Вихованець школи київського «Динамо» Алан Ауссі прокоментував свій перехід з іспанської «Понферрадіни» до румунського «Клужа» на правах оренди.
Алан Ауссі— Як взагалі виник варіант з переходом в «Клуж»? Здавалося, що після Жені Коноплянки вони більше не захочуть мати справ з українськими гравцями.
— Мені надійшла пропозиція і я її прийняв.
— Новини про те, що в клубу є заборгованості перед футболістами вас не лякали?
— Ні, не лякали.
— Чим підкупила вас пропозиція з Румунії? Які були альтернативні варіанти продовження кар’єри?
— Альтернативний варіант був залишатись в «Понферрадіні» та чекати шансу.
— Ви відзначили, що в «Клужі» хороший колектив. Головний тренер Андреа Мандроліні спілкувався з вами особисто?
— Я в команді не так багато часу знаходжусь, але, мені здається, що з мікрокліматом у команді все добре. З головним тренером поки ще не спілкувалися.
— Сезон-23/24 ви розпочали у «Понферрадіні Б», але шансу проявити себе ви не отримали. Можете докладно прояснити ситуацію?
— Майже увесь час в Іспанії я був з першою командою від початку зборів. В «Понферрадіні Б» я провів лише кілька тренувань. Я працював та віддавався повністю. Добре пройшов збори та ті шанси в контрольних матчах, які отримував, не змарнував, як на мене. Але тренер (Іньїго Велес, — прим. ред.) не дав мені зіграти жодної хвилини. Було непросто, оскільки я повернувся після тривалої паузи через травму.
— Що за травма?
— Її отримав у «Пюніку», і це була не зовсім футбольна травма, Протягом тривалого часу мені дошкуляв біль в кисті, на яку я не звертав уваги. У Вірменії мені зробили рентген та сказали, що я щасливчик, що цю проблему вчасно виявили. Якби я ще якийсь час нічого не робив, це могло спричинити серйозні проблеми з рукою та суглобом.
Було ухвалено рішення летіти на операцію в Мюнхен, яку я оплачував з власної кишені. «Пюнік» запропонував зробити операцію у Єревані, але там довелося би ставити пластину. В Мюнхені був професор, у якого великий досвід у таких питаннях. Пластина мені не знадобилася.
— Як проходив післяопераційний період?
— Після цієї операції проблеми виникли проблеми зі шлунком та роботою ШКТ через велику кількість медикаментів, які я приймав. Довелося помучитися місяців шість, якщо не більше. Майже нічого не міг їсти, але, дякувати богу, зараз все добре.
— Особисто вам комфортно було в Іспанії в плані побуту, адаптації?
— В чомусь так, а в чомусь ні. «Понферрада» — маленьке місто. Там майже ніхто там не розмовляє англійською, тому я почав вивчати іспанську. Тільки в мене почало щось виходити, як мені зробили пропозицію змінити країну та поїхати в Клуж. (Посміхається).
В іншому все було добре, але трішки бісило що в них майже все працювало незвично. Заклади відкривалися на декілька годин в обід та ввечері.
— А в футбольному плані?
— Не зовсім просто. Тренер «Понферрадіни» та його помічники також не розмовляли англійською. Часто він не міг мені пояснити, що від мене вимагається. В іншому — звичайний тренувальний процес. Авжеж не подобалось, що не граю, але це і так зрозуміло.
— Стежили раніше за чемпіонатом Румунії?
— Так щоб дивитись — ні, але з дитинства знав що в Румунії є такі клуби як «Клуж», «Стяуа», «Рапід».
— Які сподівання покладаєте на перехід в «Клуж»?
— Намагатимусь робити все, щоб грати більше ніж у «Понферадіні». (Посміхається).
— Команда залізничників поступається лідеру — ФКСБ (новітня назва клубу, який претендує на історію «Стяуа») — на 8 очок. Як розцінюєте шанси на чемпіонство?
— Поки шанси є, треба битися. 8 очок немало, але ще багато матчів попереду.
Олександр Карпенко
Підписуйтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Тільки найгарячіші новини
Коментарів поки що немає. Станьте першим!