Захисник «Динамо» Олександр Караваєв відповів на запитання юних вболівальників в ефірі Youtube-каналу Fantastic Football.
— Як примусити себе тренуватися, якщо ліньки?
— Треба мати велике бажання та іноді себе переборювати. Як би не було «ліньки» треба виходити на поле з великим бажанням, бо якщо ти обрав таку професію, треба виконувати її професійно.
— Що вам найбільше подобалось, коли ви грали у турецькому клубі?
— Там дуже високий професійний рівень ставлення до гравців. У всіх сферах: і у грі, і в побуті. Також дуже палкі вболівальники, які за свою команду в прямому смислі можуть дати копняка під зад. Якщо хтось ображатиме їхніх футболістів.
— Як часто ви звертаєтесь за порадами до тренерів або партнерів по команді?
— Не дуже часто. Але можу щось запитати у старшого товариша. Того ж Сергія Сидорчука або Андрія Ярмоленка. Вони завжди допоможуть, підкажуть. Коли мені було 18-20 років і я підходив до 30-річних, які підказували — це ще більше мотивувало до тренувань, бо вони завжди давали гарні поради.
А з тренерів найчастіше спілкувався із Юрієм Вернидубом. Він дуже допомагав, завжди мав слова підтримки.
— Яке у вас найулюбленіше місце у Херсоні?
— Мій рідний район Острів. Я там виріс і кожного разу, коли туди приїжджаю, він дарує мені палкі відчуття. Там і школа, і двір...
— За який закордонний клуб ви б хотіли грати?
— Я з дитинства вболівав за «Барселону». Це була дитяча мрія. Зараз про це не думаю, бо граю у «Динамо» (Київ), де мене все влаштовує.
— Чи є у вас футбольний кумир?
— Так, Мессі (посміхається). Ще коли він починав грати, було видно, який він талант, який у нього дар і як він цим даром користується. Щастя, що ми живемо у часи, коли він грає, і можемо дивитися на його гру.
— Чи хотіли б ви провести хоча б одне тренування для дітей?
— У мене було таке, у Херсоні. Мене запросили у рідному місті, це були неймовірні почуття. Навіть з’явилися тоді думки починати тренерську кар’єру саме із роботи з дітьми.
— Яка гра за всю кар’єру запам’яталася вам найбільше?
— Одну не можу виділити, дуже багато емоційних ігор було, і у збірній, і в клубах. Якщо ві перераховувати, вийде, я думаю, хвилин на п’ятнадцять (посміхається).
— Назвіть найкращі якості ідеального півзахисника.
— В атаці має бути креативним, віддавати гольові передачі і забивати. Також має допомагати в захисті.
— Яка найдурніша новина, що ви її чули про себе?
— Навіть не знаю, не було такої мабуть (посміхається). Але я жовту пресу просто не помічаю. Бо варто хоч якось відреагувати — всі почнуть думати, що так воно і є.
— Що ви можете побажати українським дітям?
— Впевненості у своїх силах, здоров’я і мирного неба над головою.
Текстова версія — Dynamo.kiev.ua. При цитуванні посилання обов’язкове!