Максим Фещук: «На базарі в Криму дзвоню дружині: «Полуниці купити?» Продавчиня каже: «Извиняюсь, вы из-за границы?»

А сейчас там кадыровцы и боевые буряты.
Бедным крымняшам приходится учить чеченскую и бурятскую мову.

Я раз 40 был на ЮБК (чаще всего в Ялте на отдыхе и по работе).... И НИКОГДА не сталкивался с непониманием (я условно) к Украине. Да, в основном разговаривали конечно на русском, но к Украине никакого негатива не было. Максимум, что было - могли переспросить не поняв мову.

Крим прос..ли наші президенти. Якщо відповісти двома словами , то Крим це була дійсно Росія(хто б там . що не доказував), Але він був офіційно переданий в склад України (а в обмін - деякі землі Кубані). Це так , якби зараз Фінляндія відібрала назад свої землі , чи Кенігзберг. Я , до 14р десять років регулярно їздив в Крим по роботі. і можу підтвердити . що Україною вони себе не вважали. Вони й не казали . що ми -Росія. Ми -Крим! На питання , -Де дорога на Херсон ? відповідали -На Украину? -"Это туда! Не думаю, що там і зараз хтось за нами скучає. Можливо . татари. І то . не тому. що вони так люблять Україну. Вони просто ненавидять кацапів.

Так воно і є,історична пам'ять є,вони дійсно ненавидять кацапів,але в першу чергу вони ділові люди,на заводах та будівництві не працюють,майже в усіх свої бізнеси.
І вони будуть за тих,з ким їм вигідніше.
Те ж саме стосується і караїмів та греків.

2006 рік. 24 серпня. Ми з жінкой відпочиваємо в Судаку. З ранку йдемо на пляж і я по традиції у газетному кіоскі купляв кожен ранок спортивну прессу "Команда","Український футбол", "Спорт Експресс"...
А в цей день на моє питання про свіжі газети,він відповідає, що "не было,у хохлов сегодня праздник,день ихней незалежности" і добавив щє матєрних епітетів, дядєчка на той момент років 60.
Щє у той день я звернув увагу ніякой світкової атмосфери не було. Ніяких народних гуляній,концертів,салютів,феєрверків. Звичайний день. Може в ресторанах,кафе і відмічали. Але це була приватна ініціатива.
Тоді це неприємно вразило. Начєбто і не Україна. Навіть на Донбасі відчувалося свято. Як і по всій Україні. Я теж там бував,так співпадало у кінці серпня. Перша моя жінка з Красноармєйська( нині Покровськ) і люди там вважали себе українцями,да російськомовними,але українцями. Тому "днр" там не пройшла і Покровськ це Україна і зараз і назавжди!

Приблизно в той же рік моя сусідка з дочкою \хали в таксі і розмовляли між собою українською, на що таксист сказав - ілі пєрєхадітє на рускій, ілі висажу.
Та ж історія на базарі - гаварітє на рускам язикє!. Кажу другові - пішов би до сусіднього прилавку і купив би риби там. Він так і зробив.
Зі мною в роті служило досить багато кримчан. коли в 14 почали їздити БМП по Сімферополю, я зателефонував до одного з них, з яким були найкращі відносини...
Що він сказав на адресу України і Києва, цензура не пропустить.
Я тут же викинув блокнот з їх телефонами.

Мій кращий друг в армії був німець з Казахстану,з Актюбінська.
Він щє з 1990 року виїхав на пмж у Німеччину. Але він за "велікую расєю матушку","руській мір", "расія родіна,а германія страна прожіванія" ,"кримнаш", хоч там ніразу не був, та інші наратіви орків.
Теж не спілкуюсь з 2014 року.
Теж з

Так называемые "русские" (такого этноса никогда не существовало) упорно записывают украинцев в "единый народ", но тут же их ненавидят. И так бывало всегда - не только с началом войны.
Лично был свидетелем (2010 год), как туристка в Крыму обратилась к местной "русской" с вопросом на украинском языке: "как пройти на такую-то улицу", на что получила злобный ответ "не знаю" - хотя местная прекрасно знала маршрут.
"Русские" ненавидят и друг друга, и весь мир: это одна из характерных особенностей их выдуманной "духовности".

Ну, не знаю.
Была у меня фишка разговаривать в Крыму на украинском, а во Львове- на российском .
Нигде проблем не было.

А я пам'ятаю як вони жили за масковскім часом. У нас там родичі жили, приїздивши туди ми мали враховувати плюс годину часу. Який же ж сюр...

А в чём смысл удивления? да, в Крыму так и воспринимают.. Всё продавщица поняла, просто тролит)..
Но в Крыму Украина, действительно, уже заграница..

Мабуть ви засиділися на цьому сайті

Почему? В чём я не прав? Только потому, что вам не нравится реальность?

Ну, стою я якось в черзі (ще в минулому віці) на ринку в Севастополі, поперед мене двоє чоловіків розмовляли і один з них щось купував на разі і питає в іншого - скільки треба? Ну, так продавчиня вирішила йому ще й кільки зважити... :)

то було в минулому віці. невідомо як воно зараз там. скільки з них прихильних до України залишилось

Ну, Ельзас і Лотарингія по кілька раз були то в складі Німеччини, то Франції... Долю Криму як і України вирішать ЗСУ...:)

я маю на увазі мирне населення, а не орків

Ну, я також це маю на увазі... Суб'єкти свою долю вирішують самі, а за об'єкти вирішують інші... Ви ж не думаєте, що вони, навіть, якщо й з тараканами в голові, хочуть вмирати за путіна, але роблять це, бо об'єкти (і таких завжди біпьшість) і за них вирішують інші... Отже, якщо Крим буде наш, то років за 20 будуть розказувати онукам, що завжди були за Україну... :)

Патрісія Каас,Арсен Венгер,Антуан Грізман вони усі ельзаські німці за походженням,але вони самі,та усі їх вважають французами.

Багато людей прозріли, багато завжди були за Україну.
Але більшість, враховуючи і новоприбулих окупантів, усе ж за рашистів.
Але то їх проблеми. До наступного 1 січня, дуже надіюсь, москалі повтікають.

Надо было еще и про паляныцю в жінки запитати... Местную вообще бы разорвало...))

І як контрольний - Моя дружина у спідниці чимчикувала манівцями по полуницю.