Український півзахисник Данило Кревсун, який із січня цього року грає у структурі дортмундської «Боруссії» та розпочав новий сезон у клубній команді U-19, розповів про свою адаптацію, пояснив командні цілі та поділився планами.
Данило Кревсун — Вітаємо з голом у матчі з «Баєром». Якщо вірити наявній інформації, то цей гол став для тебе першим за юнацьку команду «Боруссії». Все вірно?
— Ні, це мій другий гол за «Боруссію». Перший я забив ще навесні у кубковому матчі. А ось у матчі юнацької Бундесліги я дійсно відзначився вперше. Отже, дякую за вітання!
— У команді знали, що ти забив у Бундеслізі вперше? Якось на це відреагували?
— Хлопці мене привітали, але без особливих емоцій. Для нас у команді це є нормою: перший гол — це не щось таке особливе. Тут ставлення до подібного не таке, як в Україні.
— Але на відео видно, що вся команда святкувала твій гол з якимось піднесенням. Чому так?
— Так, ми дійсно були дуже раді. «Баєр» — принциповий для нас суперник, на гру ми сильно налаштовувалися. Після мого голу перевага «Боруссії» збільшилася до 2:0, тому наша радість була такою сильною. Загалом, матч для нас вийшов дуже складним та важким.
— До юнацької команди «Боруссії» ти приєднався взимку цього року. Весною була адаптація. Зараз почався новий сезон. Наскільки ти вже став своїм у команді?
— Я вважаю, що моя адаптація у команді уже повністю завершилася. У ній я зараз уже як риба у воді. Перед початком сезону у нас були підготовчі збори. Під час їхнього проведення ми всі у команди дуже зблизилися, стали мов рідні. Тобто, обстановка у колективі дуже класна, в ней приємно знаходитися.
— Чи дається взнаки мовний бар’єр?
— Його немає. Я уже можу розмовляти німецькою. До того ж, ми з хлопцями у переважній більшості спілкуємося англійською. У команді є одразу сім інтернаціональних гравців, тому всім легше спілкуватися англійською. Тренер у нас данець, який живе у Німеччині десь близько 10 років. Він вільно володіє і німецькою, і англійською. Тому жодних проблем немає.
— Що собою являє команда U-19 дортмундської «Боруссії», яку у нас в Україні сприймають як справжню кузню талантів?
— У «Боруссії», в цілому, все знаходиться на високому професіональному рівні. Відповідне ставлення і до нашої команди U-19. Простий приклад — робота тренера з фізпідготовки. Він з нами працює 24/7. У нього все на контролі — він може викликати когось до початку тренування задля проведення додаткової роботи, може затримати після заняття, щоб ще щось з’ясувати. Увага фізичному стану, а також відновленню, знаходиться на найвищому рівні. У нас у неділю була гра з «Баєром», а сьогодні (14 серпня — авт.) ми провели заняття з відновлення різними групами. Потім був масаж і кожен за бажанням міг відвідати сауну та холодний басейн. Тобто, у команді U-19 все, як у головній команді.
Ще один момент, який підтверджує високий рівень «Боруссії». Для нас є нормою попросити у тренера-аналітика відео своєї гри у останньому матчі для власного аналізу. Потім це відео можна проаналізувати з тренерами команди. Підхід на високому рівні.
— Тренерський штаб головної команди «Боруссії» стежить за командою U-19?
— Знаю, що тренерський штаб головної «Боруссії» відвідує матчі команди — можливо, не сам головний тренер, а хтось із його помічників. До того ж, я декілька разів бачив представників тренерського штабу біля клубних полів, де ми проводили свої тренування.
— Данило, якій цілі на сезон у «Боруссії U-19»?
— Команда «Боруссія U-19» Дортмунд, на мою думку, є найкращою у юнацькій Бундеслізі. Тому не дивно, що ми хочемо зайняти перше місце у лізі на фініші сезону. Також ми хочемо зробити максимум у Юнацькій Лізі чемпіонів. Будемо ми виступати ще у двох національних кубкових турнірах. Я вважаю, що і там ми маємо бути першими. Зробити це, звичайно, буде важко, але ми будемо для цього робити все можливе.
— Що саме на меті маєш особисто ти? Є бажання колись потрапити до головної команди «Боруссії»?
— Так, звісно, мені хотілося б колись зіграти за першу команду «Боруссії». Я знаю, що цей шлях буде складним, адже не я один такий, хто хоче грати у головній команді. У нас багато талановитих хлопців, які також про це мріють. Впевнений, всі заради своєї мрії працюють зі стовідсотковим прагненням. Ми рухаємося вперед. Я рухаюсь вперед разом з командою.
— У команді висока конкуренція? Наскільки ти вважаєш себе гравцем її основного складу?
— У нас є приблизно 14-15 гравців, які складають кістяк команди. Втім, нікому з нас місце у стартовому складі не гарантовано. Все умовно. Ми маємо добре проявляти себе під час тренувань та грати на високому рівні в офіційних матчах.
— В Україні ти до останнього часу був у системі донецького «Шахтаря». Потім відбувся твій переїзд до Німеччини, де спочатку була команда «Пройсен Мюнстер», а далі — «Боруссія» Дортмунд. Не шкодуєш про те, що поїхав з «Шахтаря»?
— Спочатку було дуже прикро, що мене не викликали до команди U-19 донецького «Шахтаря». Я не знав, що робити далі, як бути. Але вже за пів року після цього я потрапив до «Боруссії» Дортмунд. Зараз я розумію, що поки що у моєму житті не було нічого найгарнішого, ніж є зараз. Якби я повернувся до «Шахтаря», то не досяг би того, тих результатів, які маю сьогодні.
— На твою думку, ти у Дортмунді наскільки близько знаходишся до юнацької збірної України?
— Грати за збірну України — це моя мрія. Але поки що ніхто з цього приводу зі мною не контактував. Мені залишається працювати та доводити своє бажання бути викликаним до юнацької збірної України.
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Коментарів поки що немає. Станьте першим!