У розмові з NV капітан «Шахтаря» Тарас Степаненко поділився враженнями від нинішнього сезону чемпіонату України, пригадав складний період торік і зізнався, чому в Україні часто звільняють коучів команд.
Тарас Степаненко— УПЛ — дуже незвичайна цього сезону, багато команд борються за титул. На вашу думку, рівень українського футболу порівняно з минулим роком зростає?
— Я думаю, що зростає. Хороші команди увійшли в УПЛ із Першої ліги, з хорошим фінансуванням. Клуби можуть собі дозволити брати хороших українських футболістів і навіть запрошувати хлопців з-за кордону. Це додає конкурентоспроможності нашому чемпіонату. Я вважаю, що це допоможе самим футболістам вийти на новий рівень навіть у таких умовах. Дай Бог, щоб так було і в майбутньому.
— З якою командою вам було найважче грати у 2023 році?
— Було досить складних матчів, тому що вони пов’язані більше з тим, що «Шахтар» грає в Лізі чемпіонів, а також багато гравців викликаються в національні збірні. Дуже вимотує, забирає багато сил і не дає часу для повного відновлення — це переїзди. Тому матчі в УПЛ після єврокубків або збірних — найважчі. Якщо подивитися, то саме в такий період ми і втрачали залікові пункти. Я не можу виділити якусь одну команду, з якою було важко грати. Але можу сказати, коли ми, наприклад, виграли в «Барселони», то віддали купу емоцій і багато сил. Потім долаємо великий шлях, приїжджаємо в Україну і граємо в чемпіонаті, то вже може деколи не вистачати ментальних сил, щоб максимально викладатися. Це було завжди, не тільки зараз, коли доводиться міняти літак на автобус і їхати через кордон, а й це було, коли ми ще грали в Донецьку. Тоді ми також втрачали очки. Тому що одна команда тиждень готується до гри з «Шахтарем», а нам доводиться готуватися до однієї гри, а потім за короткий час до іншої. І це забирає дуже багато.
— За рахунок уболівальників у мирні часи вдавалося виривати потрібний результат? Фани на трибунах підштовхували грати до кінця і щосили?
— Звісно, коли повні стадіони, ти граєш удома, і за тебе вболівають — це додає сил. Але ще важливо, щоб у тренера була можливість робити ротацію. Хлопці, які грають менше — у таких моментах мають більше амбіцій на певні матчі. У них є більше сил, щоб виходити грати в таких іграх. У «Шахтаря» завжди була довга лава запасних і там були гравці, які могли підмінити і допомогти. Це дуже важливо. І дуже добре, що зараз «Шахтар» посилюється, приходять нові футболісти з хорошими навичками, це дуже правильний хід.
— Згадайте найяскравіший момент для себе минулого року?
— Ми можемо згадати матч проти «Барселони». Це історичний матч не тільки для «Шахтаря», а й усієї країни. «Барселона» — це «Барселона». Дуже круто, що ми змогли виграти і ще й зіграти на нуль. Тому у 2023 році я цей матч і виділю.
— Ваш прогноз, хто зможе найстабільніше грати до кінця сезону і які команди реально боротимуться за чемпіонство під кінець чемпіонату?
— Я не люблю робити якісь прогнози, тому що моя справа — грати у футбол і показувати результат. Але я скажу, що всі команди, які зараз у верхній частині таблиці — вони мають амбіції та бажання вигравати. Буде боротьба за чемпіонство дуже сильна. Ми бачимо, що і «Полісся» посилюється, і «Кривбас» дуже голодний до перемог. Вони стрімко біжать уперед.
«Динамо» Київ — це бренд українського футболу і в них завжди амбіції на чемпіонство. Ну і, звичайно, «Шахтар». У нас завжди завдання — посісти перше місце. Чим більше команд боротимуться за чемпіонство, за призові та за єврокубкові місця — тим буде краще для УПЛ.
Ми бачимо, що зараз втрачаємо багато очок у таблиці коефіцієнтів УЄФА, а це дуже впливає на рівень українського футболу. Через це ми не зможемо потім виступати напряму в групі Ліги чемпіонів або Ліги Європи, а це дуже важливо. Це і гроші для українських клубів, і статус. Ми повинні в цьому плані додавати. Що сильніший український чемпіонат, то більше шансів, що в Європі ми теж будемо отримувати очки. Так, цього року вже більше команд борються за титул в Україні, але треба ще багато працювати, щоб і інші команди дотягували до цього рівня.
— Чемпіонат, де мало легіонерів корисніший загалом для українського футболу?
— Я пам’ятаю, коли були мирні часи, то багато хто говорив, що ось «Шахтар» і «Динамо» — у них багато легіонерів. Треба давати шанс своїм хлопцям, щоб вони прогресували, так буде краще для збірної України. Зараз ситуація змінилася. Легіонерів мало, тому й наші хлопці грають у командах УПЛ.
Можемо сказати, що для молодих українських футболістів — це добре. Хлопці ростуть. Вони поїхали в Європу і показують там класний рівень. Це говорить про те, що в нас хороші футболісти. І ми можемо грати на рівних із топ-лігами Європи. Це дуже круто. Але я схиляюся більше до того, що має бути якийсь баланс.
Легіонери, які приїжджають сюди, мають бути справді сильнішими за тих, хто виріс в академіях українських клубів. Але якщо українські хлопці показують гарний рівень, ідеться про Судакова чи Мудрика — тоді не треба брати легіонера. Але якщо є такий іноземець, який хоче приїхати в наш чемпіонат і показувати хороший рівень, наприклад, лівий захисник Дібанго з «Кривбасу», то так треба. Тому що вони дійсно показують високий рівень футболу. Вони допомагають команді бути на високих позиціях у турнірній таблиці. Це конкуренція. Тоді український футболіст має працювати, щоб вибити цього легіонера зі старту. Тому й потрібно, щоб був баланс. Якщо це є, то буде сильна ліга.
— У «Шахтаря» змінилися три тренери за рік, як швидко адаптуватися до таких змін?
— Ну тренерська діяльність — вона така. Навіть є таке прислів’я: хороший тренер ніколи не розбирає валізу. Це, звісно, жарт. Насправді, багато що залежить від того, скільки буде тренер працювати в команді. Футболіст має бути готовим до того, що наставник може працювати як п’ять років із тобою, так і півроку. Щось може не сподобатися у тренера від керівництва або не буде результату.
Я поважаю всіх тренерів, з якими працював. У кожного я чогось навчився і вчуся зараз. Я намагаюся допомагати команді. У нас одна мета і намагаємося її досягти. А вирішувати долю коуча — це справа керівництва. Я думаю, коли беруть фахівця — то обговорюються з керівництвом плани і завдання на сезон. Якщо все виконується — тренер працює далі. Якщо ні — то знаходять іншого. Тому так і працюємо. Але з кожним наставником у нашого колективу хороші стосунки, бо всі тренери, які тут були, тісно підтримували зв’язок із футболістами в команді.
Тарас ШМИГІЛЬ
Подписывайтесь на Dynamo.kiev.ua в Telegram: @dynamo_kiev_ua! Только самые горячие новости
Загрузка комментариев
