Рівно 25 років тому на переповненому НСК «Олімпійський» «Динамо» впевнено здолало грізну «Барселону». З цієї нагоди згадуємо сенсаційні розгроми каталонського гранда в Лізі чемпіонів сезону 1997/98.
Фото: fcdynamo.comЩе тільки вивчаючи після жеребкування календар групи «С», уболівальники виділяли для себе «спайку» з «Барселоною». Грізна команда, яка неодноразово гостювала в Києві на початку 90-х ще в часи великої ери Кройфа, виглядала фаворитом не тільки двох матчів з динамівцями, але і євросезону в цілому. Тож сенсаційні розгромні поразки від «Динамо» Лобановського прогриміли на весь світ, а їх творці миттєво потрапили на передовиці всіх провідних спортивних видань.
7:0 за двома матчами з іспанським грандом — це класика динамівського футболу, в яку приємно повертатися завжди, щоб розуміти, наскільки актуальними та прогресивними були цілих три десятиліття ідеї Лобановського у світовому футболі.
Розминулися з Роналдо
«Барселона» влітку 1997 року зробила один із найбільш значних трансферів «на вихід» за суму майже в 30 млн. доларів США в миланський «Інтер» вирушив Роналдо. Автор переможного голу в матчі з ПСЖ у фіналі Кубка кубків 1997 року не реалізувався повною мірою в"Барсі«, однак запам’ятався неймовірними сольними виступами в кращих матчах. За майже аналогічну вартість з «Монако» було придбано старшого, 26-річного бразильського форварда Сонні Андерсона (29 млн.). За 25 млн 850 тис. доларів у «Депортіво» (Ла-Корунья) купили 25-річного Рівалдо. З «Роди» прибув 31-річний воротар Рууд Хесп, з «Мілана» — 24-річний захисник збірної Нідерландів Міхаель Райцігер і 25-річний нападник збірної Франції Крістоф Дюгаррі. Вважався перспективним 22-річний півзахисник «Партизана» та Збірної Югославії Драган Чирич.
Окрім Роналдо, Луї ван Гал більше важливих гравців не втрачав — найкращі роки Георгія Попеску, що відправився в «Галатасарай» у «Барсі», вже давно пройшли, а Лоран Блан не прижився в команді і перейшов у «Олімпік» з . Парадоксальним чином, обидва ветерани видадуть незабаром досить яскраві відрізки в пізній кар’єрі і здобудуть чи не головні трофеї для себе.
----------------------------
Цікаво!
45-річний Луї ван Гал очолив Барселону саме влітку 1997-го, до цього вигравши все, що можна, включаючи Кубок чемпіонів і Суперкубок УЄФА, на чолі «Аякса». Продовжуючи славні традиції великих голландців «Барси», він не досяг успіхів Кройффа на континентальній арені, однак виграв з «Барселоною» чемпіонат і кубок Іспанії, а посеред сезону 1997/98 вперед проти «Супермунду» проти «завжди» Боббі Робсон.
----------------------------
До столиці України «Барселона» привезла не тільки гравців, а й шеф-кухаря з 250 кілограмами провізії. Втім, навіть «привізна дієта» не допомогла каталонській команді в матчах з українським «Динамо», якому вона лише раз програвала і раз грала внічию, завжди проходячи далі в єврокубках. Цього разу свято було на Хрещатику.
100% «Динамо»
До Києва прибула третя команда Групи «С» за підсумками двох стартових турів — поступившись в один м’яч у Ньюкаслі, підопічні ван Гала вдома не втримали потрібний результат з добре знайомим йому П.С.В. Ейндховен (двічі вели в рахунку після голів Луїса Енріке, а в підсумку — 2:2). Маючи лише одне очко в активі, щоб не провалити Лігу чемпіонів, каталонці мали брати шість очок з «Динамо» з шести можливих.
При цьому гості недорахувалися одразу кількох гравців. Травмувалися воротар Вітор Байя, півзахисник Хосеп Гвардіола, нападники Сонні Андерсон та Еммануель Амуніке. Форвард Христо Стоїчков не грав через конфлікт з головним тренером, а півзахисник Іван дела Пенья (один з найбільших талантів середини 90-х) отруївся перед матчем. І при цьому при всьому ван Гал ще й поскаржився на передматчевій прес-конференції, що розраховує на професіоналізм своїх підопічних— мовляв, не завжди вони налаштовуються на несильних (!) суперників.
Що стосується динамівців Києва, то під питанням було повернення після травм захисника Олега Лужного, півзахисників Павла Шкапенка та Василя Кардаша, а роль Стоїчкова в «Динамо» все ще виконував Віктор Леоненко — найкращий гравець України першої половини 90-х удостоївся до нього на ім’я та по батькові, втім, навряд чи був цьому радий — молодого ветерана його 28 років відправили до «Динамо-2», звідки у великий футбол форвард неабиякого таланту так і не повернувся, догравши в «Закарпаття».
Втім, відсутність Леоненка в «Динамо» зразка 1997 року вже не відчували і навіть схильні до ностальгії вболівальники скоро повірили в нових кумирів атаки. Вже на шостій хвилині, коли Лужний запрацював і швидко розіграв штрафний, Калитвинцев запустив у прохід Реброва, від якого всі, включаючи воротаря Хеспа, чекали подачі від лицевої лінії. Насправді ж Сергій із гострого кута пробив точно під поперечину, «між вухами» в Руду — 1:0. Ось таким вийшов рімейк «ван Бастенового» гола дев’ятирічної давнини.
Вже за три хвилини високий пресинг киян мало не дав результату: Максимов виводив на воротаря Калитвинцева, проте той, не входячи до штрафної, пробив повз ворота. Тиск «Барси» змусив хвилюватися вже Шовковського — ось на нього виривався Фігу, ось Дюгаррі пробивав головою, ось Оскар б’є зі зручної позиції — все повз ворота! Коли ж динамівці переходили в контрнаступ, одразу «потріскувала» барселонська оборона — як приклад, атака, коли Косовський виводив Шевченка на Хеспа, і той потрапив у штангу, хоча якщо б забив, гол скасували б через сумнівний, але фіксований.
І все ж перший тайм «Динамо» використовує, щоб подвоїти перевагу. Знову швидко розіграний штрафний на флангу: Косовський починає хорошу комбінацію, перший удар від Реброва приймає на себе захисник Коуту, проте правіше чергує Максимов. Юрій з льоту запускає м’яч у «шістку» в протихід Хеспу — 2:0. «Барсі» залишається лише жалкувати про втрачені моменти Рівалдо, Дюгаррі та інших своїх лідерів. «Динамо» вже грало набагато розважливіше, ніж у попередньому турі, коли в схожій ситуації втратило перемогу з «Ньюкаслом».
Після перерви, вдало граючи за рахунком, кияни завершили справу і додали проблем ван Галу з прицілом на наступний тур. Після вдалої діагоналі від Реброва Феррер пропустив собі за спину Шевченка, тому Хесп змушений був збивати Андрія, який уже прокидав повз м’яч — видалення і штрафної. Резервний воротар Бускетс, замінивши центрхава Оскара, зайняв місце в воротах і провів очима удар зі штрафного від Калитвинцева, потім під добивання кинулися відразу кілька захисників. А через кілька хвилин Шевченко з флангу щедро відпасував на Калитвинцева, який неспішно зблизився з Букетсом і чітко пробив повз нього в ближній кут — 3:0. Батько Серхіо Бускетса, до речі, змушений був ще й рятувати «Барсу» від четвертого гола, коли Шевченко замикав подачу Волосянка. Разом з тим, Рівалдо наприкінці втратив шанс на гол престижу.
Вперше за чотири роки, після фіналу Ліги чемпіонів, коли «Мілан» під керівництвом Капелло виграв у «Барселони» 4:0, каталонці зазнали розгромної поразки в Лізі чемпіонів. При рівності за ударами в створ (4:4) і навіть перевазі у володінні м’ячем (58%-42%) підопічні ван Гала відповіли за слова свого тренера. "Чому я повинен боятися Лобановського? Тільки тому, що він старший? Ну так це не показник...«,— говорив Луї на передматчевій прес-конференції. Після гри риторика вже була іншою...
«Кияни грають у тотальний футбол, — говорив Луї ван Гал. — Признаюся, після жеребкування я для себе визначив „Динамо“ в аутсайдери групи, проте після ретельного вивчення свою думку змінив. Гра киян справляє сильне враження. Ця команда не має слабких місць».
«Це був матч, в якому нам вдалося реалізувати свою перевагу в тактиці, швидкості та виконавчій майстерності. Тому я вважаю результат закономірним. Я вдячний усім нашим гравцям за те, що окрім бездоганного виконання плану на гру, крім своєї індивідуальної майстерності, вони зуміли виявити ще й найвищу самовіддачу. При цьому не скажеш, що зі сторони гравців «Барселони» не спостерігалося такої самовіддачі«,— підсумував Валерій Лобановський.
Протокол
22 жовтня 1997 року. 21:45. Київ. НСК «Олімпійський». 100 тисяч глядачів. +4С.
«Динамо» (Київ, Україна) — «Барселона» (Барселона, Іспанія) — 3:0 (2:0)
Голи: 1:0 Ребров (6), 2:0 Максимов (32), 3:0 Калитвинцев (65).
Попередження: Косовський (45), Ребров (52) — Оскар (30), Серхи (35), Фігу (57), Дюгаррі (68), Коуту (83), Рохер (83)
Вилучення: Хесп (62, фол останньої надії)
«Динамо»: Шовковський, Лужний (Волосянко, 62), Головко, Ващук, Дмитрулін, Гусін, Максимов (Михайленко, 83), Калитвинцев, Косовський, Шевченко, Ребров. Головний тренер: Валерій Лобановський.
«Барселона»: Хесп, Феррер, Райцигер, Коуту, Серхі, Оскар (Бускетс, 63), Фігу (Чіріч, 82), Рівалдо, Луїс Енріке, Рохер, Дюгаррі (Піцці, 80). Головний тренер: Луї Ван Гал.
----------------------------
«Ноу проблем» на «Камп Ноу»
Одна справа — раз відправити в нокаут фаворита. Зовсім інше — приїхати на матч-реванш до його лігва і повторити розправу, навіть із більш переконливим результатом. Тим більше, «Барселона» вдома — це був лев. Лідуючи в чемпіонаті, якраз напередодні матчу 4-го туру Ліги чемпіонів підопічні ван Гала обіграли на «Сантьяго Бернабеу» мадридський «Реал» — 3:2. На голи Рауля і Шукера відповіли Рівалдо, Луїс Енріке і Джованні. Дві гольові передачі видав напередодні свого 25-го дня народження Фігу — хто би міг подумати, що через кілька років він зі скандалом перейде якраз у «Реал»... А поки Луїш переконував, що запам’ятав Україну з часів матчів за португальську збірну і прагне до помсти за ураження клубу і своєї національної команди.
Тим часом легендарний ветеран «Барси» Рональд Куман у передматчевому інтерв’ю попереджав: «„Динамо“ — це не „Реал“!» Як би дивно це не звучало, голландець мав рацію. Тим більше, що кадрова ситуація ван Гала не раділа — через травми та інші обставини поза грою залишалися воротар Хесп, захисники Абелардо і Райцигер, півзахисники Гвардіола, де Пенья, Рохер і Луїс Енріке, нападники Амуніке, Амуніке, Амуніке. Від безвиході в запасі з’явилися навіть резервісти з юнацької команди, серед яких і Карлес Пуйоль, для якого це було одне з перших влучень у заявку першої команди. Динамівці підійшли до гри фактично в оптимальному складі.
Господарі, прагнучи до реваншу, влаштували українцям аж ніяк не теплий прийом. В аеропорту затримали на кілька годин, не вчасно подали автобус для трансферу, не надавали тренувальне головне поле, затримували роботу акредитованих ЗМІ. На цьому тлі передматчеві «карикатури» в пресі та зневажливі інтерв’ю гравців виглядали найменшим злом. Втім, слова того Джованні, який обіцяв розгром «Динамо», лише додатково мотивували гостей. Вже в дебюті Калитвинцев заробив і подав штрафний, а Андрій Шевченко вдало пробив головою — 0:1.
Зрівняти рахунок намагалися Рівалдо та Селадес після швидкої флангової атаки та кутового, проте неточно. У динамівців кілька разів опинявся на вигідних позиціях Гусін. І саме він вирізав подачу з правого флангу на Шевченка, який у високому стрибку головою пробив повз Вітора Байї — 0:2. Кураж, з яким динамівці реалізовували свої можливості, вражав. За їх переміщеннями явно не встигали суперники, і коли Серхи збив Шевченка у штрафній, Андрій впевнено обіграв португальського воротаря з 11-метрової позначки — 0:3. А це, до речі, перший динамівський хет-трик у Лізі чемпіонів!
Що задумував Ван Гал на другий тайм, залишилося загадкою. Одразу після перерви у простій ситуації на видалення нарвався досвідчений уже захисник Серхи, тож «Барса» мала якимсь дивом відігравати три голи вдесятьох. Чудеса трапляються, однак за іншими адресами — у числовій перевагі «Динамо» спокійно довело справу до розгрому, примноживши його. Коли Байя відпасував на Феррера, він не чекав від захисника «підстави» — а той, по суті, подарував м’яч супернику, і Ребрів метрів з 30-ти тут пробив у ворота, в які Вітор ще не повернувся.
Чи могла «Барса» програти менш принизливо? Питання стояло вже тільки так. Активний Фігу змусив добре попрацювати Шовковського, Амор, вийшовши на заміну, струснув поперечину. Втім, на результат гри це не вплинуло жодним чином. Андердог протистояння, «Динамо» здобуло історичну перемогу над «Барсою», опустивши володаря Кубка кубків на останнє місце в Групі «С». Є спокуса списати це на «критичний день» у суперника, на випадковість, на суттєве ослаблення колишнього гранда. Так: ні: у 1997-98 роках «Барса» ван Гала виборола чемпіонство і кубок Іспанії, Суперкубок УЄФА. Ні, треба визнати чинність «Динамо».
Валерій Лобановський: «З боку могло здатися, що перемога дісталася нам легко. Але це не так. На поле вийшли команди, які ні в чому не зібралися поступатися один одному. Іспанська преса ґрунтовно підігріла атмосферу навколо матчу. Деякі висловлювання гравців Барселони були просто некоректними. Тому наших футболістів налаштовувати не доводилося, всі готувалися найсерйознішим чином. Серед причин перемоги зазначу головні. По-перше, ми переграли „Барселону“ тактично. По-друге, що дуже важливо в таких іграх, хлопці дуже сильно зіграли індивідуально. Команда повністю виконала план на гру».
----------------------------
Протокол
5 листопад 1997р. 21:45. Барселона. Стадіон «Камп Ноу». 52 000 глядачів. +22С.
Попередження: Гусін (59) — Коуту (2), Серхи (33)
Вилучення: Серхи (47, повторне попередження)
«Барселона» (Барселона, Іспанія) — «Динамо» (Київ, Україна) — 0:4 (0:3)
Голи: 0:1 Шевченка (9), 0:2 Шевченка (32), 0:3 Шевченка (44, з пенальті), 0:4 Ребров (79).
«Барселона»: Вітор Байя, Феррер, Райцигер, Коуту, Серхі, Оскар (Надаль, 71), Селадес, Чиріч, Фігу, Джованні (Амор, 53), Рівалдо. Головний тренер: Луї Ван Гал.
«Динамо»: Шовковський, Лужний (Волосянко, 59), Ващук, Головко, Дмитрулін, Гусін (Михайленко, 60), Хацкевич, Калитвинцев (Максимов, 46), Косовський, Шевченко, Ребров. Головний тренер: Валерій Лобановський.
----------------------------
Європа вчиться вимовляти Dynamo Kyiv, Shevchenko, Rebrov
Зігравши внічию з П.С.В. Ейндховен, кияни достроково гарантували собі перше місце в групі смерті. Ось тільки «Юве» з Дель П’єро, Індзагі, Зіданом, Дешамом, Давідсом розважливо поставилося до головної сенсації Ліги чемпіонів. Марчелло Ліппі, віддавши належне тренерському генію Лобановського, досяг успіху в Києві після домашньої нічиєї. 1:4 — це була дуже повчальна поразка динамівців, яка, тим не менш, не призупинила їхнього прогресу.
----------------------------
Цікаво!
Саме «Ювентус» виявився найкращою командою Європи згідно з рейтингом футбольних клубів УЄФА сезону 1997/98 з майже 142 балами. «Барселона» була за підсумками сезону восьмий, П.С.В. — десяте, «Динамо» — 13-му, «Брондбю» — 51-му, «Ньюкасл» — 57-му, «Шахтар» — 69-му.
----------------------------
З «Барселоною» динамівці Києва в подальшому грали чи не частіше за порівняння з іншими грандами європейського футболу. Тим не менш, навіть через багато років згадуються ці магічні 7:0 у 1997 році, які досі залишаються в переліку найгірших поразок каталонського клубу. Здається, «Вечірка» свій звіт про один із поєдинків назвала «Півтори години щастя». Так от, ті, хто дивився ці ігри з трибун і «блакитних екранів» своїх телевізорів, пережили ці півтори години двічі — після Києва та після Барселони.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
