Екс-футболіст донецького «Шахтаря» Олександр Сопко розповів, що думає про ситуацію, в якій зараз перебуває київське «Динамо». Нагадаємо, у трьох останніх матчах «біло-сині» зуміли взяти лише одне очко, а до цього не зуміли пробитися в 1/4 фіналу Кубка України, поступившись «Оболоні».
Олександр Сопко. Фото - В.ПерегнякЛегендарне дзеркало
— Київське «Динамо» — клуб легендарний, зі статусом, тому тренер у цій команді — це не просто посада, це щось більше, — зазначив Сопко . — Після таких тренерів, як Маслов і Лобановський, роботу будь-якого наставника «Динамо» розглядають під особливим кутом. Усі невдачі команди завжди пов’язують виключно з тренером, вибір якого останнім часом для киян був складним. Керівництво клубу витрачало гроші, але не отримувало титули, за винятком, звісно, періоду роботи Реброва.
Призначення головним тренером «Динамо» Мірчі Луческу було важким і ризикованим, але власник клубу пішов на цей крок, сподіваючись, що в румунського наставника все вийде. Луческу — тренер відомий у Європі, в Україну він привіз Кубок УЄФА, зробив із «Шахтаря» титульну команду, з якої і збірна України отримала багато якісних виконавців, і чимало великих трансферів для клубу відбулося. «Шахтар» добре заробляв і приніс в український футбол гру, яка радувала і вболівальників, і керівництво.
Мірча Луческу користувався необмеженим кредитом довіри — і в кадрових питаннях, і в робочому процесі. У таких умовах йому працювалося легше, ніж його колегам в інших клубах УПЛ. Луческу завоював незаперечний авторитет і, з огляду на його відданість футболу, вважаю, потрібно й надалі поважати цього фахівця і не замазувати критикою.
Менеджер Луческу
— У «Динамо» від Мірчі Луческу чекали перелому. Вимоги в київському клубі були на порядок вищими, ніж у «Шахтарі». У донецькій команді Луческу починав із чистого аркуша, і будь-яка його помилка не ставала трагедією. У київському «Динамо» Луческу порівнюють з іншими легендарними тренерами столичного клубу. Крім того, враховуючи, що він прийшов зі стану суперника, тиск на нього був ще більшим. Румунський фахівець це розумів, але початок його роботи в «Динамо» був настільки успішним, що здивував усіх і замаскував проблеми, які накопичувалися роками. Треба враховувати, що Луческу багато чого зробив і для клубу — після його приходу відбувся ремонт бази, реконструкція полів, тренувального манежу і фітнес-залу, для команди був куплений новий автобус. Мірча Луческу змусив керівництво «Динамо» перейти на сучасні робочі процеси і змусив поважати себе не тільки функціонерів, а й футболістів.
Навів Луческу порядок і в команді. У нього не було улюбленців, змінився тренувальний процес. Румунський тренер спонукав керівництво «Динамо» виплачувати гравцям премії після перемог, що в столичному клубі останнім часом не практикувалося. І футболісти готові були битися за Луческу. Це і зараз частково є. Мені відомо, що Мірча Луческу став душею для працівників динамівської бази — він робив людям подарунки і доплачував навіть по своїй зарплаті. У перший рік на чолі з Луческу «Динамо» справді рвонуло вперед у своєму розвитку. Такого не було років із 15... Київське «Динамо» солідно заробило в Лізі чемпіонів, вигідно продало Миколенка і Забарного. Тому в Ігоря Суркіса до Мірчі Луческу склалося тепле ставлення і довіра.
Віковий бар’єр
— Однак за цією роботою менеджера у Луческу на другий план відійшла тренерська робота. У «Динамо» було чимало якісних молодих футболістів, і керівництво клубу вирішило: навіщо витрачатися і кого купувати, адже можна обійтися і наявними силами. І Мірча Луческу в такій ситуації припустився першої помилки — погодився на таку політику, на те, що потрібно заощаджувати, вигідно продавати молоді таланти, і за рахунок цього жити.
«Динамо» в цей період переоцінило свої успіхи, не зважаючи на те, що в інших клубах настала криза, завдяки чому, певною мірою, «біло-сині» й вигравали трофеї. Але коли конкуренти в УПЛ ожили, у столичного клубу стала очевидною проблема саме в Луческу — він застарів, як тренер. Усі його попередні досягнення базувалися на грі сильних індивідуальностей, на тому, що якісних футболістів потрібно просто добре організувати і буде результат. Однак у «Динамо» знадобилося більше новизни, ризику, відповідальності. Потрібно було когось із футболістів раніше прибирати з команди, виводити зі складу, тобто проводити серйозну роботу.
Мірча Луческу це робити або не хотів, або втомився. Люди у віці стають абсолютно впевненими у своїй правоті. Його вік позначився на роботі. І це ми почули у висловлюваннях Луческу. Його практика зараз — не визначати проблеми, не напружувати керівництво, а виправдовувати невдачі. Як відомо, Мірча Луческу — супермайстер у цій справі, він здатен знайти 10 причин провалу. Це і перельоти, і переїзди, арбітри, брак часу на відновлення. Завжди знайдеться багато причин невдач, але він не говорить, наприклад, про те, що не вгадав із тактикою, що суперник просто був кращим. Вік уже дається взнаки...
Легіонери не їдуть?
— Київське «Динамо» — команда молода, і припускається помилок. Однак у складі «біло-синіх» багато гравців національної та молодіжної збірних, є й досвідчені виконавці. Тому скаржитися, що «Динамо» укомплектоване гірше за інші клуби УПЛ, неправильно. І не вірно стверджувати, що іноземці в Україну не виїжджають. Згадаймо лише приклад «Кривбасу», у складі якого зараз чимало легіонерів, і є такий якісний виконавець, як Дібанго, та яскравий приклад «Полісся» — з Макуаною. Хтось їх привіз в Україну. Думаю, що ці гравці і склад «Динамо» прикрасили б. І чому у Калитвинцева з «Поліссям», і навіть в «Оболоні» виходить перемагати «біло-синіх», а «Динамо» їм поступається?
За рівних можливостей у всьому іншому виникає питання до тренера. І в мене одна відповідь: вік. Мірча Луческу хоче виграти нинішній чемпіонат України і піти переможцем. Це буде його сатисфакцією — за критику, за докори вболівальників. Він думає: виграю золото і це все переважить.
Що робити Суркісу?
— Позиція Ігоря Суркіса теж зрозуміла. За те, що Луческу вже зробив для столичного клубу, президент «Динамо» його поважає і поки не має рішення про майбутнє, не може поставити питання про відставку першим. Якби Мірча Луческу сам прийшов до Суркіса і сказав, що йде, то власник «Динамо», напевно, погодився б із ним. До того ж Ігор Суркіс враховує ще й думку гравців, які підтримують Луческу. Тому президент «Динамо» поки що не порушуватиме це питання. Якщо румунський фахівець виграє цей чемпіонат України — буде героєм, якщо ні — Ігор Суркіс буде в очах Мірчі Луческу порядним керівником.
Це патова ситуація для «Динамо». Тренер не хоче йти, а президент клубу не може його звільнити. І справа в даному випадку не у відступних. Що може відбуватися далі? Луческу, повторюся, бажає залишитися в історії «Динамо» легендарним тренером, але, боюся, що навіть у разі, якщо він виграє золото, однаково не стане для вболівальників новим Масловим або Лобановським... Для «ультрас» клубу Мірча Луческу завжди був чужим, а для інших — все одно, майже не своїм.
Ризики Луческу
— Ризиків для Луческу багато — піти зараз, коли лунає стільки критики — не найкращий варіант. Але, гадаю, ще один варіант — піти красиво і чесно. Сказати: шановні вболівальники, я зробив, що міг, старався, приходив на тренування і на матчі на милицях, але не все вийшло, на жаль. Тому красти час і шанс у інших тренерів я не буду, не буду підводити клуб, і я йду.
Прикро, що київське «Динамо» не розвивається, що помітно насамперед із виступів на міжнародній арені, і що такий тренер, як Мірча Луческу, опинився в такій ситуації, у такій обстановці. Думаю, Луческу не заслужив ось так завершувати свою тренерську кар’єру.
Олег Семенченко
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
× 5
Загрузка комментариев
