Головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу розповів, у яких умовах він зараз працює в столиці України, яка стала об’єктом російської агресії.
— Сирени продовжують лунати. Ось сьогодні було дві тривоги: одна під час тренування, друга після. Звісно, на заході України трохи спокійніше, але тут, у Києві, ближче до кордону з Росією люди йдуть до укриттів, коли є загроза. Вам може бути цікаво, чому я все ще тут? Я ніколи не був боягузом і не буду, навіть зараз, навіть якщо все дуже складно.
Влітку я міг перейти до «Фенербахче». Але я залишився, я не можу жити без футболу. Я не знаю, як довго я залишуся, тому що приходить час, коли я муситиму сказати «все». Я, звичайно, думаю про цей момент, особливо коли не видно світла в кінці тунелю. Тренер, який звик до успіху, страждає вдвічі більше, ніж той, хто звик до чогось іншого. Дуже складно, коли ти все життя боровся за перемогу, а потім змирився з ненормальною ситуацією, бо це ненормальна ситуація, коли ти вже не можеш думати про роботу, а насамперед думаєш про те, що відбувається, про тих, хто страждає. Я думаю про своїх гравців, до них зараз важко достукатися, бо в них є інші турботи, пов’язані з сім’єю, друзями. Це непросто... — наводять слова Луческу румунські ЗМІ.
учетная запись этого пользователя была удалена
Справді людині із менталітетом переможця важко миритися із сьогоднішнім болтом, та чи від нього це залежить? Якось і чомусь все складається так, що змінюються тренери, змінюються склади, не змінюються тільки президент клубу і його результат! Я вже багато разів тут говорив: змінювати треба не деригента і не музикантів, змінювати треба керівництво консерваторії!!!
А Містору - тільки респект за терпіння і виконану роботу, який матеріал - такі і вироби! Добру кулю треба робити із доброго металу!
Подивіться хоча б огляд з Фейенордом, як треба душить кротів, а не тиркать назад воротарю 100500 пасів за гру!
Он не сказал о составе "Динамо", в котором из "звёзд" не осталось вообще никого, а единственная перспективная "звёздочка" всё ещё на больничном (Шапа).
Мда, странная какая-то благодарность
Какая команда! Все как один!
И гол забивают! Уже 7:1... :-)