Колишній рефері Олександр Шамич, який вже більше 15 років очолює комітет арбітрів Асоціації футболу Києва, розповів про арбітра Дмитра Кубряка, якого звільнили з рашистського полону.
Олександр Шамич«Коли росіяни вчинили теракт в Оленівці, то ми знаходили людей, у яких запитували про Дмитра»
— Олександре Миколайовичу, бачили ваш допис у Фейсбуці, де ви написали, що зв’язувались із Дмитром Кубряком після його звільнення. Про що говорили?
— Звичайно я його привітав з тим, що він вже в Україні. Він сказав, що йому було дуже важко п’ять місяців у полоні. Дмитро знав, що про нього турбувались в Україні і переживали. До нього там доходили чутки.
От і все. Довго ми не розмовляли. По-перше — це телефон, а по-друге — зараз режим тиші і треба менше давати інтерв’ю. Тому я ніяких подробиць у нього не запитував. Домовились, що всі подробиці при зустрічі!
Сьогодні мені зателефонувала його дружина і подякувала за підтримку. Вони вже також поспілкувались. Вона молодець, вірила і молила Бога.
— Розкажіть, як ви познайомились з Дмитром.
— Він сам з Асоціації футболу Одеської області. Приблизно сім років тому Дмитро переїхав у Київ, він саме писав наукову роботу в Інституті нейрохірургії. Також був діючим лікарем і арбітром.
Він звернувся до нас — у Київську асоціацію футболу, щоб продовжувати судити. Йому довіряли матчі чемпіонату Києва серед дорослих і юнаків, кубки. Крім того, він долучався до матчів юнацьких збірних України, які проходили у Щасливому і Конча-Заспі. Зазначу, що Дмитро був діючим арбітром Першої ліги чемпіонату України.
— Як він опинився на фронті?
— Років два тому він переїхав з Києва. Йому дали направлення у військовий шпиталь Дніпра. Знаю, що коли розпочалась війна, йому видали нове направлення і він поїхав у Маріуполь як військовий лікар. І вже там потрапив у полон.
— Як ви дізнались, що він потрапив у полон?
— Вперше про це написала його дружина у соціальних мережах. Ми відразу з нею зв’язались і з того моменту почали відслідковувати, де він і що з ним. Було нелегко, але ми знайшли шляхи, щоб дізнатись, де перебуває Дмитро.
Коли росіяни вчинили теракт в Оленівці, то ми знаходили людей, у яких запитували про Дмитра. Нам сказали, що він живий, з ним все нормально, питання вирішується.
— У нього була змога зателефонувати з полону дружині?
— Ні, він нікому не телефонував. Їм забороняли спілкуватись навіть з рідними.
«Думаю, у Дмитра є всі шанси піднятись вище у футбольному арбітражі»
— Як Дмитру вдавалось поєднувати суддівство з роботою нейрохірурга?
— Тут немає нічого незвичного. У нас дуже багато медиків поєднують роботу лікаря з арбітражем. Можу навести приклад Ігоря Ярменчука, який працював головним лікарем Лікарні вчених та був арбітром ФІФА.
Сьогодні Олександра Даниленко та Олексій Гірс з Одеси є одночасно медиками та арбітрами. Київський рефері Олексій Гаркуша, коли біля Києва були бойові дії, працював на швидкій цілодобово і сьогодні виконує свої обов’язки з повною віддачею.
— Як думаєте, Кубряк повернеться до арбітражу після непростого періоду в своєму житті?
— Я не можу сказати про його професійні плани, тому що це лише його вибір. Думаю, що він точно повернеться до своєї роботи лікаря-нейрохірурга. А от що стосується суддівства, то скажу так. Я дуже хочу, щоб він повернувся до футбольного арбітражу, буду розмовляти з ним про це, але все залежить від нього.
Дмитро — класний арбітр з хорошою репутацією, то чому б йому не спробувати себе в Прем’єр-лізі. Але це буде залежати не тільки від нього, а й від комітету арбітрів УАФ — все ж таки він повинен відповідати певним критеріям. Думаю, у нього є всі шанси піднятись вище у футбольному арбітражі.
— Розкажіть, що Дмитро за людина?
— Він дуже спокійний і врівноважений, як і всі лікарі від своєї природи. Вони бачать смерті, хвороби і страждання, тому ці люди рідко видають свої емоції на широкий загал. Також у Дмитра міцний характер, який допоміг йому пройти непросте випробування у житті.
Андрій Піскун
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Коментарів поки що немає. Станьте першим!