського теж дуже актуальний. Виграти конкуренцію у такого «монстра» було надзвичайно важко. В Олександра траплялися невдалі періоди, коли він сам програвав місце в старті, але з цього завжди виходив ще сильнішим. Уявіть, яким був моральний та психологічний стан Максима, коли він їхав до Києва грати, але з часом опинився на лаві запасних. До такого повороту явно не готувався і не знав, як із цим жити.

Невдалі переходи

Зі зміною клубів теж не все було гладко. Кожен трансфер залишав за собою більше запитань, ніж відповідей.

Спочатку оренда до «Говерли». Це більше нагадувало заслання. Вже зірковий футболіст поїхав на Закарпаття разом із дублерами. Рівень партнерів не дуже високий, відповідно від воротаря чекають чудес. Коваль намагався відповідати статусу кіпера першої команди, але не все виходило. Мені здається, у той час він став відчувати першу серйозну невпевненість у власних силах.

Потім «Оденсе». Воротар збірної України, учасник чемпіонату Європи, з досвідом виступів за «Динамо», переходить до данського середняка. Причому переходить в останній день трансферного вікна. Без підготовки до сезону з командою, без адаптації до життя в Скандинавії. Все це призвело до катастрофи. Коваль тільки втратив свій статус перспективного голкіпера.

Оренда до «Депортіво» — взагалі апогей. Після відпустки, коли Динамо тільки набирало форму на зборах, поїхав до однієї із найсильніших футбольних ліг світу. Не знаючи мови, без підготовки з командою. Все це завершилося пам’ятним трагічним фейлом.

Їхати на Близький Схід у 26 років — ну це точно зарано. Там можна заробити гроші, але у плані розвитку та перспектив… Потрібно віддати належне Ковалю, який протримався 4 сезони у дуже непростій країні з особливим ставленням до іноземців. Але ж після Саудівської Аравії важко сподіватися на хороші пропозиції з Європи.

Хоче проявити себе у Лізі Європи

Напевно, Максим і далі залишався б на Близькому Сході. Але «Аль-Фатех» не захотів продовжувати контракт. Український кіпер опинився у статусі вільного агента. Я чекав його повернення на Батьківщину, або ж переходу до Польщі, Угорщини, Словаччини, Латвії, може навіть США.

Але Коваль обрав варіант із «Шерифом». Клубом, який представляє окупований регіон Молдови. Придністров’я створене росіянами утворення, яке підтримує РФ у війні проти України. Що тут ще можна додати… Натомість маємо приклад колишнього тренера запорізького «Металурга» Юрія Вернидуба, який після початку повномасштабної війни порвав із «Шерифом» та повернувся захищати рідну землю.

«Шериф» — це такий собі футбольний анклав. Клуб проводить селекцію завдяки агентській діяльності. Намагаються брати різношерстих легіонерів, щоб заробити на найкращих. Свого часу там побував скандальний екс-динамівець Жерсон Родрігес. Люксембуржець чудово характеризує трансферну політику чемпіона Молдови. Якщо себе проявив, тебе продають та зароблять певні гроші. А якщо щось не виходить, то швидко забувають і позбуваються, як було з нашим Андрієм Блізніченком.

Минулого сезону «Шериф» зміг пройти до ЛЧ і на груповому етапі переграв «Шахтар» та «Реал». Велика заслуга в цьому тодішнього наставника команди Вернидуба. Його вже у Тирасполі немає, як і більшості гравців.

Коваль покликаний стати основним воротарем команди у матчах ЛЄ, адже до чемпіонської ліги цього разу пробитись не вдалося. У фінальному стику ЛЄ команда зіграє проти вірменського «Пюніка». Шанси на вихід у групу — дуже хороші. Максим має замінити одного з героїв минулого сезону — грецького воротаря Атанасіадіса, який повернувся до Афін після оренди у Молдові.

Якщо Коваль проявить себе у єврокубках, то отримає шанс перейти у трохи сильніший клуб та чемпіонат. Якщо ж не складеться у Тирасполі, то потрібно вже буде однозначно повернутися в Україну, підписавши контракт із середняком чи навіть аутсайдером.

Сергій Тищенко

Dynamo.kiev.ua потребує вашої підтримки. Звернення до відвідувачів сайту

RSS
Новини
Loading...
Пополнение счета
1
Сумма к оплате (грн):
=
(шурики)
2
Закрыть