Сьогодні народилися такі особистості:
Валерій ЛобановськийОлександр Головко (1972) — колишній український футболіст. Легендарний захисник і капітан київського «Динамо». Також виступав у складі сімферопольської «Таврії» та китайської команди «Циндао Бейлейт». Єдиний футболіст, який ставав чемпіоном України, захищаючи кольори двох різних клубів («Таврія» — 1 раз, «Динамо» — 7 — прим. ред.). Тренував юнацькі збірні України, молодіжну збірну України. Тричі поспіль визнавався найкращим центральним захисником чемпіонату України. Нині головний тренер «Діназа».
Віталій Буяльський (1993) — український футболіст, півзахисник київського «Динамо». У 12 років Буяльський був зарахований до спортивної школи міста Бровари. Через чотири роки Віталія запросили до школи «Динамо» (Київ). З 2010 року почав залучатися до юнацьких збірних. У Прем’єр-лізі дебютував 26 травня 2013 року в матчі останнього туру чемпіонату України проти запорізького «Металурга» (3:0). У цій грі Буяльський вийшов у стартовому складі і в перерві був замінений на Адміра Мехмеді.
26 лютого 2015 року в матчі-відповіді 1/16 фіналу Ліги Європи проти французького «Генгама» забив перший гол в офіційних матчах за «Динамо», зробивши свій внесок у перемогу з рахунком 3:1. Трьома днями пізніше він уперше забив за «Динамо» в чемпіонаті, у ворота харківського «Металіста».
Володимир Лозинський (1955) — колишній захисник. Відомий за виступом у складі київського «Динамо». У стані «біло блакитних» провів 224 матчі, в яких забив 9 м’ячів. Триразовий чемпіон СРСР. З 2007 по 2010 рік працював селекціонером у київському «Динамо». Збірна України в 2007 і 2009 роках ставала переможцем літньої Універсіади під керівництвом Володимира Федоровича.
Валерій Лобановський (1939−2002) — легенда світового футболу. Один із найкращих тренерів в історії футболу. Багаторічний наставник київського «Динамо», з яким завоював безліч трофеїв, серед яких два Кубки Кубків і Суперкубок УЄФА. Восьмиразовий чемпіон СРСР, шестиразовий володар Кубка СРСР, п’ятиразовий чемпіон України, триразовий володар Кубка України. Тричі тренував збірну СРСР, з якою ставав срібним призером чемпіонату Європи 1988 року. У Валерія Васильовича було безліч прізвиськ, які характеризували залізний характер і тренерський талант радянського генія. Лобановського називали Метр, Полковник, Айсберг і ВВЛ. Додамо, коли Валерій Васильович працював в арабських країнах (ОАЕ, Кувейт), араби його називали Похмурий ведмідь.
У Лобановського була мрія — виграти Кубок європейських чемпіонів (пізніше Лігу чемпіонів — прим. ред.), якій не дано було здійсниться. «Динамо» тричі оступалося в півфіналах найпрестижнішого клубного турніру. 7 травня 2002 року у Лобановського на матчі в Запоріжжі стався інсульт, від наслідків якого він помер через п’ять днів. 15 травня 2002, Лобановському посмертно присвоїли звання Героя України. Іменем Валерія Васильовича названо київський стадіон «Динамо». Фінал Ліги чемпіонів сезону 2001/2002, який проходив 15 травня, розпочався з хвилини мовчання в пам’ять про великого гравця і тренера.
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
