Протягом минулого тижня вітчизняні ЗМІ найбільше обговорювали чергову порцію матчів Прем’єр-ліги та указ Міністерства молоді та спорту, який забороняє збірним України брати участь у змаганнях, на яких присутні атлети з росії або білорусі.
ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ
Анонсуючи матчі 21-го туру УПЛ, преса одностайно виводила в ранг центральної гру на столичному стадіоні «Динамо» імені Валерія Лобановського, де зустрічалися третя та друга команди турнірної таблиці — «Зоря» та «Дніпро-1». Поєдинок сповна виправдав надії в частині інтриги і напалу, а завершився перемогою луганчан — 2:1.
Віддаючи належне «Зорі», преса найчастіше називала імена тренера Патріка ван Леувена та форварда Назарія Русина. Голландський фахівець поставив команді гарний атакуючий футбол і, на думку, ЗМІ в суботу повністю переграв свого візаві. А молодий нападник провів, можливо, найкращий матч у кар’єрі, забивши ефектний перший гол і зробивши гольову передачу на Герреро.
Вклад ван Леувена та Русіна в успіх «Зорі» підтверджується і рішенням експертів УПЛ.
«Українська Прем’єр-ліга, опитавши фахівців, які входять до експертної заради, определила найяскравіших футболіста й наставника 21-го туру. За підсумком голосування здобули нападальник „Зорі“ Назарій Русин і тренер луганців Патрік ван Леувен», — повідомив офіційний сайт Прем’єр-ліги (Upl.ua, 16.04.23).
На думку журналістів, ще одним важливим фактором у цьому протистоянні стали травми двох крайніх захисників «Дніпра-1», через що головному тренеру Олександру Кучеру довелося провести дві заміни ще в першому таймі.
«Дніпро-1» краще провів другу половину першого тайму, але через пошкодження втратив одразу двох крайніх захисників — Пасіча та Каплієнка. Перестановки, які провів Олександр Кучер, позначилися після перерви, коли виявилося, що «Зоря» може досить легко розкривати саме фланги суперника«, — читаємо у звіті на сайті «Футбум» (Footboom1.com, 14.04.23).
Втім, навряд чи вимушені заміни служать достатнім виправданням для «Дніпра-1» та його тренера. Дніпряни, як зазначають ЗМІ, провели невдалий поєдинок. Поступилися ініціативою, дозволивши «Зорі» відсунути гру від своїх воріт. Губились під пресингом суперника. Грубо помилялися біля своїх воріт.
І тут треба сказати, що весняний «Дніпро-1», взагалі, більше розчаровує, ніж надихає. Команда пішла на канікули лідером, взимку підписала кілька начебто непоганих футболістів, але після поновлення турніру втратила вісім очок у шести матчах — більше, ніж за всю першу частину чемпіонату.
«За зиму команда розгубила і впевненість, і якісну гру біля власних воріт. А на одному Довбику далеко заїхати не вийде», — виносить невтішне для «Дніпра-1» резюме Георгій Грошев (Ua-football.com, 15.04.23).
Безумовно, із чемпіонських перегонів ніхто «Дніпро-1» не викреслює. Але зрозуміло, що невдача в грі з «Зорею» помітно «підрізала» перспективи та амбіції команди Кучера. І, цілком можливо, якраз 21-й тур згодом буде визнаний визначальним у контексті боротьби за титул. Оскільки осічкою дніпрян сповна скористався «Шахтар», який зміцнив своє лідерство.
ГОЛОВНИЙ КОЗИР «ШАХТАРЯ»
По ходу звітного тижня «гірники» двічі зустрічалися із ПФК «Львів». У середу команди зіграли перенесений матч першого кола, в неділю зустрілися в рамках 21-го туру. В обох випадках виграв «Шахтар» — 2:1 і 2:0.
Преса зазначає, що шість очок у протистоянні з аутсайдером далися лідерові дуже непросто. Особливо в першому матчі, коли все вирішив гол Келсі вже в компенсований час.
З цього приводу досить цікаве дослідження провів Ігор Яслик, який зазначив, що вміння проводити ударні кінцівки — один із головних козирів нинішнього «Шахтаря» в УПЛ.
Автор наводить ще кілька прикладів таких перемог гірників у поточному чемпіонаті:
— 1:0 над «Кривбасом» у 2-му турі (переможний м’яч на 77-й хвилині);
— 1:0 над «Рухом» у 3-му турі (переможний м’яч на 79-й хвилині);
— 2:1 над «Чорноморцем» у 4-му турі (переможний м’яч на 90+6 хвилин);
— 3:2 над «Ворсклою» у 15-му турі (переможний м’яч на 86-й хвилині).
При цьому зворотній випадок зафіксовано лише один: це коли «Шахтар» в кінці гри 10-го туру втратив перемогу над «Олександрією» (2:2).
Ну а далі — прості арифметичні підрахунки:
«Навіть із врахуванням втрати у грі з „Олександрією“, „Шахтар“ на останніх хвилинах вирвав вісім додаткових очок. Якщо їх прибрати з таблиці, то „помаранчево-чорні“ не тільки відставали від „Дніпра-1“, але і були змушені озиратися на найближчих переслідувачів» (Sport.ua, 13.04.23).
«До Ігора Йовичевіча може бути чимало претензій, але мотивувати команду і зарядити її на останні хвилини він вміє», — робить висновок Яслик (Sport.ua, 13.04.23).
Щодо конкретно претензій до гри «Шахтаря», то насправді в пресі звучало не так вже й багато. А певні труднощі в протистоянні з головним аутсайдером і в попередніх поєдинках (з «Чорноморцем» 2:2 і «Металістом» 1:0) лише підтверджують, що будь-яка поспіхом зібрана команда навіть за наявності досить якісних виконавців не може стабільно видавати яскраві матчі. Тим більше, що «Шахтар» змушений був узимку форсувати підготовку під Лігу Європи, де отримав дуже болючі 0:7 від «Фейєноорда», і зараз проходить пік форми.
Безсумнівно, слід враховувати і фактор суперників, які виходили проти «гірників» з особливим настроєм. До речі, адже стартовий відрізок весняної частини турніру взагалі завжди багатий на несподіванки. Хтось із фаворитів раптом втрачає «м’язову масу», як це зараз сталося з «Дніпром-1». У той же час команди з нижньої частини турнірної таблиці раптом рвуться підносити сюрпризи.
«Під час першого колу було складно навіть уявити, що цього сезону доведеться захоплюватися представниками другої половини таблиці УПЛ. І захоплюватися саме якісною та привабливою грою, а „бійцівськими якостями“. Зараз стає все цікавіше стежити за „Кривбасом“ Юрія Вернидуба, „Інгульцем“ Сергія Ковальця та „Чорноморцем“ Романа Григорчука», — зазначає Дмитро Ватрас (Ua.tribuna.com, 16.04.23).
Кожна з названих ним команд не лише видала навесні плідні турнірні відрізки, але й відібрала очки у когось із квартету претендентів на медалі. А в суботу заявку на те, щоб отримати з часом аналогічну приємну оцінку преси зробив «Рух», який приймав київське «Динамо» і нічиєю (1:1).
Перебудова на ходу
Спочатку «Динамо» сприймалося як однозначний фаворит матчу у Львові. Напередодні гри багато хто згадував, що «Рух» ще ніколи не відбирав очки у «Динамо», більше того ніколи не забивав у ворота киян. Ну і всі вважали, що київський клуб, здобувши впевнені перемоги над «Львовом» та «Минаєм» (обидві — по 2:0), намацав свою гру.
«Динамо» виглядало настільки добре, що навіть не хочеться його в чергове критикувати, — писав, наприклад, після гри з «Минаємо» оглядач Олександр Риженко (Ua-football.com, 08.04.23).
«Динамо» — «Минай»: саме той випадок, коли кажуть «перемога здобута на класі». Динамівці перемогли свого суперника без лишніх питань, із запасом«, — резюмував Валерій Василенко (Sport.ua, 10.04.23).
Але минулий тиждень — і цієї суботи Київ знову зіграв середньо, так що результат матчу, на думку преси, виглядав хоча і несподіваним, але закономірним.
Безумовно, необхідно віддати належне команді зі Львова. Це вже був явно не той «Рух», з яким динамівці без проблем розправилися в першому колі (3:0). Львів’яни сміливо гнули свою лінію, і всього відчувалося, що авторитет суперника їх не особливо хвилює.
ЗМІ зазначають, що у грі «Руху» вже проглядається почерк Віталія Пономарьова, який чудово виявив себе з «рухівськими» юнаками U-19, а в березні прийняв головну клубну команду, в якій до цього асистував Леоніду Кучуку.
До речі, «Руху» після матчу з «Динамо» віддали належне не тільки журналісти, а й тренер киян Мірча Луческу:
«У „Руху“ було більше впевненості, вони зіграли сильний та агресивний матч... Хороша команда, я не розумію, чому вони перебувають так низько в турнірній таблиці. Я бачив їх бажання перемогти та не поступитися. Вони використовували хороший пресинг і заслужили на цю нічію» (Sportarena.com, 14.04.23).
Але при всій повазі до «Руху», преса вважає, що причину динамівської осічки слід все шукати в самому «Динамо». ЗМІ, зокрема, зазначають, що кияни вдало розпочали гру, однак, повівши в рахунку, зменшили оберти.
Напрошується висновок, що швидкий гол Ваната зіграв з командою злий жарт — динамівці вирішили, що все піде за тим же сценарієм, за яким склалася гра з «Минаєм».
«Якщо до цього кияни не напружувалися, то після забитого голу зовсім розслабилися, припустивши, що на цьому гра вже була зроблена. І це була головна помилка «Динамо». «Рух» зробив вигляд, що нічого не трапилося, і продовжив грати так, як і починав швидко, наполегливо та місцями навіть нахабно, — ділиться спостереженнями Андрій Фесун (Footboom1.com, 14.04.23).
Якщо ж дивитися на проблеми в грі «Динамо» більш глобально, то не можна не торкнутися тієї масштабної перебудови, яку на даному етапі переживає столичний клуб. Про неї вже не раз висловлювався Мірча Луческу, який нагадує, що після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну з «Динамо» поїхали всі легіонери, а загалом за останній рік ряди синьо-білих покинули 11 гравців основної обойми. Преса теж оперує цим чинником.
Ось що, зокрема, пише Георгій Грошев:
«Зимою київське „Динамо“ продало двох ключових гравців останніх років. Віктор Циганков нарешті дозрів для переїзду до Європи, підписавши контракт із „Жироною“, тоді як Ілля Забарний був проданий до англійського „Борнмута“. Втрати, беручи до уваги відсутність вхідних покупок, дуже серйозні. Паралельно з цим весь сезон лікуються інші важливі деталі механізму Луческу — Шапаренко та Бущан...» (Ua-football.com, 14.04.23).
Показовий нюанс: із того складу «Динамо», який розгромив «Рух» минулої осені, цієї суботи в старті вийшли лише троє— Тимчик, Сидорчук і Буяльський. Додаємо сюди той факт, що тренерський штаб «Динамо» досить активно вводить в основну обойму юних вихованців клубу. І на виході отримуємо об’єктивні причини свого роду «гойдалок»: сьогодні команда може провести гарний змістовний матч, завтра — раптом забуває всі позитивні напрацювання і починає ніби з чистого аркуша.
При цьому у ЗМІ немає сумнівів: «Динамо» має чудовий кадровий потенціал.
«В останні кілька років „Динамо“ стабільно входить у топ-5 або навіть топ-3 клубів Європи за числом власних вихованців та вітчизняних футболістів за проведеним ігровим часом. Причому як за підрахунками CIES в цілому за найвищими дивізіонами чемпіонатів континенту, так і серед учасників єврокубків. Це показує, що „Динамо“ круто працювало років десять тому в академії та в скаутингу раннього віку, та і може круто працювати й далі», — пише Артур Валерко (Fanday.net, 14.04.23).
«Я розумію, що деякі гри у „Динамо“ зараз не дуже, — розвиває тему Сергій Тищенко. — На тлі більш сильнішого суперника можуть виникати проблеми. Але є перспектива. Час, коли не має результату, буде використаний раціонально. Динамівська молодь зможе змужніти та отримати досвід» (Dynamo.kiev.ua, 10.04.23).
У своїй колонці Тищенко наголошує на тому, що для киян цього сезону головне — не медалі, а саме перспектива: чим більше досвіду отримають молоді гравці, тим більше шансів на успіхи в майбутньому.
Безперечно, тут є раціональне зерно. Але це не означає, що від нинішнього складу «Динамо» можна не вимагати перемог у кожному турі. Тут варто прислухатися до президента клубу Ігоря Суркіса, який в інтерв’ю ПроФутбол Digital дав зрозуміти, що гра команди і результати його не влаштовують.
«Ви ж бачите, що перебудовуємося. Тяжко сьогодні когось запросити до „Динамо“. Отож грають молоді хлопці. Але вони повинні розуміти, що отримали шанс. Бо як закінчитися війна нашою перемогою, ми знову повернемося до іноземного вектора», — цитує ключовий посил Ігоря Суркіса до гравців сайт Хsport.ua (09.04.23).
Зазначимо, що інтерв’ю президента «Динамо», як завжди, широко тиражувалося в ЗМІ, розлетівшись на цитати. Лише за кілька годин після виходу в ефір ПроФутбол Digital з Ігорем Суркісом матеріали з посиланням на інтерв’ю опублікували більше 20 сайтів (всього 31 матеріал). А найбільший інтерес, крім оцінки поточної ситуації в команді, викликали питання про можливе повернення в «Динамо» Романа Яремчука та продажу Віктора Циганкова в «Жирону».
«З Яремчуком говоритимемо. Дуже хотіли б такого нападника в нашу команду. У нього зараз складний час, але він буває у кожного футболіста. З радістю прийняли б його в „Динамо“. Він дуже хороша людина, патріот» (Football24.ua. 09.04.23).
«Я розумів, що Циганков давно хотів піти. Якби не війна, був би цивілізований трансфер. Його агенти домовилися з „Жироною“. Батько мав на нього великий вплив у цієї ситуації. У фінансовому плані ми не втратили. Якщо він добре гратиме, буде проданий у топ-клуб, і ми будемо мати 50% від продаж. Він на виду в „Жироні“. Буду за нього вболівати, щоб він вийшов на новий рівень» (Сhampion.com.ua, 09.04.23).
50 МІЛЬЙОНІВ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Говорячи про «Динамо», ЗМІ чимало уваги приділяють і соціальній місії клубу. Багато видань розповіли про те, що на початку квітня футболісти відвідали поранених українських військових, які проходять курс лікування та реабілітації в столичних медичних закладах. Подібні візити динамівці завдають регулярно. Можна сказати, що такі зустрічі стали доброю традицією.
Цього разу футболісти поспілкувалися з бійцями підрозділу «Омега», який на днях відзначив 20-річний ювілей. Потім заглянули в гості до воїнів полку «Азов», багатьом з яких довелося пережити жахи ворожого полону. І ніхто не залишився без теплих слів, посмішок, заряду позитиву, а також без автографів на сувенірах з клубною символікою.
«Для нас дуже важливо відвідувати вас — Героїв, — звернувся до військовослужбовців капітан команди Сергій Сидорчук. — Це, якщо чесно, завжди дуже важко дається суто психологічно. Не можу собі уявити, як вам там. Я багатотітний батько, і сьогодні хочу сказати дякую не тільки від себе і динамівського клубу, а від своєї батьківщини. Дякую вам за те, що мої діти можуть спокійно жити» (Podrobnosti.ua, 05.04.23).
А Максим Дячук на своїй сторінці в мережі Instagram написав:
«Було честю поспілкуватися та побачити наших Героїв! Історії, які ми почули — лише частина з того, що відбувається на лінії фронту. А там справді пекло: кожного дня, кожної секунди. Друзі,не забуваймо донатити та репостити збори для наших захисників, не лінуйтесь поширювати інформацію про обміни військовополонених. Лише спільними зусиллями ми зможемо пришвидшити перемогу!» (Dynamo.kiev.ua, 07.04.23).
У черговий раз висловився про війну і головний тренер Мірча Луческу:
«Футбол намагається втримати вболівальників, але в умовах, що граємо без глядачів, а поїздки здійснюються автобусом чи поїздом — це дуже складно. Дуже важливо, щоб люди, крім проблем, які у них, отримували задоволення від своїх улюблених команд. Футбол допомагає.
У Києві поки тихо. Люди починають виходити, жити так, як привыкли, але я думаю, що їхні думки далеко від цього».
Активно ЗМІ також тиражували звіт про благодійну діяльність київського «Динамо» та Фонду братів Суркіс. Йдеться про серію виставкових матчів проти закордонних клубів.
«Завдяки підтримці вболівальників зі свого світу за 15 матчів та два концерти було зібрано понад 50 млн. гривень фінансової допомоги, перерахованої на потреби українцям, які потерпіли від війни з російським агресором», — повідомляє офіційна сторінка Фонду братів Суркісів.
Додамо, що «Динамо» у співпраці з фандрейзинговою платформою UNITED 24 на кошти, зібрані під час благодійних телемарафонів Save Ukraine у Берліні та Амстердамі, було відновлено зруйноване відділення Чернігівської лікарні № 3″ (12.04.23).
ЧАС ЗВІРИТИ ПОЗИЦІЇ
Тема війни та її вплив на український спорт так чи інакше постійно фігурує на сторінках вітчизняних ЗМІ. 12 квітня Міністерство молоді та спорту опублікувало Указ № 2031 «Про деякі питання участі офіційних делегацій національних збірних команд України в міжнародних змаганнях з олімпійських, неолімпійських видів спорту та видів спорту осіб з інвалідністю». Цей припис забороняє офіційним делегаціям національних збірних команд України брати участь у міжнародних змаганнях, у яких беруть участь спортсмени з Росії та Білорусі. Якщо ж якась федерація проігнорує заборону, то буде позбавлена статусу національної. Принаймні, таке питання буде поставлене на порядок денний.
Документ викликав бурхливе обговорення на сторінках ЗМІ. З одного боку, логіка влади абсолютно прозора. Приводом для такої жорсткої позиції стало засідання виконкому Міжнародного олімпійського комітету від 28 березня, коли світові спортивні федерації отримали рекомендації допускати до міжнародних змагань російських та білоруських спортсменів під нейтральним прапором.
Ось що пише з цього приводу Юрій Вишневський:
«Володимир Зеленський неодноразово публічно застерігав від такого рішення. «Спроба МОК повернути на Олімпіаду спортсменів із РФ та Білорусі є легітимацією злочинної агресії проти України. Ми не дозволимо використати спорт проти людства та для військової пропаганди! — заявив він 2 лютого. І повторивши 10 лютого: „Якщо, не дай боже, олімпійські принципи будуть зруйновані і російських спортсменів допустити до будь-яких змагань чи Олімпійських ігор, лише питання часу, коли держава-терорист заставить їх підіграти пропаганді війни“.
У наказі № 2031 йдеться, що його прийнято з метою „посилення заходів щодо недопущення пропаганди військової агресії Російської Федерації проти України в середовищі міжнародної спортивної спільноти“. Тобто мотив вказівок саме той, про який неодноразово говорив Зеленський: боротися із російською пропагандою війни» (Dsnews.ua, 14.04.23).
Але в той час і Вишневський, і інші автори пропонують задуматися над тим, що фактично бойкот великих турнірів може мати згубні наслідки для вітчизняного спорту. У тому числі — для футболу.
ЗМІ в першу чергу порушують питання в контексті стартового нещодавно відбору на Євро-2024. Адже УЄФА відсторонив від участі в турнірі лише Росію, а Білорусь отримала допуск і вже провела два матчі в групі I, програвши Швейцарії (0:5) та Румунії (1:2).
І тепер, якщо Указ № 2031 в запропонованій редакції пройде процес реєстрації в Мін’юсті, збірна України за ідеєю повинна буде знятися з відбору Євро-2024. Це в інтерв’ю сайту FanDay.net підтвердив і спортивний юрист Ілля Скоропашкін.
Чим такий розвиток подій може обернутися для нашого футболу? Відповіді — на поверхні.
«Це стосується не тільки нашої головної команди! — моделює ситуацію Ігор Цвік. — Оскільки УЄФА не відсторонила білорусів, у новому відборі не зможуть стартувати молодіжна збірна України з футболу, а також команди U-19 та U-17.
Тобто на паузу ставиться все — розвиток українського футболу в плані національних команд. Можете собі уявити, який відтік гравців нас чекає на молодому рівні? Скільки молодих українських футболістів, які виїхали в Європу, тепер приймуть пропозиції команд Польщі, Чехії, Словаччини та інших, щоб грати за їх країни, а не чекати на милість Міністерства?
А якщо зважати на те, що за певними прогнозами війна може тривати і в 2024 і навіть у 2025 році, самоізоляція українського спорту буде тотальною» (Sportanalytic.com, 14.04.23).
«Можна припустити, що українські спортивні чиновники, керуючись загальною ідеєю бойкоту змагань, на які можуть допустити Україну, згребли в одну купу індивідуальні та командні види спорту, природно, з прицілом на Олімпіаду. Але в тому-то і річ, що збірна України з футболу у відборі на Євро-2024 жодним чином не зможе перетнутися з білорусами (а взагалі отримала бан від УЄФА). Та й у клубних турнірах — Лізі чемпіонів, Лізі Європи і Лізі конференцій — українські клуби тепер напевно будуть розведені з клубами з білорусі (хоча зазвичай вони вилітають вже на ранніх стадіях.
Напевно, український футбол в такому разі варто поставити осторонь, доки це не дуже логічним чином обґрунтоване рішення не поставило на ньому жирний крест», — вважає Аркадій Капелька (Footboom1.com, 14.04.23).
Таким чином, реакцію футбольної громадськості на Указ № 2031 можна охарактеризувати як тривожну і насторожену. Але в той час є підстави припускати, що до кардинальних заходів справа не дійде. Принаймні, на такі думки наштовхують слова заступника міністра молоді та спорту Матвія Бідного:
«Основне рішення буде ухвалювати федерація — УАФ. Думаю, що ми маємо достатньо часу, щоб вивірити позиції. Я знаю, що вони будуть змагатися в різних групах і не перетинатися безпосередньо в рамках одного заходу. Будемо дивитись» (lb.ua, 14.04.23).
Віктор ЖУРАВЛЬОВ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости