Фран Соль: «Циганков — особливий»

Колишній нападник київського «Динамо» Фран Соль прокоментував L’Esportiu de Catalunya трансфери Михайла Мудрика і Віктора Циганкова.

— Ви грали з Віктором. Як би ви це описали?

— Циганков — дуже молодий гравець з енергією. Йому подобається грати на інвертному фланзі, і в нього чудовий удар по м’ячу. Перш за все, він футболіст, у якого великі амбіції стати гравцем світового класу, і він дуже добре працює в цьому напрямку. Це робить його особливим.

— А як людина, у роздягальні?

— Коли я грав у Києві, він був молодий і тусувався з гравцями свого віку. Його мислення завжди було дуже професійним; він багато займався в тренажерному залі, правильно харчувався і все робив у супроводі свого особистого тренера. Незважаючи на це, у нього були моменти сміху, незважаючи на те, що в нього був інший характер, ніж у нас тут.

— Він сором’язлива людина?

— Його характер звичайний для країн Східної Європи. Я пам’ятаю його як хлопця, у якого не було проблем зі спілкуванням, і він був одним із небагатьох, хто говорив зі мною англійською. А це велика рідкість для українського гравця.

— Поясніть детальніше...

— В Україні, особливо в Києві, більшість людей знають російську, і дуже мало хто говорить англійською. Це як тут, в Іспанії, але ще більш яскраво виражено. На початку, коли я приєднався до команди, Віктор був одним із небагатьох людей, з якими я міг спілкуватися без особливих проблем.

— Вас здивував його приїзд до «Жирони»?

— Ні, тому що коли він грав за «Динамо», щосезону говорили, що він може піти в будь-який момент. Команди Серії А та англійської прем’єр-ліги хотіли його. Це було лише питання часу, коли він зробить стрибок в одну з вищих європейських ліг.

— Наскільки Віктор був важливим виконавцем для «Динамо»?

— Він мав головний вплив на гру «Динамо». Він був найкращим бомбардиром, найкращим асистентом, і все це на фланзі. Команда оберталася навколо нього. Він забивав пенальті, штрафні... Він завжди був до воріт ближче, ніж інші.

— І в «Жироні» він теж уже проявив себе...

— Я дуже добре знаю «Жирону». Я багато разів грав проти них. Віктор їм підходить. Він швидкий і технічний вінгер. Це перший крок до того, ким він може стати, впевнений, що він прийняв правильне рішення, прийшовши сюди, і це вже видно...

— Під час війни адаптуватися має бути непросто.

— Так, життя на війні може травмувати вас і вплинути на вашу гру. Але є люди, які готові платити, щоб покинути цей район і вирушити в краще місце. І в нього, і в Мудрика — в «Челсі» — була така можливість.

— Але Мудрик перейшов у «Челсі» за 100 мільйонів. Є різниця, правда?

— Я був дуже здивований, бо не бачу різниці в 95 мільйонів між ними. Це ринкова проблема, і «Жирона» дуже добре просунулася для її вирішення. Запевняю вас, що такої різниці немає, оскільки Віктор був одним із найкращих бомбардирів київського «Динамо» та зробив значно більше, ніж Мудрик, у якого в «Шахтарі» був лише один хороший рік. У майбутньому побачимо, а поки що він нічого не показав.

— Вас здивувала швидка адаптація Циганкова в «Жироні»?

— Мене це не здивувало. Я добре його знаю і знав, що він здатен на це. У нього є рівень, щоб грати в стартовому складі «Жирони», і Мічел, який знає більше за мене, знає це. Він ставить Віктора на вирішальні матчі, і тому я хочу його привітати, тому що він на це заслуговує. Я свідок того, що він старався і багато працював, аби бути тут.