Півзахисник київського «Динамо» і збірної України Олександр Караваєв в ефірі Youtube-каналу «ВДІНАМО» прокоментував нещодавню поразку своєї команди від житомирського «Полісся» (2:3) у 10-му турі чемпіонату України, своє вилучення в цій зустрічі, а також торкнувся теми VAR.
Про поразку від «Полісся»
— Коли ти ведеш у рахунку 2:1, граєш у більшості, але в підсумку програєш, то таке не те, що не властиво київському «Динамо» — такого взагалі не може бути. За всієї поваги до «Полісся». Це дуже хороша команда, у складі якої зібрані досвідчені футболісти, і яка являє собою бойовий колектив, націлений на боротьбу за високі місця. Думаю, всі вже побачили, яка інфраструктура у «Полісся» і якими темпами розвивається цей клуб. Мало, хто робить подібне в Україні, тим паче, в такі часи, як зараз.
«Полісся» добре зіграло проти нас, а ми, напевно, не були до цього готові. Потрібно, щоб кожен із нашої команди «покопався» в собі, переглянув своє ставлення, зрозумів, чого він узагалі хоче. Київське «Динамо» має славну історію і завжди веде боротьбу тільки за перше місце. У будь-якому турнірі. Тому не може бути такого, що ми за всіма аспектами переграємо суперника, а потім просто опускаємо руки. Кожен, хто приходить у «Динамо», має ще більше віддаватися роботі, ще більше прогресувати, ніж це було в попередніх клубах. І все треба робити без помилок, бо на такому рівні їх просто не пробачають.
Звісно, така поразка може підкосити будь-кого. Треба буде перед наступною грою зібратися всім разом і поговорити, щоб не виникло жодної емоційної ями, щоб ніхто не зациклювався на цій невдачі, адже попереду на нас чекає багато матчів. У нас буде багато шансів, щоб усе виправити. Усе залежить від нас. Так, зараз ми програли, всі нас «хейтять», ми розуміємо, чому, та й самі себе можемо «хейтити». Але що добре — завжди є наступний матч. Якщо тільки мова не про фінал. Попереду багато матчів, у яких можна виправити ситуацію й уникнути повторення помилок.
Про своє вилучення в матчі з «Поліссям»
— Я був здивований. Коли арбітр показав мені червону картку, я до нього підійшов, і він сказав: «Сам розумієш, шипи біля обличчя суперника — це завжди червона картка». Але я ніколи нікому не хочу завдати болю на футбольному полі — у мені такого немає. Мене вчили завжди так: «Ви їсте один хліб. І якщо ви будете прагнути завдати комусь травму, то це може, зрештою, статися і з вами».
У тому епізоді ми контролювали м’яч, мені йшла передача, я бачив, що можу зупинити м’яч ногою, підняв її і в цей момент гравець «Полісся». Він теж хотів зіграти в м’яч, я його розумію, але там уже була моя нога і я вже не міг її забрати. Але якщо подивитися фінальний момент цього епізоду, то можна побачити, що я ногою нічого не робив і навіть намагався все ж таки її прибрати.
Я згоден із тим, що це червона картка. Але зверніть увагу, що арбітр спочатку показав мені жовту картку, тому що він бачив, що я не грав навмисне, тому що він бачив, що суперник грав «у мене». Але потім — кров на обличчі, VAR і зміна рішення. На картинці будь-який такий епізод може виглядати жахливо. Як, наприклад, нещодавній момент із Ракицьким. Адже теж суто ігровий момент: він «котився» за інерцією і трохи зачепив опорну ногу суперника, але ж до цього зіграв у м’яч. І тільки після VAR Ракицькому дають червону картку.
Про ставлення до VAR
— Ми повинні розуміти, що ми завжди йдемо вперед, завжди розвиваємося. І без нинішніх технологій уже точно футболу не буде. VAR уже не скасують. Але треба цю технологію вдосконалювати. Наприклад, якщо епізод із порушенням — суто ігровий і не має жахливого вигляду очима людини, яка перебуває поруч, то навіщо його переглядати? Питань щодо VAR зараз багато.
Текстова розшифровка — Dynamo.kiev.ua, при використанні матеріалу гіперпосилання обов’язкове!
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Кращий коментар