«Минай» — «Динамо» — 0:1. Післяматчева прес-конференція Луческу: «Складно...»

Головний тренер «Динамо» Мірча Луческу відповів на питання журналістів після поєдинку 5-го туру чемпіонату України між закарпатським «Минаєм» та київським клубом.

— Гра розвивалася так, як я і передбачав. Завжди важко грати проти команд, які тренує Володимир Шаран. Їх відрізняє хороша організація гри в обороні, мотивовані гравці.

Якість поля більше сприяла супернику руйнувати, ніж нам — створювати. Нами було допущено багато помилок, зокрема через те, що потрібно було робити зайві торкання до м’яча.

«Минай» добре розпочав. Вони створили кілька моментів, заробили кілька кутових біля наших воріт через нашу неуважність. Стандартні положення є сильною стороною цієї команди.

Потім поступово ми взяли контроль м’яча у свої руки, створили кілька моментів біля чужих воріт. У другому таймі ми забили гол і домінували в принципі до кінця гри, до останньої хвилини, коли на тлі нашої розслабленості суперник тиснув.

Ми домінували, але я незадоволений тим, що ми забили лише один гол. Хотілося би бачити більше моментів, більше голів.

— Ви випустили двох дебютантів, Перріса та Лонвейка, за хиткого рахунку. Були настільки впевнені в їхній готовності? Як оціните їхню гру?

— Складно робити трансфери вже в ході чемпіонату, коли нові гравці мають одразу «включитися». Потрібен час, аби притертися один до одного, потренуватися разом, зрозуміти, що від них вимагає тренер.

У такій ситуації легше українським гравцям, які знають цей чемпіонат, його особливості. Іноземцям зараз складніше пристосуватися.

Перріс та Лонвейк — це гравці майбутнього, гравці на перспективу. І їм потрібен час на адаптацію, і нам.

— Найближчими тижнями у команди буде насичений графік матчів та переїздів. Особливу увагу приділите адаптації?

— Складно, тому що багато переїздів — автобус, літак… Ми з собою всюди тягаємо весь багаж для тренувань, кожен третій день міняємо місто, тренувальні поля. Переїзди даються важко. Через переїзди по 7-8 годин і більше накопичується втома. Я дякую хлопцям за те, як вони адаптуються до цих умов. Іншого виходу ми не маємо, треба продовжувати рухатися вперед.